Транспортну реформу запровадили ще у 2012 році. Місту вдалось взяти під контроль систему громадського транспорту. Зокрема, налагодити графік роботи та оновити рухомий склад. Завдяки таким змінам зменшили кількість маршрутних таксі на 40%( з 437 одиниць до 247). Натомість збільшили кількість електротранспорту (трамвая на 10 одиниць, тролейбуса на 11 одиниць). Таким чином Вінниці вдалося уникнути залежності від нестабільних приватних перевізників, як це сталося, приміром, у Миколаєві чи Кропивницькому. А у нас маршрутки виконують функцію підвезення від віддалених районів приватних секторів до великих маршрутів.

Зараз більшість людей орієнтуються на муніципальний транспорт. Вони розуміють, що зможуть доїхати з пункту А в пункт Б на комфортабельному автобусі чи трамваї вчасно. Вінничани, принаймні, ті, з ким спілкувався на цю тему, цим задоволені. Наступним етапом має стати прискорення громадського транспорту, зокрема через створення виділених смуг, що дозволило б не залежати від загального трафіку. Це у свою чергу допоможе ще більше популяризувати громадський транспорт. Поки що так звані "виділенки" у нас є лише на кількох невеликих відрізках, через що малоефективні.

Вже досить довгий час місто намагається змінювати та переобладнати старий транспорт.

Вінниця співпрацює із Цюріхом з 2007 року над оновленням рухомого складу. Швейцарці безоплатно передають нам свої вживані трамваї, які, попри вік - а деяким уже по 50 років, - у хорошому стані і встигли стати навіть туристичною "фішкою" Вінниці. Загалом нам передали більше сотні вагонів, а у 2022 році місто очікує на чергову партію. Це будуть вагони 80-х років виготовлення, які частково адаптовані до потреб маломобільних пасажирів.

З 2015 року Вінницька транспортна компанія на базі трамвайного депо почала виготовляти нові трамваї. Нові умовно, адже за основу брались старі трамваї Татра, які, тим не менш, отримували новий кузов у сучасному дизайні, новий салон та інші комплектуючі. Також у цих вагонах передбачили потреби маломобільних пасажирів. І хоч зразковими ці трамваї не назвати, адже є нарікання і на якість зборки і на ходові якості, вони, схоже, непогано справляються із завданням.

У 2019 році у Вінницькій транспортній компанії вирішили поекспериментувати уже із тролейбусами, які відтоді також почали складати на базі депо. Відтоді виготовили 11 тролейбусів під маркою VinLine, серед яких 5 - тролейбуси, здатні їхати без контактної мережі на автономному ходу. Завдяки цьому вдалося створити кілька подовжених маршрутів у ті райони, де немає мережі.

Поки в місті їздить лише один автобус з електродвигуном. Його придбали два роки тому у рамках тестування. Він поїздив по всій Україні, але прижився саме у нас.

Перші острівці безпеки з'явились у місті давно, але їхня поява не мала якоїсь системності. Акцентовано встановлювати острівці, як засіб заспокоєння трафіку і безпеки пішоходів, почали у 2018 році. За два роки острівцями облаштували більше 25 переходів.

Багатьом водіям не подобаються нововведення, адже створюють певний дискомфорт для руху. Утім, сам як водій з немалим стажем, переконаний, що від острівців є тільки користь. Насамперед - безпека пішоходів. Крім того, такі конструкції заспокоюють трафік, водії інтуїтивно вимушені бути більш обережними і зменшувати швидкість. І це правильно - міські вулиці не місце для гонок.

На основі вже європейських практик проводили дослідження, які показали позитивний результат острівців на дорогах. У Вінниці ж кількість ДТП з пішоходами на переходах за два роки після їх встановлення зменшилась на 69%.

Вже як п'ять років ведеться робота з пішохідними переходами. Зокрема, місто працює над питанням додаткового освітлення.

У темну пору доби додаткове освітлення дається взнаки. Деякі вулиці оснащені кнопками і перехід має додаткові маяки. Тобто водіям вже здалеку видно, що хтось переходить дорогу. Така практика попереджає аварійність і травматизм. Вже знаю, що зараз вона стає більш популярною, таке освітлення облаштовують під час реконструкції міжнародних трас.

Зараз діє міська програма по очищенню русла Південного бугу. Роботи проводили за допомогою земснарядів з баржею та екскаваторів-амфібій. Водойму очищали, а русло позбавляли намулу.

Минулого року працювали над ділянкою протяжністю понад 1 км. Результатом стало поглиблення річки в деяких місцях до 4-6 м та збільшення інтенсивності течії.

Південний Буг є основним джерелом питної води, тому його потрібно зберігати. Зараз водойма сприймається як місце, де місто розділяється навпіл. Тому влада, урбаністи та архітектори працюють над її воз'єднанням. Планують зробити одну прогулянкову вісь, до якої будуть долучатися різні тематичні території: парки, спортивні майданчики, набережні тощо.

Десь десять років тому у Вінниці з'явилась прогресивна на той час технологія – "Мапа звернень вінничан". Вона дає можливість поскаржитись на якусь проблему по локації та додати світлину. Потім відповідний департамент міської влади повинен відреагувати на звернення. До прикладу, залатати дірку на вулиці, поставити антипаркувальні стовпчики, щоб звільнити тротуар від машин тощо.

Можна залишити звернення щодо різних питань, зокрема у сфері енергетики, транспорту, ЖКГ, благоустрою, торгівлі та громадського харчування, охорони здоров`я, освіти та культури тощо. Я особисто звертався з проблемою на ресурс і реакція була швидкою.

Згодом сервіс став ще потужнішим, поєднавши велику кількість функцій.