Андрію Новосьолову 47 років, 13 з яких він ходить босоніж, навіть восени та взимку. У 2014 році Андрій створив спільноту київських барефутерів (barefoot з англ. "босоніж" – БЖ) для спільних прогулянок без взуття.
Андрій розповів, наскільки небезпечно гуляти босоніж у Києві і як це – жити з двома парами взуття на всі сезони.
В Україні хочуть запровадити додаткові податки на міжнародні посилки. Законопроєкт, який це передбачає,
багато критикують. На думку експертів інфраструктура до таких змін не готова і це може призвести до справжнього
колапсу на пошті та митниці.
В умовах війни швидкі та доступні відправлення стали життєво необхідними для підприємців, волонтерів, військових, їхніх рідних та всіх, хто підтримує армію. Тож ми поговорили з трьома героями про те, як подорожчання посилок може вплинути на їхнє життя та бізнес.
Своїми історіями поділилися маркетологиня Тетяна Кощак, яка мешкає в Німеччині та часто надсилає посилки рідним, власниця бренду прикрас “Хіть” Агата Лінець та військовий, командир 409 окремого стрілецького батальйону Андрій Підлісний.
Тетяна Кощак
Маркетологиня, мешкає у Німеччині,
регулярно надсилає посилки рідним та військовим
– Війна розкидала українців світом. Хтось підтримує батьків у прифронтових містах, інші передають одяг чи речі тим, хто втратив дім.
Найчастіше я надсилаю посилки родині в Україні – рідним, друзям, які залишилися вдома. Це можуть бути одяг, ліки, продукти, інколи щось символічне, як-от шоколад чи сувеніри.
Пригадую випадок, коли надсилала знайомому військовому набір тактичних рукавичок, вітаміни й термобілизну. На пошті оператор спитав, що в посилці, і я відповіла: “Подарунок для друга”. Почувши це, він жартома уточнив: “А може, для якогось супергероя?”. “Так і є, але в нього немає плаща, тільки берці”, – відповіла я.
“Рішення про подорожчання посилок видається несправедливим. Нові правила значно ускладнюють отримання допомоги від українців, які, як і я, перебувають за кордоном”.
Навіть дрібні речі, як-от вітаміни чи теплий одяг, подорожчають. А ще це бюрократія. Якщо через ці податки посилки затримуватимуться, це може мати критичні наслідки для військових. Їм потрібне спорядження, медикаменти, харчі. Часто від швидкості доставки залежить їхнє здоров’я і навіть життя.
А ще навіть не уявляю, як митники оцінюватимуть, наприклад, мій не новий одяг, який я пересилаю мамі, щоб вона віддала тим, кому це необхідно.
Агата Лінець
Підприємиця, засновниця бренду “
Хіть”,
виготовляє прикраси ручної роботи,
майже щодня надсилає замовлення покупцям поштою
– “Хіть” – це бренд апсайклінг-прикрас, який я створила, щоби давати друге життя старим або зламаним аксесуарам. Усе почалося з хобі – під час карантину я зробила подружкам подарунки, а згодом це переросло у власну справу. Зараз бренд активно розвивається, замовлень стає більше, і я мрію розширити команду.
Я веду маленький бізнес, сплачую податки, і навіть теперішні витрати — це удар нижче пояса. Я вже стикаюся з тим, що фурнітура дорожчає, а вибір на складах мізерний.
Швидкі й зручні доставки є основою моєї справи.
Я працюю онлайн, у мене немає шоуруму. Люди роблять імпульсивні покупки — щось сподобалось, замовили й хочуть отримати швидко. Якщо пересилання стануть дорожчими й довшими, багато клієнтів просто відмовляться від покупок. Особливо це критично для подарунків. Люди зазвичай замовляють в останній момент, їм треба на вчора.
“Я роблю прикраси не як розкіш, а як спосіб самовираження, і хочу, щоб вони залишалися доступними. Але держава, здається, не залишає шансів малому бізнесу”.
До речі, мій найбільший страх – переплутати посилки. Іноді я сама сміюся з цього. Щоразу довго їх підписую і перевіряю по кілька разів, стоячи біля поштомата.
Одного разу я неправильно зазначила номер телефону під час замовлення фурнітури й довго не могла отримати посилку. Дякую пошті, що допомогли, але тепер завжди перевіряю дані ретельніше.
Андрій Підлісний
Військовий, командир 409 окремого стрілецького батальйону
– Мій особистий досвід з надсилання посилок – стандартний. Здебільшого це речі – одяг та взуття. Я надсилаю їх у дві точки – або батькам, або дружині, залежно від габаритів. Великі коробки йдуть додому, до батьків, бо там є сарай, де все можна зберігати. Менші посилки надсилаю дружині. Це мій своєрідний спосіб організувати логістику, і з цим поки що не виникало проблем.
Якщо говорити про важливість швидких пересилань, то перше, що спадає на думку, – це павербанки, хімічні грілки, зарядні пристрої та інша електроніка, яка потрібна для ЗСУ. Раніше такі речі можна було замовляти до 150 євро без зайвих податків, що було дуже зручно. Тепер же обмеження вдарять по тих, хто займається закупівлями для армії, адже доведеться або замовляти менше, або переплачувати.
“До законопроєктів, які пропонують запровадити нові податки на посилки, я ставлюся негативно. Все, що б'є по гаманцю пересічного українця і водночас приносить гроші владі, сприймається як щось несправедливе”.
Особисто я ніколи нічого не замовляв через міжнародні сервіси, хоча знаю, що їх багато і можна отримати товар з будь-якої країни. Усе, що мені було потрібно, купували знайомі та передавали напряму, що давало змогу оминати зайві витрати.
.
.gif)
