Відеосалони в нашому районі були всюди, в будь-яких приміщеннях. Перші фільми, які я подивився у відеосалонах — це "Кобра" з Сільвестром Сталлоне та "Командо" зі Шварценеггером. Потім репертуар почав рости, він являв собою мікс різних жанрів. Можна було натрапити і на який-небудь фільм жахів Маріо Бави, італійську класику, і на "Термінатор", і на "Еммануель", і на "Джеймса Бонда". Показували також фільми у жанрі "еротична комедія" — таких зараз не роблять. Наприклад, "Мальчишник" або ізраїльську "Горящую жевательную резинку", що мала американський рімейк "Останній цнотливець Америки".
Ще один відеосалон, куди я ходив, знаходився у ЖЕКу навпроти басейну "Дельфін". Там я побачив фільм, який мене вразив — трилер "Когда звонит незнакомец". Бачив його новіший американський рімейк, але в ньому сюжет уже не працює. Страшно було в часи стаціонарних телефонів, коли в будинку могла бути одна телефонна лінія. Зараз, коли вже винайдено мобільні телефони, така історія страшною не виглядає.
Я жодного разу не дивився кіно в кінотеатрі "Загреб". Це кінотеатр із сумною долею — його збудували напередодні розвалу СРСР, коли розсипалася систему прокату. Здається, в цьому кінотеатрі так ніколи і не почали нормальний прокат. Ми між собою називали його "Погріб".