З 1956 по 1991 роки близько десятка наукових установ УРСР працювали на радянські антарктичні програми і приблизно третину всіх науковців у цій сфері складали українці.

“Чверть століття у Антарктиці переміщалися виключно літаки конструкторського бюро «Антонова», що базувалося у Києві, – розповідає директор національного Антарктичного наукового центру Євген Дикий, – і оскільки основна робота відбувалася у екстремальних умовах, літаками управляли не звичайні пілоти, а саме випробувачі з заводу Антонова”.

У антарктичних програмах використовували декілька «антонівських» машин, серед них був і літак, який називали найкращим у світі – АН-74. “Для мене ця тема дуже особиста, – розповідає Мітя Зінов’єв, засновник конструкторського бюро «Майстерня Чудес» та співавтор мистецької інсталяції «Дім. Спогади» на станції «Академік Вернадський”», – мій рідний дідусь – Олександр Дашивець працював пліч-о-пліч з авіаконструктором Олегом Антоновим понад тридцять років. І саме йому Антонов доручив важливе завдання: розробити та втілити у життя єдину машину спеціального призначення для використання в умовах Арктики та Антарктики, призначивши його провідним конструктором АН–74. Він це завдання успішно виконав”.

Нагадаємо, що Мітя Зінов’єв разом із засновником майстерні дизайну інтер’єрів balbek bureau Славою Балбеком, за підтримки мережі супермаркетів “Сільпо”, виготовили мистецьку інсталяцію “Дім. Спогади”, яку встановили на українській антарктичній станції. Детальніше про це можна прочитати у нашій статті “Дім. Спогади” – дивіться мінісеріал від авторів артінсталяції в Антарктиді.

Окрім АН–74 Антарктидою свого часу пересувалося ще одне українське диво техніки – всюдихід спеціального призначення підвищеної прохідності “Харків’янка”, який було розроблено у 1958 році на заводі імені В. Малишева. Це був основний транспорт усіх антарктичних експедицій, тисячі непростих кілометрів цього простору долалися саме харків’янами – випробувачами з заводу Малишева.