Матір динозаврів: як скульпторка Марієлена Маріотті оживляє доісторичних тварин

— Я народилася в Італії, у містечку Каррара, де з давніх часів видобувають білий мармур, який використовував ще Мікеланджело для своїх творінь. У рік мого народження у прокат вийшов фільм «Парк Юрського періоду», і всі навколо були просто одержимі ним. Можливо, моє захоплення динозаврами почалося саме тоді — досі вмикаю саундтреки з фільму, коли працюю. Ба більше, я буквально вивчила напам'ять документальний фільм про Стена Вінстона, який створював аніматроніки для зйомок.

Я колекціоную мерч і вінтажні фігурки з франшизи, а моя дитяча кімната була мініатюрним відтворенням «Парку Юрського періоду». У дитинстві я обожнювала ліпити з пластиліну. Завжди ліпила лише динозаврів, а ще, зрідка, китів. Родина дуже підтримувала мене в цьому хобі. Особливо дідусь — він подарував мені кілька колекційних фігурок із «Парку», а також журнали про динозаврів, які належало збирати в енциклопедію.

Моя дитяча кімната була мініатюрним відтворенням «Парку Юрського періоду»

Подорослішавши, я працювала у креативних сферах, зокрема розробляла дизайни костюмів для інді-фільмів, але після трагічних подій у моїй родині знайшла розраду у роботі з керамікою та скульптурою. Я вступила до Академії мистецтв у Каррарі, де мені пощастило мати надзвичайно чуйного та талановитого професора — Франко Мауро Франкі. Якось він побачив пластилінову голову динозавра, яку я зробила, і запропонував спробувати сконструювати велоцираптора у натуральну величину. Я була в захваті від цієї ідеї!

Мене завжди захоплював процес створення скульптури: береш безтілесну ідею та шматочки пластику чи іншого матеріалу і своїми руками надаєш їм форму, буквально вдихаєш у них життя. А тут ще й йшлося про улюблених динозаврів, тож я одразу взялася до роботи і створила скульптуру велоцираптора, яку згодом відібрали на виставку у Сан-Квірико-д'Орча.

Коли професор Франкі пішов на пенсію, я не бачила сенсу лишатися в Академії. Я повернулася додому і почала працювати над скульптурами майже цілодобово, без вихідних і відпочинку. Саме вдома й народилися всі мої динозаври.

Мені здається, що у так званому палеоарті дуже важливу роль відіграє наукова точність. Усі найдрібніші деталі мають відповідати відомим нам описам тварин, що колись населяли нашу планету. Я дуже уважно підхожу до кожної скульптури. Мабуть, саме поєднання наукової відповідності та звичної, трохи хаотичної домашньої обстановки робить мої роботи такими впізнаваними.

Кожну нову роботу я починаю з ескізу на папері. Потім створюю залізний каркас, на який накладаю пап'є-маше. Часто використовую дерев'яні конструкції — наприклад, для створення щелепи, яка повторюватиме природні рухи. Усі скульптури розписую вручну, додаю пір'я чи текстуру. Люди кажуть, що для такої роботи потрібно багато терпіння, а я відповідаю, що потрібна лише пристрасть — і тоді не доведеться нічого терпіти.

Люди кажуть, що для такої роботи потрібно багато терпіння, а я відповідаю, що потрібна лише пристрасть

Відколи я почала працювати вдома, з'явилося безліч нових істот — від крихітних диплодоків і спинозаврів, що щойно вилупилися, до дорослого цератозавра, дилофозавра, трицератопса та багатьох інших. У наступному проєкті хочу попрацювати над дорослим тиранозавром Рексом. Звучить банально, але це мій улюблений динозавр. Я хочу зробити його повнорозмірну скульптуру як своєрідний триб'ют до моєї першої роботи — дитинча тиранозавра Рекса, якого знищили вандали під час виставки. Я вже сконструювала залізний каркас, підготувала шістдесят дерев'яних зубів і чотири пари різних очей. Наступним етапом буде створення шкіри з бджолиного воску — мені здається, цей матеріал найточніше передає органічну текстуру тваринної шкіри.

Для мене процес створення скульптур — це медитація. Працюючи, я відчуваю дуже сильний зв'язок із собою та зі своїм захопленням, яке супроводжує мене з дитинства. Створення скульптур допомагає переживати складні події в житті. Коли померла моя собака, я зробила фігурку малюка трицератопса, який згорнувся уві сні так само, як це колись робив мій пес. Дуже сподіваюся, що зможу створювати динозаврів усе життя і перетворити палеоарт на справжню кар'єру.