Проте універсальної відповіді на запитання про точну тривалість строку придатності немає: усе сильно залежить від стилю, виробника, якості обладнання і рекламних зусиль. Але ми зараз про інше. Про пиво, яке можна витримувати.

Деякі стилі пива придатні для довгого зберігання, як гарні вина, і згодом вони стають цікавішими та кращими. Поціновувачі тримають у підвалах, льохах і коморах цілі колекції та проводять вертикальні дегустації: порівнюють одне й те саме пиво різних років випуску, і це, запевняємо, неймовірно цікава забава, яка відкриває той самий продукт із різних боків.

От що витримувати й довго зберігати точно не треба, так це легке пиво: лагери, пшеничні сорти, а також щедро охмелене ароматичними хмелями пиво. Вони будуть найбільш підвладні впливу часу в не найкращий бік, втрачатимуть свіжість, аромат і ставатимуть просто солодшими і пласкішими. Для витримування краще вибирати варіант із поданих нижче.

◾️Міцне пиво. Стилі з високим умістом алкоголю згодом згладжуються, стають округлішими, більш збалансованими й вишуканими. Починайте плюс-мінус із 8% ABV (підійдуть барлівайни, подвійні стаути, міцні бельгійські світлі елі, пиво бочкового витримування). Ідеальний кандидат на розпочинання колекції — «Samichlaus», який випускають щороку. Молодим він доволі агресивний, але з віком добрішає. Таке пиво без проблем може зберігатися 2 — 3 — 5, а то й під 10 років.

◾️Темне пиво. Темний солод містить більше антиоксидантів, ніж світлий, тому таке пиво старіє елегантніше, набуваючи більше шарів смаку (тут повне бінго виграють бельгійські темні трапістські елі).

◾️Пиво дикого та змішаного бродіння. Ламбіки, гьози, кріки — уся ця дичка має серйозний запас для розвитку та змінюється не лише під впливом часу, а й завдяки повільному споживанню цукрів змішаними мікроорганізмами. Таке пиво без додавання фруктів зазвичай тримається краще, ніж фруктове, але не рідкість і гарні витримані дикі сорти з домішками. У приватних колекціях шанувальників і приватних льохах пивоварень зараз зберігаються ламбіки, яким за 25 — 30 років, і вони в прекрасному стані. Одним із найцікавіших сортів пива до витримування і порівняння навіть не за річними, а піврічними періодами, є «Orval». Свіжий, піврічний, річний і півторарічний смакуватимуть радикально по-різному.

◾️Згадували про ароматні хмелі, але насичене й дуже гірке пиво, на кшталт міцних американських елів, теж згодом стишує свою гостру гіркоту й стає м’якшим, приємнішим і не б’є більше по обличчю, як це робить свіже.

Якщо вирішите трохи розширити горизонти уявлень про пиво, то найкраще його тримати в темному приміщенні без різких коливань температури, не дуже вологому й прохолодному. Зберігати пляшки варто вертикально, пиву не потрібно торкатися корка, навіть якщо воно закорковане. Красиві ряди сотень горизонтально викладених пляшок ламбіку заввишки майже до стелі — більше данина традиції (коли корки були не дуже якісними) та економії місця, якого пивоварням завжди бракує.

Звісно, ніколи не знаєш, як вирішить змінитися конкретна пляшка, але витримування пива — не лише цікава вправа з дослідження смаків, але й гарантія, що ви завжди маєте під рукою пляшечку чогось надзвичайного на особливий день.