Не квартира і не приватний будинок
Як це жити у таунхаусі
З початком карантину багато жителів міста задумались про переїзд у передмістя, щоб бути ближче до природи, мати власний вихід на вулицю та не так потерпати від ізоляції. Для тих, хто не готовий одразу турбуватись про велику територію пропонують альтернативу – таунхауси.

Це малоповерхові будинки, які суміщені один з одним бічними стінами, але мають власні виходи. Зазвичай, їх будують в однаковому стилі. Ми дізнались у людей, які живуть у таунхаусах про плюси та мінуси життя в них.
Дмитро та Аліна Сердюк
засновники бренду byMe
Живуть у котеджному містечку "Balaton"
Дмитро
Ми з дружиною знімали квартиру на Оболоні п'ять років. Згодом придбали житло у Вишгороді у новобудові. Там жили менше двох років. Якось проїжджали по місту і побачили на білборді фотографію великого будинку – і захотілось змінити щось у своєму житті. Нам друзі розповіли про таунхауси. Про них ми ніколи не чули. Вирішили поїхати і подивитись на будинки. Нам сподобалось і по бюджету виходило не дорожче квартири. Ми придбали таунхаус 100 м² з двома паркомісцями та заднім двором у селі Нові Петрівці в котеджному містечку "Balaton" за $45 тисяч. У вартість входила штукатурка, сантехніка та вивід електрики. Окремо ми доплачували за встановлення підігріву підлоги. Також встановлювали два паркани, дах та газон. На це пішло десь 40 тисяч гривень.
Інтер'єр будинку планували власноруч. На першому поверсі у нас санвузол і кухня-студія. На другому поверсі – спальня, гардеробна та санвузол з душовою. На подвір'ї зробили накриття, поставили меблі та терасу з паркетної дошки.

У нашому містечку не можна змінювати фасади будинку, бо все зроблено в одному архітектурному стилі. Забудовник розповідав нам, що мріяв зробити невеличке містечко, яке відповідатиме європейському рівню. Наші будинки сучасні, і нам це подобається.


Наш офіс знаходиться у Києві, а виробництво у Вишгороді. В столицю їздимо щодня, але виїжджаємо не в годину пік, тому дорога до Києва займає 15-20 хвилин. У нас є власне авто, як і у більшості жителів. Але від нашого містечка їздить маршрутка до метро "Почайна". Також у сусідському чаті можна знайти того, хто підвезе до міста.

На території містечка є крафтова пекарня та кав'ярня. Там продаються фермерські продукти. Є поруч і великі супермаркети. Можна замовити доставку із магазинів, все досить швидко. У передмісті є багато локальних служб доставок. Іноді значно смачніше та дешевше, ніж у Києві.
Найбільший плюс таунхаусу – це паркомісця. У нас є вивід на електромережу, де ми заряджаємо електромобіль. Поруч паркуємо велосипеди. У багатоквартирних будинках знайти місце для паркування дуже складно.
Біля нас знаходиться ліс та Дніпро, тому ми любимо кататись на велосипедах. Класно, що можна відкривати сезон барбекю значно швидше, або ж і не закривати його.


Декому незручно добиратись в час пік у місто. Оскільки в нас свій бізнес, то ми з такою проблемою не стикаємось. В подальшому хочемо придбати власний будинок з більшою територією, щоб можна було її облаштовувати.

Аліна
Нам вистачає місця у дворі на все, що запланували. До нас можуть приходити хоч 20 друзів – всім буде зручно. Ми нічого не висаджуємо на подвір'ї. Є лише декілька кущів та трішки квітів.

Зі стінами у нас все добре. Ми не чуємо сусідів, а вони нас. Звісно, коли виходимо у двір, то можемо перегукуватись і спілкуватись один з одним, бо паркан у нас невеликий. Ніхто нікому не заважає. Часом запрошуємо один одного в гості. Засновник котеджного містечка робить вечірки на великі свята для жителів.

Забудовник організував кооператив, який обслуговує містечко. Є прибиральники, спеціальна техніка та охорона. Комунальні послуги коштують десь 2 500 грн в місяць. Це вода, електроенергія, обслуговування прибудинкової території. У нас є газовий котел з лічильником. Взимку через опалення виходить більше грошей. Але у моєї мами, яка живе у Києві, комунальні за трикімнатну квартиру виходять дорожче.

Щотижня до нас приходить помічниця, яка прибирає будинок і терасу. Займає це 6 годин і коштує 800 грн. На тижні ми лише запускаємо робота-пилососа, тому що у нас коти.

Зараз ми розуміємо, що ніколи не переїдемо вже в квартиру. Мені подобається, що можу спуститись на перший поверх і одразу бути у дворі. На подвір'ї можна їсти і працювати. Завжди є паркомісця і ціна будинків помірна. З мінусів може бути лише те, що дітям в школу чи садок буде довше добиратись, ніж у місті.
Тетяна Баранова
мама в декреті, веде блог про здорове харчування та спосіб життя
Живе у котеджному містечку "Bavaria house"
Все життя я жила у квартирі. Ми з родиною хотіли купувати двоповерхову квартиру, але чоловік наполіг спробувати приватний будинок. Хотілось власну ділянку, бо в багатоповерхівці ставало занадто тісно.

