Наш панельний будинок 1992 року. Довгий час нас обслуговувало комунальне підприємство, робота якого нас на задовільняла. Прибиральниця приходила рідко, викликати майстрів було складно, а коли вони і приходили, то все робилося абияк. За 27 років обслуговування будинку їм вдалось лише два рази пофарбувати під'їзд. Та й те зробили не зовсім професійно – мешканці потім власними силами їх відмивали.

У нашому дворі підведено багато комунікацій під верхнім шаром ґрунту, тому у нас дуже часто проривало труби. Потрібно було щось з цим робити.

Спершу ми зібрали підписи мешканців, щоб на нас звернула увагу адміністрація Сихова (район у Львові – БЖ).

Один із власників квартир сусіднього будинку самотужки створив проєкт благоустрою. Нам вдалось достукатись до комунальників та адміністрації задля капітального ремонту двору. Тепер там ростуть нові дерева, збільшена та оновлена парковка.

Також я дуже довго боролась за ремонт нашого даху – півроку дзвонила на гарячі лінії, писала скарги.Та врешті-решт домоглась свого. Можу сказати, що все змінюється лише тоді, коли люди самі цього захочуть і щось робитимуть для цього.

Тому коли почалась реформа у сфері управління житлом, ми вирішили піти від ЖЕКу. На загальних зборах вирішили, що створимо ОСББ, а для допомоги звернемось за послугами до управлінської компанії.

Серед мешканців були й ті, хто хотів залишитись із старим ЖЕКом. Такі люди є в кожному будинку, їх складно переконати. Зазвичай вони живуть на державні кошти, тому своїх грошей не хочуть вкладати. У нашому випадку таких були одиниці.

Поки ми займались паперовими моментами, прийшла осінь. Тому не встигли розпочати процес утеплення. Проте змогли замінити вікна на місцях загального користування, встановити тамбурні двері у під'їздах для того, щоб підготуватись до термомодернізації будинку.

Ми почули про програми енергоефективності через сарафанне радіо. Побачили, як інші брали у них участь, і захотіли й собі. З місцевих ЗМІ дізналися, що Сихів бере участь у проєкті "Енергоефективний район Львова", який реалізує німецький фонд GIZ.

Суть – у тому, щоб показати на прикладі одного району, як можна модернізувати будинок та сплачувати менше коштів за комунальні послуги. Ми вирішили, що братимемо участь. Провели збори мешканців, щоб взяти участь у програмі "Енергоефективний район Львова", а потім подали заявку до фонду Енергоефективності.

Після того, як нашу заявку схвалили, до нас приїхав енергоаудитор з Києва. Він провів експертизу нашого будинку і знайшов слабкі місця, які призводили до тепловтрат. Зокрема, визначив, що втрачаємо тепло у міжпанельних швах, через старі вікна та не ізольовані труби.

Після цього працювали десь півроку з проєктантами-кошторисниками. Спершу визначали за допомогою тендера фахівців. Далі вони займались створенням проєкту і розрахунком витрат. Ми обрали комплексний пакет "Б" , у який входило: встановлення балансорегулювальних клапанів, індивідуального теплового пункту, модернізація гарячих труб та утеплення нашого фасаду. Послуги аудитора та проєктанта компенсував GIZ. Потім проєкт схвалив фонд Енергоефективності, і у вересні 2020 року ми приступили до ремонтних робіт.

Також зробили самостійно чистку будинку, щоб місця загального користування були в адекватному стані та не порушували норми пожежної безпеки.

Безпосередньо під час робіт нам встановили автоматичні балансорегулювальні клапани на кожен стояк. Вони дозволяють оптимізувати роботу системи завдяки регулюванню перепаду тиску та досягти однакової температури в усіх квартирах.

Обов'язковою вимогою від фонду Енергоефективності було встановлення індивідуального теплового пункту. Такі системи дозволяють регулювати постачання та розподіл тепла всередині самої будівлі. Нам пощастило, бо Сихів брав участь у міській програмі зі встановлення ІТП. Тому ми отримали його безкоштовно. Також нам змінювали ізоляцію труб в підвалі, і тепер вони виглядають зовсім по-іншому.

Як і в багатьох інших будинках, у нас були клаптикові утеплення квартир. Тому під час підготовчих робіт, перед загальним утепленням дому, ми викликали будівельників, які оглядали та надавали висновок щодо тих елементів. У двох квартир довелось зробити демонтаж "точкового" утеплення через закінчення терміну експлуатації матеріалів, а інші доутепляли.

А ще під час модернізації змінили зовнішній вигляд будинку. Нам сильно не хотілось повертатись до бежево-синіх кольорів Сихова. Наш проєктант надсилав декілька варіантів дизайну, а потім мешканці голосували. Зупинились на салатово-біло-сірій палітрі, адже сусідній будинок вже пофарбований у такі відтінки.

Загалом наш проєкт коштував 4,5 млн грн. Оскільки цю вартість частково компенсував Фонд Енергоефективності та GIZ, то сума для мешканців вийшла 1,5 млн грн. Для модернізації ОСББ взяв кредит в банку на 10 років, який розділили між всіма власниками квартир.

Мешканці могли одразу сплатити свою суму, або ж розбити платіжку на 10 років. До тарифу у них доплюсовували 1,95 за м². Тобто, якщо моя квартира має 72 м², то вийшло б десь 140 грн щомісяця. Я ж заплатила одразу усю вартість, яка становила 17 тисяч грн.

Ми підрахували, що завдяки модернізації економити можна на опаленні 400 грн кожного місяця з розрахунку кожної квартири, тобто за півроку 2400 грн, а це дасть змогу покрити витрати на модернізацію.

Цікаво, що вже беручи участь в програмі, сусідка зателефонувала навмання до майстрів з клаптикового утеплення по оголошенню з ОLХ. З'ясувалось, що для трикімнатної квартири це коштує 31 тисячу грн.

Оскільки я живу на 9 поверсі, то гостро відчувала проблему із протіканням через тріщину в панелі, постійно капало все на балконі. А тепер нічого не тече, і я задоволена.