Цей продукт з’являється в серії «На 30% залізний шеф». Звісно, серія з такою назвою містить у собі купу алюзій на кулінарні шоу та висміює стереотипи про шефів. За сюжетом Бендер обожнює готувати, але у нього нічого не виходить, бо роботи не вміють відчувати смак. Щоразу, коли він намагається пригостити друзів, це перетворюється на пекло, бо його їжа трохи гірша за отруту для щурів.

Тож у якийсь момент він вирушає до занедбаної планети, де дуже відомий в минулому шеф Гельмут Спаржа готує рагу зі взуття. Він дарує Бендеру «Есенцію чистого смаку», з якою робот виграє конкурс шефів. Зрештою, виявляється, що в еліксирі була вода і трохи наркотиків. Але головна ідея полягає в тому, що думка про той магічний еліксир додала Бендеру впевненості у своїх силах, і він справді почав краще готувати.

У 2002 році був відкритий п’ятий смак – умамі, так званий «смак смаку». Його забезпечує глутамат натрію. В таких продуктах як соєвий соус чи, наприклад, пармезан він утворюється природним чином.

І ще на початку ХХ-го століття, задовго до визнання «умамі», глутамат натрію навчилися виділяти в лабораторіях та використовувати в харчовій промисловості.

До речі, вперше в Японії глутамат натрію почала випускати компанія «Аджиномото», назва якої, до речі, перекладається як «есенція смаку». Тож автори «Футурами» обіграли ще й це. З глутаматом натрію пов’язано безліч «жахастиків» про його негативний вплив на здоров’я, однак наукового консенсусу щодо цього немає.

По-перше, він міститься в багатьох продуктах, які люди їдять століттями. По-друге, уся справа в кількості. Будь-яка речовина, яку споживають надмірно, з корисної перетворюється на небезпечну.

Якось на планеті класу М команда «Міжпланетного експреса» знайшла якийсь надзвичайно смачний та поживний продукт, що смакував краще за креветки!

Друзі привезли його на землю, назвали все це «попплерами» та запустили у продаж. Невдовзі бізнес перекупив власник мережі ресторанів «Рибний Джо» та завдяки активній рекламній кампанії буквально «підсадив» на попплери весь світ. Люди встигають з’їсти 198 мільярдів попплерів, поки з’ясовується одна деталь: дивовижні попплери виявляються личинками омікроніанців, цілком розумних та досить ворожих (ще б пак!) істот.

Далі розгортається гостросюжетна драма, в якій герої багато розмірковують про етичне споживання, вегетаріанці влаштовують протести, а Лілу ледь не приносять у жертву.

Проблема етичного споживання стоїть гостро, а рух веганів та вегетаріанців, які з різних причин відмовляються від продуктів тваринного походження, стрімко набирає обертів.

Рішень є декілька. Серед них поширення «рослинного м’яса», «рослинної риби» тощо (останні роки ми спостерігали бум таких продуктів) та збільшення обсягів виробництва «м’яса з пробірок».

Також, з огляду на те, що промислове тваринництво впливає на зміну клімату, одним з найекологічніших продуктів у майбутньому вчені вважають комах: це «чистий протеїн», який має гарні поживні властивості.

Залишилося подолати культурні табу й почати їсти комах так, як це вже давно роблять в Азії.

Тут усе просто: Manwich – це соус для сендвічів «Слоппі Джо», улюблений продукт Гермеса Конрада, бюрократа та працелюба. До речі, коли з Гермесом трапляється якась прикрість, щоб не лаятися, він зазвичай вигукує «My manwich!»

Соус для «Слоппі Джо» – абсолютно реальний продукт. «Слоппі Джо» або «Неохайний Джо» – це популярний бургер, який готують не з котлетою, а з м’ясним рагу.

Зазвичай для цього бургера м’ясо тушкують із томатним соусом, кетчупом, зеленим перцем, гірчицею, насінням селери, чилі, часником та зеленою цибулею. Також у США майже в будь-якому магазині можна знайти готовий консервований соус для «Слоппі Джо», а Manwich – один із брендів-виробників, який існує на ринку з 1969 року.

З LöBrau теж усе просто: це бренд пива, який проіснував понад тисячу років, з 20 до 31 століття. Один з улюблених напоїв Фрая. Хоча й інші герої ним не гребують.

З Lordweiser усе набагато цікавіше. Це пиво, яке виробляє ціла цивілізація, яка вважає робота Бендера своїм богом. У якийсь момент він дізнається, що пивоварня, яка його створює, наробила чимало лиха для людей. Тож він вирішує знищити все жито, від чого ситуація тільки гіршає.

Це одна з найбільш філософських серій «Футурами», яка ставить безліч питань про природу добра та зла, підвалини існування релігії тощо.

Пиво LöBrau є очевидним натяком на цілком реальний німецький бренд Löwenbräu. До речі, говорячи про пиво з історією, варто згадати про ще одну броварню: найстарішою в Європі вважається пивоварня Weihenstephan.

У ній варять пиво вже понад 1000 років (пивоварня отримала ліцензію в далекому 1040 році), що, як ми бачимо, й за космічними мірками «Футурами» вважається неабияким терміном.

У далекому майбутньому це бренд їжі для молодих самотніх чоловіків. І дарма, що ця їжа дуже схожа на корм для собак. Фрай, наприклад, їсть її регулярно. Цікаво, що одна з рекламних кампаній Bachelor Chow звучить як «Тепер зі смаком!», що ніби натякає на те, що попередні версії взагалі не мали смаку.