Були переживання, що в приватному будинку буде складно доглядати за територією та прибирати. Наші друзі жили у таунхаусі, тому запропонували приїхати і подивитись, як все облаштовано. Ми зрозуміли, що це наш варіант. Це золота середина: не приватний будинок і не квартира. Тому купили 2 роки тому таунхаус в Софіївській Борщагівці в котеджному містечку "Bavaria house" за $80 тисяч. Зараз такий коштує на $20 тисяч дорожче.
Наш будинок має три поверхи та 170 м² площі. Ми робили перепланування, бо мали чітке бачення, як все має виглядати, навіть піднімали стелю. На першому поверсі розташована кухня-студія, на другому – дитяча, спальня та ванна кімната, на третьому – невелика кімната для гостей з ліжком і ще одне приміщення, яке в майбутньому стане кімнатою для старшого сина.
Я роблю генеральне прибирання раз на тиждень. Це займає 2,5 години за умови, якщо постійно підтримувати чистоту.

На задньому дворі посадили туї та кущі гортензій. Хочемо поставити ще маленький басейн, батут і шезлонги. Мій тато наполягав, щоб ми зробили город, але на маленькій території це виглядатиме дивно. Спереду у нас трохи більше, ніж два паркомісця, бо у нас крайній будинок. Навіть наші гості можуть залишити своє авто.

За охорону, прибирання та інші комунальні послуги взимку платили майже 6 тисяч грн на місяць.

Поблизу є багато приватних поліклінік та лабораторій, а також державні школи в селищах та приватні садочки. Поруч з нашим містечком є невеликий магазин з усім необхідним, а мережеві супермаркети знаходяться трішки далі – 20 хвилин пішки.

Біля нашого будинку розташована зупинка, звідти їде автобус до "Академмістечка" десь 30-40 хвилин. У більшості жителів є по дві машини на родину, щоб всі могли окремо доїжджати і не турбувати один одного. Я не часто їжджу в Київ, але знайомі не в захваті від того, коли добираються на роботу в годину пік. Це забирає багато часу.

Нам дуже пощастило з сусідами. Ми одразу їх попередили, що у нас можуть бути вечірки. Можна голосно співати, слухати музику – жодних конфліктів не було. На території нашого комплексу не можна шуміти після 22:00. Якщо мотоцикл сильно гучно їздить, то можуть виникнути непорозуміння.
Життя у таунхаусі для мене – це здебільшого плюси: є охорона території та власний двір, не виникає проблем із паркуванням.
Не подобається лише те, що не можна змінювати фасад. Ми захотіли зробити навіс над машинами, але досі не виходить це зробити. Потрібно, щоб усі будинки погодились і зробили такий же навіс одного кольору та матеріалу. Також на передньому дворі не можна виставляти нічого, крім рослин, навіть сушарку. Питання з фасадом іноді може призводити і до конфліктів.

Тетяна
бухгалтерка
Живе в таунхаусі в Гатному
Ми переїхали в таунхаус у Гатному три роки тому. До цього жили у двокімнатній квартирі в Чабанах. Нам захотілось розширити площу і купити щось більше.

Придбали триповерховий будинок у 140м². Ціни за м² були від $500 до $700.

У нас досить велика територія. Наша ділянка – 2,5 сотки. Для таунхаусів – це рідкість. В нас є два паркомісця у дворі та біля нього. На задній території у нас газон, клумби та невеликий город. Всередині розташовані 4 кімнати, 2 санвузли та кухня-студія. Ми можемо змінювати фасад дому – ніхто нічого нам не забороняє.
Обслуговуючої компанії у нас немає, кожен платить за свій будинок. Сміття вивозить компанія, яка займається цим по всьому селищі. Комунальні платимо лише за електроенергію. Найдорожчий місяць коштував 4000 грн. З газом виходило б значно дорожче.

Обслуговування свердловини з водою у нас відбувається спільно з сусідами, при потребі.

До найближчої зупинки треба йти пішки 8 хвилин. До Києва курсують три маршрутки. Я їжджу на авто. Без заторів виходить 15 хвилин до міста, але все залежить від завантаженості доріг і часу відправлення.

Школа та садочок знаходиться поруч із домом. У радіусі 2-3 км розташовані супермаркети. В селищі є також амбулаторія.

Найбільший плюс у таунхаусі – це відсутність проблем із паркуванням.
Добре, що не треба щомісяця платити за обслуговування будинку. Якщо потік дах чи відвалився шмат фасаду, то доведеться платити з власної кишені. Але принаймні можна побачити на що витрачаються кошти. Мені подобається індивідуальність – ти сам собі господар. Начебто це схоже на квартиру, але є власний шмат землі, зона відпочинку чи барбекю.

Суттєвих недоліків у таунхаусах я не бачу. Хотілось би кращу звукоізоляцію, але це не критично. Мені здається, що немає зараз ні квартир, ні таунхаусів, ні дуплексів з хорошою звукоізоляцією. Забудовники цим не сильно переймаються. Певно найбільший мінус – це те, що це не окремий будинок. Якби була можливість, то обрали б звісно повністю приватну територію.

Текст: Христина Буцко | Фото: надані героями, unsplash.com, жк baravia city, balaton