Знищений костюмний цех студії Довженка — на фотографіях Віки Темнової

— Поціновувачі вінтажу почувалися в цеху, як у музеї. Там зберігалося вбрання до будь-якого історичного сюжету — Османська імперія, вікторіанська Британія, військові форми армій десятків країн.

Костюмний цех займав два поверхи витягнутих у довжину приміщень. Маленькі вікна, мало світла, тому інколи доводилося шукати потрібні образи з ліхтариком. Треба було мати натреновані руки, щоб вистачило сили розсунути щільні ряди одягу — настільки великим був реквізит. Думаю, самі працівники не знали всіх найменувань.

Я орендувала реквізит близько 30 разів. Він являв собою каталог образів будь-якого десятиліття, за ним можна було вивчати моду — 30-ті, 70-ті… Там було все, що передувало 1990-м.

Якось я провела там сім чи вісім годин. Найбільше запам’ятала взуття 1930-х, вм’ятини, залишені десятками акторів, витоптані у процесі роботи. Віяло з мережива. Але найтепліше я полюбила парасольку, зроблену з мережива. Я часто мріяла її вкрасти.

Разом із подружками ми думали оцифрувати всі костюми — зняти їх на моделях. Але швидко зрозуміли обсяг роботи: над цим мала би працювати величезна команда, а не кілька ентузіасток.