спецпроєкт
«Драй Мартіні»: рецепт для «чайників» і 5 дивакуватих запитань бармену
«Драй Мартіні»: рецепт для «чайників» і 5 дивакуватих запитань бармену
Спецпроєкт
Ця місія здійсненна. Разом з маркетом важливих штук MAUDAU та барменом Андрієм Макодраєм ми вчимося готувати вдома культові коктейлі.
Ми вже розповідали і про стриманий «Негроні», і про грайливий «Мартіні Рояль». Настав час американської коктейльної класики. «Драй Мартіні» – чи не найбільш парадоксальний та популярний коктейль в історії. Він однаково часто з'являється і в нуарних фільмах 30-х, і в романтичних комедіях 2000-х. Урешті-решт, якщо ми говоримо «коктейль» та «Нью-Йорк», то наступна асоціація – це завжди «Драй Мартіні». Міцний, витончений, класичний напій на основі джину й вермуту. Радимо!
Картка коктейлю

Кількість інгредієнтів:
Смаковий профіль:
Рівень складності:
Тип:
ти точно зможеш
3
має легкий трав'яний присмак
аперитив



Метод приготування:
стір

Інгредієнти:
Джин Hayman's London Dry – 45 мл
Вермут Martini Extra Dry – 15 мл
Зелена оливка
В MAUDAU зараз спеціальна ціна на інгредієнти для цього коктейлю
Як готувати?

1. У стакан для змішування (половину шейкера чи будь-який міцний металевий стакан) насип льоду й налий джин
2. Додай вермут
4. Прикрась оливкою на шпажці
3. Перемішай усе коктейльною ложкою та через сито вилий до охолодженого келиха

5 дивакуватих запитань бармену


1. Що означає «драй»?
Наприкінці ХІХ століття коктейль «Мартіні» був досить солодким: для нього змішували італійський вермут, джини в стилі «Старий Том» (солодкі та густі), а іноді ще й зверху додавали різних сиропів. Час минав, а коктейль ставав дедалі сухішим. До класичного рецепта «Драй Мартіні», тобто сухого варіанта «Мартіні», входять лише сухий вермут та сухий джин. І звісно, жодних сиропів. Максимум – цедра лимона або оливка для декору.
2. А нащо взагалі оливка?
По-перше, це красиво. По-друге, це традиція. З'явилася вона ще в середині ХІХ століття, у часи золотої лихоманки, коли в барах США почали міксувати пращура «Драй Мартіні» під назвою Martinez Special. Солона оливка просто чудово поєднується з пряністю вермуту.

До речі, ще на початку ХХ століття їсти оливку з коктейлю вважалося моветоном. На щастя, часи змінилися. Оливка тепер не просто декор, але й смачний гарнір, що доповнює смак коктейлю.

На тему, як і коли їсти цю оливку, пишуть наукові статті та сперечаються у блогах. Моя порада: роби так, як тобі подобається. Врешті-решт, ми готуємо коктейлі, аби почуватися трохи щасливішими, а не для того, щоб відповідати правилам, створеним понад сто років тому.
3. Дуже дивне питання: а що робити з розсолом від оливок? Його теж можна додати до якогось коктейлю?
Певно, ти здивуєшся, але саме так готують коктейль під назвою «Брудний Мартіні». І це не моя вигадка. Він належить до офіційних напоїв Міжнародної асоціації барменів, у категорії «Коктейлі нової ери». Склад дуже простий: горілка, сухий вермут і рідина від консервованих оливок. Скуштуй!
4. До речі, Джеймс Бонд пив «Драй Мартіні»?
У кіноверсіях наш любий агент зі схильністю до алкоголізму найчастіше замовляв варіацію на тему і просив міксувати не джин, а саме горілку з вермутом. Від свого правила «збовтати, але не змішувати» він відступився лише двічі, у моменти найбільшої апатії та розпачу.

Ще один коктейль із сімейства «Мартіні», який з'являється в бондіані, – «Веспер Мартіні». Флемінг його описав у 1953-му, а от на екранах він з'явився лише у 2006-му, у частині «Казино «Рояль». Бонд вигадує цей коктейль на честь померлої коханої і змішує для нього джин, горілку та французьке ароматизоване вино.
5.Так, стоп. А чого ми змішуємо, а не збовтуємо? Тобто робимо все не так, як любив Бонд?
Shaken, not stirred – крилата фраза, яка породила низку суперечок. Справді, Бонд просив, аби його коктейль готували методом «шейк», тобто збовтували в шейкері, а не просто змішували коктейльною ложкою.

Експерименти щодо порівняння двох методів проводили і бармени, і фанати кіно, і навіть вчені-біохіміки. За їхніми результатами можна дійти таких висновків. У сучасному світі коктейлі з прозорих інгредієнтів, а до них належать і «Драй Мартіні», і «Горілка Мартіні», краще готувати саме методом «стір»: у шейкері до коктейлю потрапляють пухирці кисню, він стає мутним і трохи пінним. Крім того, джин стає більш гірким. Хоча декому це якраз і подобається. «Мартіні», який роблять у шейкері, називають «Бредфордом».

Чому саме цей метод обирає Бонд? Певно, тому, що саме такий коктейль полюбляв Ян Флемінг. На додаток, у книгах він описує мутний коктейль із пухирцями, а не ідеально прозорий напій, який ми бачимо в кіно.

До того ж у 60-ті роки горілку робили переважно з картоплі, вона мала високий вміст олії та дещо специфічний присмак. Тож, імовірно, завдяки активному збовтуванню Бонд просто хотів позбутися неприємного присмаку.

Сьогодні, на щастя, якісний джин, як і горілка, на відстані одного кліка, тож не треба нічого вигадувати, аби приховати смак алкоголю. Просто обирай найкраще, замовляй та міксуй коктейлі під настрій!
ПАРТНЕР ПРОЄКТУ
Автор: Марія Банько
Відео: Дмитро Козленко
Фото: Johann Trasch
Бармен: Андрій Макодрай
Локація: Ресторан Oxota na Ovets