Це може здатися дещо парадоксальним, оскільки, здавалося б: чим менше речей вдома, тим менше справ, які потребують виконання, та, як результат, більше часу, щоб нічого не робити.
Однак Фуміо Сасакі пояснює, як це відбулося з ним: через велику купу справ, які потрібно було зробити після роботи або на вихідних – прибирання, прання, вимити посуд або винести сміття – він просто постійно відкладав їх, не знаючи з чого почати та прокрастинуючи перед телевізором або з телефоном.