Насамперед, шопінг призводить до збільшення споживання, а для виготовлення товарів витрачають енергію та матеріали. З цим пов'язана втрата ресурсів, промислове забруднення, викиди парникових газів, розширення площ видобувної галузі та кліматична зміна.

Проблема надмірного споживання полягає в самому споживанні і створенні запиту на надмірну кількість речей.

Ми перетнули межу можливостей нашої екосистеми забезпечувати нас всіма ресурсами, які споживаємо. Ні планета, ні людство не може впоратись з тими викидами та відходами, що утворюються в процесі життєдіяльності людини. Кількість населення на планеті постійно зростає, а кожен хоче жити, що зазвичай це означає мати щось краще.

Компанії та виробники пропонують асортимент для усіх цінових категорій, постійно розширюючи його.

Багато речей виготовляють такими, які не підлягають ремонту, бо роблять їх з бозна-яких матеріалів.

Також на ринку з'являється купа маленьких речей та дрібничок, які не несуть жодної користі. Вони дешеві, але вже через 5 хв після використання стають не цікавими. В контексті декількох мільярдів людей на планеті такі товари несуть велику загрозу.

Ефективність продуктів, які вирощують і потрапляють до кінцевого споживача є дуже низькою. В розвинутих країнах сфера харчування під час свого виробничого ланцюгу призводить до марнування 30% їжі. Це створює додатковий тиск на екосистему, бо люди розорюють все більше земель чи знищують ліси для сільського господарства, й таким чином зменшуються ареали дикої природи.

Доступність і можливість шити велику кількість одягу з'явилась із появою синтетичних тканин, а також із глобалізацією й перенесенням виготовлення тканин та швейних виробництв у країни з дешевою робочою силою та неналежним екологічним регулюванням. Саме тому речі сьогодні є відносно дешевшими, але водночас потім їх неможливо переробити.

Люди намагаються викинути або віддати цю зіпсовану річ.

В якийсь момент у розвинених країнах з'явилась можливість збуття всього старого до благодійних організацій. Зі свого боку бідніші держави стали закинуті барахлом із секонд-хенду.

Попереду були лише Пакистан та Малайзія. До нас приходить забагато такого текстилю і через дешеву вартість люди масово купують його.

Наразі створюють глобальні світові альянси, які прагнуть зупинити розповсюдження "швидкої моди". Йдеться про підвищення якості товарів, збору та переробки текстилю, боротьбу із сезонністю одягу. Але все ж першочерговим має бути зменшення темпів споживання.

Недостатньо просто перейти виключно на натуральні тканини. Бо, наприклад, та ж бавовна вимагає великих затрат води під час виготовлення речей. А коли пряжа перетворюється в тканину, то виділяється багато вуглекислого газу. Негативний вплив на водні ресурси планети створює також фарбування одягу.

Це стосується не лише одягу, а й техніки. Зменшився запит на ці послуги через погану якість товарів і їх складність відновлення. Окрім цього, люди втратили чимало вмінь, в США можуть викинути хорошу річ тільки через те, що відірвався ґудзик.

В цей день варто утриматися від покупок. Щоб не йти на шопінг, краще придумати якісь альтернативні розваги. Можна піти на природу, прогулятись в парку, зустрітись з друзями. Шукайте новий спосіб розваг, який не пов'язаний із матеріальним споживанням.