Кава – не мільйон доларів, не квиток на Балі та не перший поцілунок з людиною, від якої ти шаленієш. Тож 100% гарантій дати не можемо. Але точно знаємо, що кофеїн втручається в роботу твоїх нейромедіаторів, впливає на збудження та задоволення, а відтак і на твої емоції. А там від приливу енергії та радості до щастя капцем кинути. Тобто дуже близько.

Детальніше про ще, що кава виробляє з нашим мозком розповідає Ph.D. з психології, клінічний психолог Наріман Дарвішов:

"Кофеїн – це дуже потужний стимулятор, який водночас бадьорить, допомагає зосередитися та робить нас щасливішими. Він діє комплексно: з одного боку, посилює концентрацію уваги та розширює наш соціальний та гастрономічний досвід. З іншого, впливає на ГАМК, дофамінергічну систему та рецептори гліцину. Тепер поясню, що все це означає.

По-перше, кофеїн стимулює метаболізм дофаміну. Цей нейромедіатор відповідає не тільки за задоволення, але й за нашу здатність виконувати різні завдання та справлятися зі стресом.

Але з кавою треба бути обережним: в залежності від типу особистості та ситуації, кава може як покращити настрій, так і спровокувати тривогу та неприємні думки.

Річ у тім, що у нас є гамма-аміномасляна кислота. Вона гальмує різні процеси в нашій психіці й так рятує нас від надмірного навантаження. Це – наш природний захист від DDoS-атак у світі, перевантаженому інформацією. Так от: якщо випити забагато кави, кофеїн буде заважати нормальній роботі ГАМК, і людина може дратуватися та почуватися надто збудженою.

Якщо ж споживати каву помірно і не перед сном, вона справді стимулює, покращує "оперативну пам'ять", допомагає з профілактикою депресії та навіть має терапевтичний ефект при синдромі порушення активності та уваги".

Вчені радять зупинитися на 400 міліграмах на добу, якщо не хочеш стикнутися з розладами сну та іншими проблемами. 400 міліграмів кофеїну – це скільки? Залежить від якості зерна, обсмажки, мелення та ще від купи факторів. Однак, якщо дуже умовно, то варто дотримуватися таких меж:

• два подвійних еспресо або чотири звичайні порції (по 30 мл)
• до п'яти чашок капучино
• до двох-трьох чашок фільтр-кави

Але завжди варто дослуховуватися до себе та свого організму. Комусь достатньо однієї філіжанки, хтось може випити 5 подвійних еспресо і не схопити кавове передозування.

Наприклад, молекулярний біолог, ультрамарафонець Олександр Скороход під час конференції The Coffeerence розповів про те, що його власний рекорд споживання кави – 23 чашки кави протягом 39 годин, під час пробігу на 261 кілометр. Але невелика деталь: він взагалі не п'є каву в повсякденному житті. Звертається до неї лише під час змагань, адже кава маскує почуття втоми, підвищує активність дофамінових нейронів та рівень ендорфінів, і таким чином суттєво покращує результати у видах спорту на витривалість.

Звісно, робити над собою подібні експерименти зі споживання 20 і більше чашок кави не треба. Натомість варто визначити власну норму емпіричним шляхом (бажано не більше 4-5 чашок) та пити якісну натуральну каву.

Справді, кава робить нас бадьорими. А відтак ти можеш більше навчатися, працювати та займатися улюбленими справами. Теж фактор щастя, чи не так?

Знову Наріман Дарвішов розповідає про те, як це працює: "Кава бадьорить, тому що втручається в аденозинову систему. Зазвичай аденозин пригнічує активність нервових клітин. Це такий механізм, завдяки якому мозок "дізнається", що ти втомився і треба відпочити. Для моніторингу аденозину є спеціальні рецептори. От кофеїн не дає аденозину до них приєднатися, і тому ти не відчуваєш втому.

Важливо: кава не може принести додаткову енергію, вона лише зберігає природню бадьорість. Вона допомагає використати власні резерви, які в будь-якому випадку треба буде поповнювати".

Зважаючи на те, що вічних двигунів не існує, дуже радимо балансувати бадьорість від кави якісним сном, а періоди активної діяльності чергувати з відпочинком.

Якщо чесно, кава – це дуже потужна речовина. На сайті МОЗ можна знайти детальний матеріал про те, як кава впливає на організм людини згідно з сучасними науковими даними.

Кава може покращувати стан кровоносних судин, зменшувати ризик виникнення раку печінки, різних серцево-судинних хвороб та навіть хвороби Паркінсона. Крім того, кава підвищує тиск і покращує мозковий кровообіг. Іноді це буде бути корисно, а іноді, навпаки, шкодить здоров'ю. А ще кава стимулює утворення BDNF – нейротрофінів, які стимулюють розвиток нейронів.

Чи працює це для 100% людей без виключення? Ні, це залежить він твоїх індивідуальних особливостей. Однак, якщо коротко, науковий консенсус зараз полягає в тому, що кава належить до продуктів "правильного харчування". Звісно, якщо не зловживати.

Майже так. Кава знижує ризик виникнення депресії. От, наприклад, Джузеппе Гросс з групою вчених проаналізував 12 досліджень, які охопили понад 346 913 людей. В результаті зробив висновок, що люди, які споживають мало кави або не споживають її зовсім, мають вищий ризик захворіти на депресію, ніж ти, хто п'є каву регулярно.

