Зі спортом я із 23 років. Я тоді саме пішла вчитись на інструктора з фітнесу, працювала в офісі з 9 до 18, а ввечері проводила заняття у якості тренера. З 2007 року я почала більше приділяти уваги бігу. Бігала на відстані 7-10 км. А в 2012 році був мій перший повний марафон в Алмати – 42 км. Зараз я працюю інструктором з бігу.

До нас плогінг прийшов зі Швеції. Я дізналась про плогінг із соціальних мереж і вирішила запустити у нас теж таку активність. Але, гадаю, що люди, які вже тривалий час бігають, насправді давно займаються плогінгом, просто вони не знали, що це так називається. Коли ти бігаєш багато містом, в парку чи в лісі, то не можеш пробігти повз сміття, яке там лежить. А завдяки плогінгу ми можемо робити це більш організовано.

Ми збираємося з учасниками, обираємо для себе певний маршрут. З собою в нас завжди є багаторазові мішки та рукавички. Спочатку ми розминаємось. Потім я проводжу інструктаж, а далі ми біжимо маршрутом, який попередньо обрали й збираємо дорогою сміття.

Наші перші тренування ми почали проводити рік тому у квітні. Спочатку ми робили багато помилок: брали з собою пластикові пакети для сміття, одноразові гумові або пластикові рукавички, але потім зрозуміли, що це не дуже правильно. Якісь подвійні стандарти, адже так ми ще більше пластику виробляємо. Тому зараз ми ходимо на наші тренування лише з багаторазовими мішками і рукавичками.

В середньому ми бігаємо 3-5 км. Основні учасники акцій – люди 25-35 років. Переважно це не спортсмени, а люди, які переймаються питаннями екології.

Так, під час плогінгу відчувається фізичне навантаження, це не лише про прибирання сміття. Я ще й підганяю людей, які біжать. Якщо треба підняти сміття – ви робите випади, і десь на половині маршруту в руках учасників вже є вагомий мішечок, працюють м'язи верхньої частини тіла. Тому після плогінгу можна втомитися.

Локації вибираємо шляхом опитування у Facebook або у знайомих. Питаю, чи знають вони місця, де треба прибрати сміття. Серед локацій, де ми вже прибирали: Міністерські озера, парк "Нивки", екопарк "Осокорки", Русанівська набережна, парк біля Радіоринку. В деякі місця ми повертаємось, наприклад, в парку "Нивки" ми вже були двічі. Місця, де я хотіла б ще раз провести заняття із плогінгу – це екопарк "Осокорки" та Міністерські озера, туди складно дістатись, тому я не впевнена, що люди знову доїдуть, якщо не організувати якийсь трансфер. Важливо, щоб метро було поряд, щоб і з дітками до нас приїжджали.

У нас є така особливість: ми не прибираємо сміття в місцях, де регулярно прибирають комунальні служби. Тобто якщо о 6-7 ранку на Русанівській набережній буде дуже багато сміття, що для плогінгу просто ідеально, то вже через годину там все приберуть, тому навіщо робити чужу роботу. Ми прибираємо в місцях, де не прибирає ніхто. В цілому ми провели вже 11-12 заходів.

Наше перше тренування в стилі плогінг я організувала минулого року для людей, які планувати вперше взяти участь у "Пробігу під каштанами". Це вже третій рік, як я готую новачків до їхньої першої дистанції на 5 кілометрів. Оскільки "Пробіг під каштанами" – це благодійний пробіг, ми вирішили зробити якесь цікаве тренування з користю для міста. Тоді пришло досить багато людей – 20-25. Ми збирали сміття у парку "Нивки".

Перші наші тренування були більше схожі на прибирання території, а наше – завдання бігти і прибирати. Тому ми чітко визначаємо маршрут і не забігаємо глибоко в ліс. Зараз в нас є таке правило, що ми домовляємось, хто збирає пластик, хто збирає скло, для того, щоб хоча б трішки сортувати це сміття після забігу. Здебільшого раніше ми викидали сміття у баки, але зараз я намагаюсь знайти якусь організацію, яка в нас його прийматиме. На сортувальній станції наше сміття не беруть, адже туди можна здати лише чисте сміття, і в нас є з цим деякі проблеми. А викидати сміття у баки не хочеться. Наша задача наразі зробити так, щоб це сміття не просто валялося на звалищі, а йшло на переробку. Зараз ми віддаємо зібране сміття у пункти прийому вторсировини, які розкидані по всьому місту.

Гроші потрібні для промотування заходів, також ми розглядаємо варіант, щоб платити підприємству, що збирає сміття на спалювання. Але це питання поки відкрите, і я поки вивчаю, як це все працює, і скільки це може коштувати.

Здебільшого під час тренувань ми знаходимо пластик: паперові стаканчики, одноразовий посуд. Також збираємо скло та бите скло, покривала та ковдри, які люди залишають після пікніків.

Останній раз ми домовлялись і комунальні служби приїжджали з машиною і безкоштовно забирали сміття.

В середньому ми збираємо десь 30 кілограм сміття, може бути й більше. Минулого разу вдалось зібрати 15 будівельних мішків зі сміттям. Все, звісно, залежить від того, скільки людей прийде на тренування.

Людей залучаю через Facebook. На минуле тренування прийшло багато учасників, цьому посприяла колаборація із фестивалем відеоблогерів "Відеожара".

Цього року ми провели вже два тренування. Бігаємо раз на два тижні. Мені хотілось би масштабуватися. Щоб бігало не 10-15 людей, а щоб це було більш масово. Зараз ми навіть зустрічаємо у соцмережах такі коментарі, на кшалт, та що ви маячнею страждаєте, вам робити нема чого?

Мені хотілось би, щоб люди ставились до плогінгу нормально, щоб для них це не було якимось дикунством. Але є і абсолютно зворотна реакція. Одного разу в парку "Нивки" місцевий житель прочитав, що ми будемо там прибирати, приїхав на авто і забрав наше сміття. Це надихає.