Якщо у всесвіті «Футурами» людська їжа швидкого приготування стає дедалі більше схожою на їжу для тварин, то зараз їжа для тварин стає все більш схожою на страви з непоганого закладу. Навіть більше, українські заклади вже вводять окреме меню для домашніх улюбленців. Серед цікавих опцій – піца та морозиво для собак, створені з інгредієнтів, які можна їсти домашнім улюбленцям.

Angry Norwegian – це назва компанії, яка за сюжетом однієї з серій колись виготовляла анчоуси та сардини. У всесвіті “Футурами” екологічні зміни призвели до того, що всі анчоуси було знищено. Тож уціліла баночка Angry Norwegian, датована 1997 роком, продавалася на аукціоні за шалені гроші.

Саме в дні проведення аукціону Фрай дізнався, що його 93 центи на банківському рахунку за 1000 років перетворилися на кругленьку суму, і він почав наліво та направо скуповувати предмети старовини. Тож і на аукціоні ця банка анчоусів дістається йому. Щоправда, з’ясовується, що олія від цих анчоусів – це чудове мастило для роботів, і далі розгортається шпигунський сюжет, в результаті якого Фрай залишається без грошей, але не погоджується продати анчоуси навіть за кругленьку суму. Натомість він пригощає всіх друзів піцою з анчоусами.

Зараз у Норвегії не водяться анчоуси, але хто знає, якою буде екосистема планети надалі. А от проблема “оверфішингу”, надмірного вилову риби, є цілком реальною.

Так, ще в 70-ті країна Перу майже залишилася без анчоусів на наступні десятиліття через неконтрольований вилов.

Космічні бджоли виробляють космічний мед. Їсти його треба дуже обережно: буквально декілька ложок можуть призвести до галюцинацій, глибокого сну або коми.

В одній із серій саме завдяки космічному меду Ліла може «спілкуватися» із Фраєм, який загинув від укусу бджоли під час однієї з їхніх космічних мандрівок. Щоправда, наприкінці серії все це теж виявляється маренням.

Деякі вчені називають ситуацію на Землі "бджолопокаліпсисом": йдеться про те, що через використання пестицидів і зміну клімату зменшується популяція бджіл. А якщо бджіл на планеті не стане, це призведе до зміни всієї екосистеми й знищення безлічі рослин, які вони запилюють. Добра новина полягає в тому, що зараз різні країни намагаються знайти форми захисту бджіл, а паралельно розробляють «роботів-бджіл» для запилювання. Та й деякі дослідники вважають, що насправді ситуація зараз є складною, але зовсім не апокаліптичною, і в деяких регіонах навпаки чисельність бджіл почала зростати.

У далекому майбутньому «Футурами» так само п’ють каву. Каву готують удома, купують в автоматах, а популярна мережа кав’ярень називається Starfishbucks. Тут подають каву в склянках у формі китів та русалок.

В одній із серій, до речі, Фрай вирішує витратити 300 доларів (їх раптово роздали всім на планеті) на 100 чашок кави та успішно виконує це завдання. Навіть більше, наприкінці від перенасичення кофеїном він отримує суперсилу: надзвичайно швидку реакцію, і таким способом вчергове рятує друзів від лиха.

По-перше, неможливо не впізнати Starbucks у футуристичному Starfishbucks. По-друге, цікаво подумати про те, якими саме будуть кавові напої майбутнього.

Серед трендів, які набирають обертів зараз: нітро-кава, кава з рослинним молоком, кава без кофеїну, сервіси доставлення кави, а також готові кавові напої на поличках супермаркетів.

«Мальтійський лікер» – надзвичайно дорогий напій, який є абсолютно отруйним для людей та інопланетян. Єдина людина, яка його може пити без шкоди для себе – актор Біллі Ді Вільямс.Цей лікер зберігається в невидимому сейфі у винному погребі Hedonismbot. І, звісно, Бендер має докласти всіх зусиль, аби його викрасти.

Є декілька напоїв, які коштують мільйони доларів та вважаються найдорожчими у світі. Один з таких прикладів – Tequila Ley 925. Пляшка такої текіли коштує понад 3 мільйони доларів. Ще б пак, якщо вона інкрустована 6400 дорогоцінними каменями. Взагалі майже в усіх таких прикладах надзвичайно дорогих напоїв значну частину вартості становить або унікальне пакування, або консьєрж-сервіс, який літаком майже миттєво доставляє пляшку замовнику в будь-яку частину світу. До речі, в назві «Мальтійський лікер» автори мультфільму сховали посилання на відому нуарну стрічку «Мальтійський сокіл».

Це надзвичайно популярний вигаданий безалкогольний напій у світі «Футурами». Він викликає сильну залежність, а виробляють його досить огидним способом на планеті Вормулонів. Але це не заважає землянам його обожнювати! Завдяки агресивним маркетинговим компаніям Slurm вже давно став частиною культури.

Саме такого напою не існує, але численні блогери намагаються відтворити яскраво зелений напій з продуктів, які є на планеті зараз. Наприклад, з імбирного сиропу із додаванням харчових барвників. Загалом же нескладно здогадатися, які популярні бренди безалкогольних та слабоалкогольних продуктів пародіюють автори, бо маркетингові рішення на диво схожі: святкові яскраві вантажівки, агресивна реклама по телебаченню і не тільки, спонсорство для спортивних змагань і все таке інше.