На власному досвіді: Іноземці, які почали вивчати українську мову, про свої враження
Громадська організація “Смарт Освіта” допомагає іноземцям вивчати українську мову на спеціально організованому онлайн-курсі. Кількість охочих вивчати українську, географія, та їхня мотивація приємно дивує.
Ми поговорили з менеджеркою проєкту та кількома іноземцями, що розпочали курс, про те, що їх надихає.
Олена Жупанова
проєктна менеджерка ГО Смарт освіта
З початку війни наша організація проводить безкоштовні зустрічі для українських дітей з іноземними англомовними вчителями-волонтерами. На них діти мають можливість практикувати англійську та дізнатися щось нове. Наразі ми організували вже тисячу зустрічей, які провели 150 вчителів з усього світу.
Якось у січні один із наших вчителів-волонтерів, Еркам з Туреччини спитав, чи є у нас вчитель української, адже він почав вчити мову самостійно, “але це не працює”. Я знала, що дехто з інших вчителів теж намагається вчити українську і подумала, що ми можемо організувати для них онлайн-курс. Ми знайшли чудову викладачку Олену, і все організували.
На курс української зголосилися вчителі-волонтери з Канади, Туреччини, Португалії та Іспанії. Найперша їхня мотивація – це можливість поспілкуватися з українськими дітьми хоча б кількома українськими фразами, а ще бути здатними прочитати дитячі імена в зумі (ця складність не очевидна тим, хто не стикався з цим – іноземці не можуть прочитати слова з кириличних літер).
Усі вони підтримують Україну та захоплені нашою стійкістю, звідси – цікавість до нашої мови та культури. Можу процитувати одну викладачку-волонтерку, Анну Робінсон з Іспанії, яка якось написала мені:
Я не знаю, що тече у ваших венах, але ви – неймовірна нація! Ви навчаєте всіх нас тому, як бути сильними.
Еркам Яман
(Ізмір, Туреччина)
Я вивчаю комп’ютерну інженерію в університеті, а також викладаю англійську – це моя пристрасть. Протягом трьох місяців я викладав англійську студентам українських університетів у Києві як волонтер молодіжної організації AIESEC. В Україні я провів найкращий час у своєму житті, я закохався у цю країну та її прекрасних людей. З початку війни я викладаю англійську українським дітям як онлайн-волонтер Smart Osvita.
У душі я відчуваю себе українцем, який народився в Туреччині.
Тому мені необхідно вивчити мову, щоб спілкуватися зі своїми студентами та друзями. Звісно, я можу говорити з ними англійською, але я хочу розмовляти з їхніми серцями.
Україна – це моє покликання та любов, я намагаюся допомогти українцям чим можу: ходжу на протести і виступаю, навчаю українських дітей англійської. Але мені хотілося б зробити більше для народу, який вважаю рідним. Мені б хотілося вхопити Путіна за шию та придушити його, і це було б найкращим способом служіння українцям.
Я лише починаю свій навчальний шлях, і поки є проблеми пов’язані з деякими звуками, яких немає в англійській та турецькій мовах. Ще я плутаю деякі літери, як-от англійську "h" та українську "н", але в майбутньому, впевнений, я це здолаю.
Моя улюблена фраза – "Дякую тобі Боже, що я не м..скаль". Моє улюблене слово – "Перемога".
Мій улюблений вислів, який здається мені смішним – "До побачення, телебачення". Мої улюблені українські імена – Тарас і Бандера. А ще мені дуже подобається українська літера "Ж", вона красива, і виглядає круто.
Про Україну неможливо говорити, не згадуючи свободу. Українці палають бажанням свободи, і я цим захоплююся кожною клітиною свого тіла. Для них краще померти, аніж жити у російській окупації.
Я добре знаю, що протягом багатьох років українцям було нелегко. Але у чому вам точно пощастило: сила, яка вам необхідна, вона – у вас у крові.
Ельза Канаріо
(Мелгасу, Португалія)
Я викладаю англійську мову у власній школі, яка готує студентів до Кембриджських іспитів, також я Кембриджський екзаменатор англійської. І, звичайно, пишаюся бути вчителем-волонтером для України.
Я вирішила вивчити українську мову, щоб створити ще глибший зв’язок зі своїми чудовими українськими учнями.
Ми з ними разом з початку війни, тому для мене важливо розуміти мову дорогої для мене країни та мати можливість спілкуватися з неймовірними людьми, яких я зустрічала на своєму шляху. Тепер вони стали мені близькими друзями, справжньою родиною.
Українська є фонетичною мовою, але через використання кирилиці вивчити її досить складно, особливо непросто мені даються голосні. Та я дуже мотивована, і так просто не здамся.
Світ має знати, що Україна – це не просто держава, це сильна та хоробра нація, яка міцно тримається своїх цінностей, культури, землі та народу. Українці люблять свою країну з такою пристрастю, що ніщо не може зруйнувати цей непорушний зв’язок, ці хоробрі душі покликані процвітати, незважаючи на всі звірства та хаос. Слава Україні!
Анна Робінсон
(Іспанія)
Я була тісно пов’язана з Україною ще до війни, завдяки своїй письменницькій роботі та багатьом друзям, які у мене з’явилися після декількох візитів до вашої країни. Вже рік я навчаю українських студентів онлайн завдяки ініціативі “Смарт Освіта”. Мені дуже подобаються ці уроки, особливо ціную той момент, коли мої студенти підключаються до занять, і я вже добре знаю їхні українські імена.
Наразі при вивченні української для мене є дві найскладніші речі – це літери (особливо ті, які схожі на англійські, але є іншими), і деякі звуки, яких просто немає в інших мовах, якими я розмовляю. Я народилася у Великій Британії, але після закінчення університету живу на півночі Іспанії, є автором цифрових матеріалів для Кембриджського університету та української компанії “Лінгвіст”.
Моїх знань української ще не так достатньо, але я люблю слова “Дякую” та “Привіт”.
І завжди помічаю, що коли в Іспанії заходжу до української крамниці, то дуже часто чую слово “дякую”. До прикладу, іспанці – без сумніву прекрасні, але не так часто промовляють “дякую” та “будь ласка”, як я звикла.
Я думаю, що іноземцям, щоб розуміти Україну, необхідно знати її історію, хоча б найновішу. І було б непогано познайомитись з декількома українцями. Особисто я ще не зустрічала українця, який би мені не подобався.
Журнал великого міста. Видання про міську культуру - найцікавіші новини, люди, події та місця Києва, Одеси і Львова. Журнал большого города. Издание о городской культуре - самые интересные новости, люди, события и места Киева, Одессы и Львова.
.gif)
