Пивоварня Corsendonk — одна з найстаріших у світі. В середині 1390-х років її заснувала одна з трьох доньок герцога Жака ІІІ — щоправда, яка саме невідомо. Чотири століття броварня розміщувалася на території фламандського монастиря у місті Оуд-Тюрнхаут, але в 1785 році австрійський імператор Йосиф ІІ наказав її зачинити. Чим саме йому не догодило фламандське пиво, історія замовчує.

Після Французької революції 1789 року монастир разом із пивоварнею було конфісковано та продано. Лише через двісті років його відновили — вже як готельний комплекс Corsendonk Hotels. У 1906 році підприємець Генрікус Кеерсмекерс заснував нову пивоварню, але притримувався стародавніх рецептів ченців. Проте в 1953 році виробництво знову припинили — пивоварня пустувала понад три десятиліття. В 1982 році онук Генрікуса, Джеф, спробував відновити бізнес діда. Звичайне хобі на одну зиму, коли Кеерсмекерс-молодший не знав, що робити в несезоні для його ферми часи, перетворилося на успішний бізнес. Добірна сировина та чиста джерельна вода зробили свою справу — пиво стало популярним.

Копчена моцарела ідеально підходить для гарячих сендвічів: добре плавиться і надає присмаку легкого димку. Достатньо підсмажити дві скибочки хліба на пательні без масла, щоб вони стали хрусткими. Викласти на одну половинку порізану шматочками копчену моцарелу, зверху покласти шматочок смаженої або запеченої курки. Курку вкрити “ковдрою” зі ще однієї порції сиру та накрити другим шматочком хліба. Поставте в нагріту до 200 градусів духовку на 3-5 хвилин, поки сир не розплавиться.

По-перше, маленькі кульки зручно можна скласти в контейнер. По-друге, їх можна їсти руками. По-третє, моцарела фрі смачна як гарячою, так і теплою — навіть трохи остигла вона залишається тягучою. Нарешті, по-четверте, кульки можна поєднувати з будь-яким соусом.

Кульки копченої моцарели обкачати в панірувальних сухарях або занурити в кляр, щоб вони рівномірно вкрилися з усіх боків. Опускати в каструлю з розігрітою олією по 3-4 штуки, смажити кілька хвилин, поки зовні не утвориться золотава, хрустка скоринка. Щоб прибрати зайвий жир, викладіть кульки на паперовий рушник.

Аранчині — кульки з рису в золотавій паніровці ззовні схожі намаленькі апельсини, за що й отримали свою назву. Аранчині наповнені різноманітною начинкою: від прошутто і фарша болоньєзе до сиру та базиліку. Як і ризотто, цю страву переважно роблять з італійського сорту рису арборіо.

Після варки, рис охолоджують, аби було легше надавати йому потрібну форму, та додають у кульку шматочок копченої моцарели, після чого заліплюють. Далі обкатують у борошні, вивалюють у яєчному жовтку, потім у панірувальних сухарях. В сковороду додають велику кількість олії та смажать аранчині до золотавого кольору. Готові кульки викладають на паперові рушнички, щоб прибрати зайвий жир.

Пиріг — чудовий варіант для пікніка: добре зберігає форму, довго залишається свіжим і, як і піца, не потребує виделки та ножа. А якщо купити вже готове тісто в магазині, на приготування знадобиться максимум 20 хвилин.

Розкачати готове тісто та викласти на деко, застелене пергаментом. Змастити тонким шаром улюбленого соусу, зверху викласти шматочки копченої моцарели та шинки. Поставити в нагріту до 180 градусів духовку та запікати, поки сир не розплавиться, а тісто не підрум’яниться.

Нарізану у формі гармошки картоплю хассельбек придумав стажист у стокгольмскому ресторані Hasselbacken — звідси й назва.

Картоплю помити й надрізати тонкими скибочками, не розрізаючи її до кінця. Вкласти між скибочками шматочки копченої моцарели та посипати улюбленими спеціями або травами. Полити олією або розтопленим вершковим маслом і запікати в духовці за температури 180 градусів 15-20 хвилин.

Наприкінці літа радимо втекти з Києва в область — ось кілька класних локацій: