Кераміка Даші Супер натхнена фабричним пластиком з його великими тиражами, кемповістю і логікою масмаркету. Супер робить свої обʼєкти поверховими: бере на озброєння стереотипні атрибути жіночності — взуття на підборах, світле волосся, червону помаду — і виходять підкреслено декоративні речі. Утім, цими обʼєктами складно скористатися — її роботи деформовані, сплюснуті, непропорційно витягнуті, склеєні докупи і зовсім не такі зручні в побуті, як могла натякати оболонка.
Одна із серій Даші «Зроблено з любовʼю» складається з бюстів, відлитих із 3D-скану обличчя художниці. Супер бере за приклад популярні в довоєнній Європі іграшки, які називали китайськими ляльками через те, що їх виробляли з дешевої китайської порцеляни. Щоб додатково зекономити на виробництві, більш реалістичний порцеляновий бюстик іграшки прикріплювали до менше деталізованого тіла з мʼякого матеріалу. Супер залишає один тільки бюст, прикрашаючи його розписом квітів, позолотою та макіяжем.
Супер бере за приклад популярні в довоєнній Європі іграшки, які називали китайськими ляльками
В іншому проєкті — «Я буду довіряти тобі, якщо ти будеш жінкою» — Даша використовує посуд із Німеччини часів НДР і наносить на нього деколі — перевідні зображення з фото. На них — чоловіки в образі самої Супер із золотавим волоссям і зачіскою в стилі американських кінозірок 1950-1960-х. Порцеляна, виготовлена в поствоєнній комуністичній країні, контрастує з бурлескними і травестійними зображеннями.
Ще один мистецький об’єкт лукістських серій Супер — вона сама. Даша ставиться до свого образу як до проєкту. Вона зʼявляється на виставках в одному й тому самому образі: об'ємні кучері, червона помада, підбори, мідіспідниці. В її розумінні цей образ жіночності можна вдягати як костюм — у буквальному сенсі: наприклад, у серії відео вона фільмує людей, які носять «костюм Даші».
Даша Супер ставиться до свого образу як до проєкту
На тлі сучасних феміністичних дискусій методи Даші Супер нагадують розворот на 180°. Вона використовує патріархальні стереотипи і чоловіче бачення ідеальної жінки з 1950-х. Навіть цей образ нагадує про ще один феміністичний відкат: коли десятиліттям раніше жінки перебрали на себе робочі функції чоловіків, відправлених на Другу світову, ті по поверненню спробували відвоювати робочі місця назад і заразом запхати жінку в зручний для себе образ.
Супер використовує патріархальні стереотипи і чоловіче бачення ідеальної жінки з 1950-х
Мисткиня неприховано заграє з диктатом: на відкритті виставки «Зроблено з любовʼю-2» у Львівському муніципальному мистецькому центрі діяв суворий дрес-код — червона помада для всіх. Це ще одне підтвердження того, що її роботи зроблені в системі обмежень, створеної чоловіками для жінок, і накладають її правила на відвідувачів. Тільки цього разу правила створені не чоловіками, а самою Супер.