Якось традиційно історію ігристих вин пов'язують саме з Францією, хоча, якщо чесно, хто знає, чи насолоджувалися б ми «бульбашками» в келихах, якби не декілька визначних англійців.

От взяти хоча б пана Крістофера Меррета, винахідника, науковця та інтелектуала. 17 грудня 1663 року він представив на розгляд Королівського товариства «Деякі спостереження щодо замовлення вин», в яких радив додавати цукор та патоку, щоб отримати «п’янке та ігристе» вино. Таким чином він чи не вперше описав метод «шампануа»: додавання тиражного лікеру для стимуляції вторинного бродіння та створення ігристих вин.

Ще один англієць, сер Роберт Менселл, отримав монополію на виробництво скла в країні, й невдовзі навчився виробляти дуже міцні пляшки. Річ у тім, що тривалий час ігристі вина вважалися «бракованими» та небажаними саме тому, що тонкі пляшки не могли витримати тиску й просто вибухали, тож винні льохи подекуди просто ставали небезпечними. Роберт Менселл цю проблему частково вирішив.

Взагалі згадки про ігристі вина в англійських джерелах виникають десь на пару десятків років раніше, ніж у французьких, що призводить до постійних суперечок щодо того, кому ж приписати винахід. Істина ж полягає в тому, що спонтанне вторинне бродіння люди спостерігали з давніх-давен, але саме наприкінці 17 - на початку 18 століття потроху навчилися цим процесом керувати.

І до цього поступу доклалися всі. Зокрема, славнозвісний французький монах Дом Периньйон, хоч і не «винаходив шампанського», а навпаки все життя боровся з «бульбашками» та вторинною ферментацією, справді підніс виробництва вина до рівня науки та заклав основу купажування вин.

Минуло ще кілька століть, і ось ми тут, посеред такого різноманіття вин, що трохи перехоплює подих . Можемо обрати на вечір, наприклад, пляшку Lyme Bay Classic Cuvee, чудового англійського ігристого, яке купажують з Піно Нуару та Шардоне.

Виноград збирають вручну, вино роблять класичним методом шампанізації та не менше 24 місяців витримують на осаді. Що в результаті?

Золотаве свято в келиху! Красивий перляж, ніжний колір вина з легким «рум’янцем».

В ароматі лимони, персики, мед та мигдаль. Це витончене, глибоке, хрустке вино, яке вже знайшло немало поціновувачів у світі.

Ідеальний аперитив, а також чудова пара до сирів та до устриць.