Браян Джонсон називає себе найбільш виміряною людиною на планеті. Венчурний інвестор та один з лідерів Кремнієвої долини, Джонсон разом зі своєю командою з науковців і лікарів системно вимірюють 70 показників роботи його організму. Якість і тривалість сну, калорії, витрачені кілоджоулі — все під ретельним наглядом фахівців.
Джонсон — біоексгібіціоніст. Він публічно розповідає про свою дієту, ін’єкції, препарати та фізичні вправи, якими підтримує тонус. Щоранку він приймає 54 таблетки, ще стільки ж протягом дня. Проте це далеко не все: чоловік практикував регулярний терапевтичний плазмообмін (переливання крові), зокрема брав плазму у власного сина. Намагався омолодити обличчя ін’єкціями донорського жиру (свого не вистачало — об’єм підшкірного жиру в нього сягає всього лише 6%).
Як каже сам Джонсон, його вторинна мета — уповільнити старість. Головна — жити більше 100 років. 13 жовтня 2021 року він заснував Project Blueprint, який мав вирішити саме ці завдання, — те, що стане флагманом руху біохакінгу.
Головні вороги біохакерів — хвороби, старіння і смерть. «Хакаючи» біологію організму за допомогою експериментальних технологій та модифікації способу життя, біохакери намагаються зробити свій розум гострішим і швидшим, а тіло — міцнішим, витривалішим та імунним до захворювань.
З кожним роком рух стає дедалі популярнішим: у 2025 році 67% з опитаної тисячі американців вважали себе біохакерами. Люди найчастіше займаються біохакінгом заради покращення ментального здоров’я (26%), скидання ваги (23%) та продовження життя (20%), і в середньому витрачають на це $214 на місяць. Сьогодні глобальний ринок біохакінгу — стартапи, мобільні застосунки, гаджети для вимірювання різних показників організму — оцінюють у $25 мільярдів, але очікується, що за наступні 10 років він зросте вп’ятеро.
Біохакінг укорінений у культуру соцмереж. Закономірно, що міленіали та зумери (тобто люди віком від 18 до 44 років), які «живуть» в інтернеті, — це кістяк біохакерського руху; саме вони інвестують у ці методи найбільше грошей і готові на найбільш витратні за часом і зусиллями практики.
Міленіали та зумери, які «живуть» в інтернеті, — це кістяк біохакерського руху.
Захоплення молоді біохакінгом відображає важливий тренд західної медицини: якщо до 2010-х основний акцент робили на лікуванні від хвороб, то з розвитком штучного інтелекту та приходом у медицину інвестицій із техносфери фокус переміщується на запобігання хворобам. Гуру біохакерів Джонсон упевнений, що завдяки технологіям хоча б частина тих, хто живе нині, вже ніколи не помре — і що раніше людина почне «хакати» своє здоров’я, то більше отримає шансів на безсмертя.
У суспільстві тисячоліттями культивували образ людини, яка перемагає старість та смерть. Однією з найбільш ранніх згадок про біохакінг можна вважати «Епос про Гільгамеша», написаний 4000 років тому. За сюжетом, цар Урук шукає по всьому світу рослину, що може повернути молодість, але втрачає її через змію — символ регенерації, недоступної людині. Продовженням біохакінгової традиції стала середньовічна алхімія та містичні трактати.
Однією з найбільш ранніх згадок про біохакінг можна вважати «Епос про Гільгамеша», написаний 4000 років тому.
Сучасний виток біохакінгу розпочався у Кремнієвій долині 2000-х — серед інженерів, які звикли дивитися на світ крізь призму систем, показників та статистики. 2007 року в Долині з’явилася бета-версія біохакінгу — рух Quantified Self. Його учасники вимірювали максимальну кількість параметрів роботи організму, користуючись цифровими трекерами. Інженери почали відстежувати кількість пройдених кроків, спожитих калорій, годин сну тощо.
Наприкінці 2000-х мільйонер Дейв Еспрі залишив кар’єру в технологіях і занурився в експерименти зі здоров’ям, які почав називати біохакінгом. Багато в чому саме завдяки його адвокації наприкінці 2010-х «біохакінг» став мейнстримним терміном у техносередовищі. А особливу популярність здобули ноотропи — «розумні ліки», що, як стверджували біохакери, стимулювали розумову діяльність і робили мислення продуктивнішим (вони справді покращували роботу мозку, але були далекі від революційності, обіцяної всюдисущим маркетингом).
Але справжній бум біохакінгу почався у 2020-х на тлі пандемії, яка майже на два роки занурила мільярди людей у стан стурбованості своїм здоров’ям. У біохакерському русі з’явився новий яскравий лідер — техномільйонер Браян Джонсон, який стверджував, що йому вдалося не просто зупинити старіння, а й біологічно помолодшати.
Перший популяризатор біохакінгу Дейв Еспрі збирається прожити до 180 років — у півтора рази довше за рекордсменку, француженку Жанну Кальман, яка дожила до 122-х. Проте Браян Джонсон пішов далі й створив рух «Не помирай» («Don’t Die»): за допомогою ШІ та біохакінгу він планує стати безсмертним і зробити безсмертними своїх послідовників.
