Раніше я ніколи не їздив на електровелосипеді. Загалом мені сподобалося — наше місто нерівне, і на крутих підйомах зручно трохи натиснути на ручку газу і поїхати.

Коли я їздив на роботу з лівого берега на правий, доводилося підніматися, наприклад, Парковою алеєю. Часто приїжджав на роботу зовсім мокрий. А душі в офісах є далеко не завжди — хоча нам пощастило.

З електроприводом по Києву пересуватись набагато комфортніше: не приїжджаєш спітнілим і виснаженим ще до початку робочого дня.

Заряджати його теж легко — все інтуїтивно зрозуміло: під’єднав до розетки, і одразу загорілася індикаторна лампочка.

У порівнянні з електросамокатом, електровелосипед значно краще справляється з різними типами покриття — особливо з бруківкою.

Навіть на поганій дорозі, як-от на Дмитрівській, завдяки електроприводу їхати набагато легше, аніж крутити педалі.

Колись у Києві планували зробити ескалатор з Майдану на Михайлівську. У деяких країнах такі вуличні ескалатори працюють — я бачив їх, наприклад, в Іспанії та Італії. А у Норвегії є велосипедний підйомник.

Проте з таким електровелосипедом жодних додаткових підйомників не потрібно. Пригадав про це тому, що під час довгих поїздок з лівого берега на правий я іноді користувався фунікулером, щоб дістатися у верхнє місто. Це був такий умовно "лінивий" варіант маршруту.

Спочатку я не зовсім розумів, як працює система прискорення, але згодом розібрався. Налаштовуєш потрібну силу тяги — і спокійно їдеш.

Навіть на бульварі Шевченка я швидко зрозумів, як правильно стартувати, щоб велосипед не хитало дорогою, тож із цим проблем не виникало.

Елементи керування електродвигуном інтуїтивно зрозумілі. Технічних труднощів під час поїздки не було.

У цьому велосипеді вже вбудований дисплей, який показує швидкість — це зручно, адже на звичайному велосипеді спідометр потрібно купувати окремо.

Саме перемикання швидкостей — зручне. За принципом роботи цей велосипед майже не відрізняється від класичного — хіба що додає "суперсилу", яку особливо відчуваєш на підйомах і довгих маршрутах.

Я люблю їздити Києвом на велосипеді. Раніше жив на Позняках і їхав так на роботу, на Хрещатик. Зараз пересуваюся містом громадським транспортом, на таксі, або, знову таки, на велосипеді. Ще мені подобається користуватися орендованим електросамокатом — це швидко, особливо на коротких відстанях, і зручно, адже його можна залишити у будь-якій точці міста.

Електровелосипед, який я тестив, однозначно зручніший за автомобіль для поїздок у центрі міста — хоча б тому, що там складно знайти паркувальне місце.

Якщо потрібно дістатися кудись у центральну частину на невеликій відстані, це чудовий варіант — громадський транспорт не завжди зручний або доступний у таких випадках.

Я, наприклад, доїхав на місце зустрічі швидше, ніж команда редакції на машині. Тож для центру це справді зручне рішення.

Крім того, це хороший варіант, якщо хочеться покататись на природі — наприклад, на Трухановому острові. На електроприводі туди можна доїхати без великого навантаження, а там вже проїхатись, крутячи педалі.

Гадаю, що цей велосипед цілком підходить для щоденного використання в місті.

Спершу я не зрозумів, чому він не їде, бо я не прочитав інструкцію. Виявилось, що я не наклацав швидкість і їхав на мінімальній. Мене машини наздоганяли, а я не розумів, чому велосипед так повільно їде. Потім я накрутив на максимум.

Я б доїхав до місця призначення за 10 хвилин, якби ми не зупинялися під час поїздки. Середня швидкість трималася на рівні 30–35 км/год. Можливо, на вулиці Гончара, де був крутий підйом, їхав трохи повільніше. Але на звичайному велосипеді я б цю ділянку просто пішки пройшов.

Минулого року в мене вже був подібний досвід: після 10 км їзди я зійшов з велосипеда і йшов пішки ще півкілометра по трасі — просто не вистачило сил.

У повсякденному житті я пересуваюся переважно на авто, таксі або пішки. Також пару років їздив на мотоциклі.

Через цей досвід я одразу відчув себе повноцінним учасником руху. Вмикається певний "режим мотоцикліста" — одразу почав відчувати, що мені на дорозі не вистачає вказівників поворотів та дзеркал заднього виду.

Один раз забув перемкнути передачу — ледве рушив із перехрестя, але швидко звик. Трохи дивувало, як реагують люди. Не кручу педалі і перехожі одразу звертають увагу, на чому це я такому їду.

В якийсь момент навіть з’явилась спокуса взагалі перестати крутити педалі, але з часом зрозумів, що це якраз ідеальний баланс: їдеш із підтримкою, не виснажуєшся і не думаєш: “Господи, як я сюди заїду і навіщо я сюди на велосипеді приїхав”. Тобто гірки на електровелосипеді не страшні.

На трасі було не страшно — гальма спрацьовують добре, хоч я й натискав іноді надто різко. Варто звикнути до керування: одного разу випадково "вкрутив газ", і велосипед різко вирвався вперед.

Дуже не вистачало дзеркал, і мені один водій посигналив. На цьому велосипеді трішки страшно їхати ближче до бордюру. Ти їдеш по першій смузі, ближче до краю, а несешся, як повноцінний учасник руху. Водії об’їжджали, не можу сказати, що виникали неприємні ситуації.

Оскільки завдяки мотоциклу у мене є досвід їзди по трасі на двох колесах, на дорозі я почував себе загалом комфортно.

Згідно з інформацією виробника, повна зарядка триває приблизно шість годин. Я заряджав його близько чотирьох годин — доки індикатор на блоці живлення не засвітився зеленим.

Загалом усе зручно, за винятком одного нюансу: блок живлення (трансформатор) досить сильно нагрівається під час зарядки. Щоб уникнути перегріву я клав його на керамічну плитку.

За 8 км у доволі активному режимі батарея практично не розрядилася — це справило хороше враження.

Елементи керування працюють чітко. Лише перемикання швидкості здалось трохи складним. Я б узагалі залишив дві швидкості: для старту і для розгону.

Блок із кнопками хотілось би мати ближче до руки — можливо, його можна пересунути.

Мені подобається, що багато параметрів зібрано на одному дисплеї: пробіг, швидкість, заряд. На мотоциклі, наприклад, потрібно було перемикати. А тут — досить зручно.

Велосипед важчий за звичайний, і це варто враховувати при покупці. Якщо живете в приватному будинку — ідеально. Якщо в багатоповерхівці без ліфта — може створювати незручності. Але це типова дилема: хочеться і потужності, і компактності. У мене вже був маленький складаний велосипед, але він не забезпечував такої динаміки.

Електробайк ідеально підходить для вихідних. Наприклад, якщо їдеш на ярмарок, де буде складно запаркуватися, тоді такий транспорт ідеально підійде. Чи десь поїхати, наприклад, у Голосіїв. Від мого дому туди добиратися далеко — приблизно 25 км в обидва боки. Звичайним велосипедом це було б виснажливо.

А на електричному — цілком комфортно. Окрім того, в парках не покатаєшся ні на мотоциклі, ні на електросамокаті, для цього потрібен велосипед.