Звідки взагалі взялася ідея змішати пиво й томати? Прототипами можна сміливо вважати коктейлі з лагеру, томатного соку та спецій, які, безумовно, є слабоалкогольними версіями коктейлів на кшталт «Кривавої Мері» чи «Цезаря». Особливої популярності набули такі напої в Мексиці, де мають загальну назву «мічелада» й поширені в тисячах регіональних і авторських варіацій. До мічелади часто додають сік лайма й усілякі соуси, а подають в охолодженому келиху з обідком, присипаним сіллю. Основою таких коктейлів практично завжди є лагер — нейтральне тло для решти складників. Але це коктейлі, де готове пиво змішують із томатним соком уже в келиху. Ми ж говоримо про пиво, до якого томати в тій чи іншій формі додають під час виробництва.

В Україні воно почало з’являтися приблизно у 2017-2018 роках. Базою такого пива було гозе — легке кислувате пшеничне пиво із сіллю і коріандром. Цей історичний стиль притаманний певному регіону Німеччини (так-так, там не лише Райнгайтсгебот панує, себто закон про чистоту пива, який дозволяє використовувати лише воду, ячмінь, хміль і дріжджі). І саме завдяки цьому поєднанню кислоти, солоності, спецій і томатів, пиво було схожим на розсіл із бабусиного трилітрового баняка квашених помідорчиків. А хто не любить квашені помідорчики? Звісно, щоб уперше зважитися скуштувати таке пиво, треба було вірити в майстерність і глузд пивоварів, але сміливих людей вистачало на пивних фестивалях. Дуже скоро вони вже вишиковувалися в черги по «помічний розсіл» на другий день події.

До речі, перше томатне пиво навіть не було червоним, бо настоювалося на четвертинках стиглих томатів, адже сік у них прозорий, а весь колір міститься у шкірці. Що теж посилювало вау-ефект: на вигляд — як звичайне пиво, а на смак — геть не те, що очікуєш.

Звідки взагалі взялася ідея змішати пиво й томати? Прототипами можна сміливо вважати коктейлі з лагеру, томатного соку та спецій, які, безумовно, є слабоалкогольними версіями коктейлів на кшталт «Кривавої Мері» чи «Цезаря». Особливої популярності набули такі напої в Мексиці, де мають загальну назву «мічелада» й поширені в тисячах регіональних і авторських варіацій. До мічелади часто додають сік лайма й усілякі соуси, а подають в охолодженому келиху з обідком, присипаним сіллю. Основою таких коктейлів практично завжди є лагер — нейтральне тло для решти складників. Але це коктейлі, де готове пиво змішують із томатним соком уже в келиху. Ми ж говоримо про пиво, до якого томати в тій чи іншій формі додають під час виробництва.

В Україні воно почало з’являтися приблизно у 2017-2018 роках. Базою такого пива було гозе — легке кислувате пшеничне пиво із сіллю і коріандром. Цей історичний стиль притаманний певному регіону Німеччини (так-так, там не лише Райнгайтсгебот панує, себто закон про чистоту пива, який дозволяє використовувати лише воду, ячмінь, хміль і дріжджі). І саме завдяки цьому поєднанню кислоти, солоності, спецій і томатів, пиво було схожим на розсіл із бабусиного трилітрового баняка квашених помідорчиків. А хто не любить квашені помідорчики? Звісно, щоб уперше зважитися скуштувати таке пиво, треба було вірити в майстерність і глузд пивоварів, але сміливих людей вистачало на пивних фестивалях. Дуже скоро вони вже вишиковувалися в черги по «помічний розсіл» на другий день події.

До речі, перше томатне пиво навіть не було червоним, бо настоювалося на четвертинках стиглих томатів, адже сік у них прозорий, а весь колір міститься у шкірці. Що теж посилювало вау-ефект: на вигляд — як звичайне пиво, а на смак — геть не те, що очікуєш.

З плином часу шанувальників томатного пива ставало більше (знову ж таки: хто не любить квашені помідорчики?), зростала і кількість томатів у пиві, і його насиченість кольором. В хід пішли пюре, соки, пасти, справжні консервовані томати, гострі перці, усі можливі спеції, і тепер можна знайти томатне пиво на будь-який смак, з будь-якою густиною і смаковим профілем. Але незмінною лишається асоціація з їжею, яку ми любимо: як не квашені томати, так піца (томати й базилік!) чи якісь гострі соуси. Зрештою, томат — теж фрукт, а різних фруктів у пиві багато, то чому ж відмовляти йому в честі бути доданим? За ці роки мало не кожна маленька незалежна українська пивоварня створила власну варіацію томатного пива, отримала за неї свою долю любові чи огиди, а хтось це перетворив мало не на фірмовий стиль.

Червона «Michelada» в Beermaster Brewery вже була, а тепер дивує вау-ефектом пива жовтого. Відкиньте упередження і скуштуйте «Yellow Bubble» — це справжній смак пряної сонячної Мексики. Обіцяємо: байдужим це пиво не залишить нікого.