А вчені з Південної Кореї вивчали зв'язок між споживанням кави та схильністю до суїциду. Вони встановили, що регулярне пиття кави знижує ризик суїциду та зменшує прояви депресії у жінок. Водночас люди, як п'ють понад 4 чашки кави на день, знаходяться в групі ризику.

Кава не може вилікувати від депресії сама по собі. Однак за правильного споживання вона систематично може покращувати настрій та бути додатковим фактором, що впливатиме на позитивний ефект.

Натуральну. В розчинній каві лише 15-20% речовин отримані зі справжніх кавових зерен. Все інше – це промислові додатки. Якщо чашка еспресо готується менш як хвилину, то кавові зерна для розчинної кави готують багато годин. І майже всі корисні речовини, крім кофеїну та кількох кислот, зникають.

Кава з меленого зерна – інша річ. У ній майже дві тисячі різних речовин. І значна їхня кількість – корисні.

Суто з хімічної точки зору кава – один з найскладніших продуктів у світі. Крім кофеїну, кава містить хлорогенові кислоти та ефірні олії. Перші діють в організмі як антиоксиданти, а другі впливають на роботу нейронів та інші біохімічні процеси.

Це різні види кавових рослин.

Робуста росте на висоті до 600 м над рівнем моря і полюбляє тропічний клімат. А ще вона дуже стійка до хвороб та шкідників. Вчені вважають, що еволюційно за захист від комах у рослин відповідав саме кофеїн.

Так от, робуста комах не боїться: в ній майже вдвічі більше кофеїну, ніж в арабіці. Натомість ароматичних сполучень менше. Робуста краще бадьорить, але має більш "плаский" смак з гірчинкою.

З арабікою все навпаки: дерева ростуть дуже високо і вимагають активного догляду. Вміст кофеїну в зерні менший, а от ароматичних олій набагато більше.

Найчастіше в кав'ярні тобі запропонують саме арабіку, іноді – суміш арабіки та робусти.

Фінально на смак кави у чашці буде впливати не тільки це, а ще безліч факторів: де саме збирали зерно, як його обробляли, як обсмажували, яким методом заварювали каву.

Так, ось прості правила:

• Пий якісну натуральну, а не розчинну каву (про це ми вже писали).
• Пий каву без цукру.
• Запивай каву водою, або запобігти зневодненню в організмі.
• Емпірично виведи кількість кави на день, яка буде для тебе оптимальною (в межах 5 чашок, більше – вже занадто).
• Частіше пий чорну каву, а не каву з молоком. Для деяких людей ця рекомендація пов'язана з непереносимістю лактози. Однак їх насправді не так багато. Всім іншим треба звернути увагу на те, що молоко у каві – це калорії. І якщо в середній чашці еспресо – менше ніж 3 кілокалорії, то в одній чашці капучино – понад 70. Варто чи ні? Вирішувати тобі, просто пам'ятай про цей факт.
• Не пий каву пізно ввечері. В залежності від метаболізму у когось кава виводиться з організму за 3,5 години, у когось – за 6. Ось саме за стільки годин до сну і варто припиняти пити каву, аби не мати проблем з безсонням та нормальною роботою нервової системи.

Річ у тім, що пити каву – не те ж саме, що пити пігулку за призначенням лікаря. Її споживання – це певний ритуал. Кавові експерти переконують, що те, де, з ким і як ти п'єш каву, впливає на щастя не менше, ніж суто фармакологічна дія кави на твої нейромедіатори та нейрони.

Ось, наприклад, що говорить про це кавовий консультант, засновник JESUS Coffee Roasters Олександр Славінський:

"Кава впливає на наш організм, на наш тиск та нейромедіатори, однак мені здається, що не це є ключовим. Кава – це не лише її фармакологічна дія, це ще й ситуація споживання. Момент, коли готуєш її. Коли робиш перший ковток. І ось це – якщо не щастя, то точно моменти гедонізму та задоволення для мене. Кава – це частина мого ритуалу. Обов'язковий елемент мого ранку. Те, як кава може зробити тебе щасливим, вимірюється не в міліграмах кофеїну, а в різних контекстах, тонах та напівтонах, дорогоцінних миттєвостях життя".

Чемпіон Великобританії з приготування кави в джезві, засновник компанії Coffee in Action Вадим Грановський також говорить про те, що важить не лише кількість чашок на день, але культура споживання кави й те, яке естетичне та інтелектуальне задоволення може принести напій:

"Я вважаю, що кава – це паливо для щастя. Однак, на жаль, дуже часто люди п'ють каву, не замислюючись над тим, що у них в чашці. Це просто ковток бадьорості задля ефемерного відчуття перемоги над часом. Але концентруючись виключно на стимулюючих функціях, ми втрачаємо можливості для справжнього задоволення.

Кава може дати набагато більше людині, яка має певну культуру споживання. Для людини, яка здатна оцінити смак кави, яка п'є її в правильному місці, в гідному оточенні, вона, справді, може бути джерелом щастя. Каву навіть використовують при лікуванні депресії. Вона чудово вчить концентруватися на моменті, фіксувати тактильні та естетичні відчуття, отримувати гастрономічне та навіть інтелектуальне задоволення. Саме тому це напій, любов до якого зберігається крізь простір та час".