Утім, науковці вважають, що жодне покоління, народжене після 1939 року, поки що не зможе досягти навіть середнього віку у 100 років. Темпи, якими наука пролонгує тривалість життя, сповільнилися майже вдвічі порівняно з початком ХХ століття — знайти магічну пігулку, яка би допомогла біохакерам досягти мети, наразі неможливо, кажуть учені. Але біохакери не надто довіряють академічній спільноті. І це взаємне.
Біохакери живуть за принципом «Те, що можна виміряти, можна покращити». Тому адепти течії — завзяті покупці та користувачі сучасних пристроїв на кшталт крокомірів, трекерів сну, вимірювачів рівня глюкози в крові та апаратів для моніторингу серцевого ритму. Ба більше, популярність біохакінгу стала золотою жилою для біолабораторій, де ентузіасти витрачають десятки тисяч доларів на аналізи крові, ДНК та різноманітних виділень організму.
Біохакери живуть за принципом «Те, що можна виміряти, можна покращити».
Постійне покладання на аналізи — те, що дозволяє біохакерському руху конкурувати з офіційною наукою, яка налаштована до них украй скептично. Ефективність багатьох засобів і практик біохакерів не підтверджена дослідженнями. Проте вони вперто експериментують, і якщо результати позначаються на аналізах і призводять до покращення біологічних показників — значить, за їхньою логікою, ці практики дієві.
Трампівський міністр охорони здоров’я Роберт Ф. Кеннеді-молодший та його рух Make America Healthy Again (MAHA) стали серйозним бустом у популярності біохакінгу. MAHA пропагандує альтернативні підходи до медицини та просуває свободу медичного вибору громадян: якими вакцинами користуватися, які медикаменти й для чого приймати. Підхід Кеннеді розмиває монополію вчених і нормалізує альтернативні розробки на кшталт біохакінгу, який часто називають do-it-yourself-біологією. Цей та безліч інших методів не схвалені й навіть засуджуються медиками, що тільки розпалює азарт біохакерів.
«Твій розум — це software. Програмуй його. Твоє тіло — це оболонка. Змінюй її. Смерть — це хвороба. Вилікуй її», — гасло техномільярдера Пітера Тіля стало одним із головних девізів біохакерського руху.
Тіль та пов’язані з ним техноінвестори з 2010-х працюють як фінансовий двигун біохакінгу, вкладаючи сотні мільйонів доларів у стартапи, пов’язані з подовженням життя і технологіями омолодження. Сьогодні одним із найперспективніших напрямів вважається епігенетична перепрошивка клітин. Старіння організму зумовлено не змінами в ДНК, а накопиченням збоїв на рівні епігенетичних «перемикачів», які визначають активність генів. Учені вже навчилися частково повертати ці перемикачі в «молодший» стан за допомогою так званих факторів Яманаки, найменованих на честь японського науковця Сін’ї Яманаки, який їх відкрив. При тимчасовій активації ці транскрипційні фактори перебудовують епігеном клітин — стирають накопичені мітки старіння і відновлюють молодий патерн роботи генів, зберігаючи при цьому оригінальний тип і функцію клітини. Ця технологія вже на стадії переходу до перших клінічних випробувань на людях.
Поки що незрозуміло, до якої міри біохакінг на генному рівні зможе вирішити проблеми зі здоров’ям, але біохакери точно стануть першими клієнтами генної терапії. Наприклад, Браян Джонсон у 2024 році літав до чартерного міста Проспера, щоб отримати там заборонену в усьому іншому світі процедуру — генну терапію фолістатином для збільшення м’язової маси.
Компульсивна зацикленість біохакерів на оздоровленні, а також нав’язливі думки про безсмертя вже привернули увагу психологів, які називають цей стан синдромом фіксації на довголітті. Психіатриня Сара Босс зазначає, що ця фіксація почалася після пандемії як реакція на відчуття втрати контролю над життям. Синдром найчастіше діагностують у добре освічених людей віком від 30 до 50 років.
Браян Джонсон, якому наступного року виповнюється 50, останнім часом став поміркованішим. Він розробив програму «Безсмертні» і за $1 млн пропонує протягом року вести клієнта за перевіреним протоколом. А тим, хто не готовий витрачати мільйон, популярний в соцмережах Джонсон дає цілком класичні поради: кинути курити, відмовитися від фастфуду та солодкого, стежити за якістю сну, регулярно тренувати м’язи.
М’язова маса — один із найсильніших факторів, що визначають тривалість життя, метаболічне здоровʼя та щільність кісток. А сон, з яким в українців системні проблеми через обстріли, називають головним «королівським» біохаком із найвищою віддачею. Сон регулює відновлення, когнітивні функції та гормональний баланс. Тож «качатися і спати» — це біохакерська база, яка не завадить нікому. Навіть якщо ми не плануємо жити вічно.
Партнер проєкту
Партнер матеріалу — APOLLO NEXT, мережа спортзалів із 20 клубів у шести містах України. Якщо ви довго мріяли побудувати дисципліну, як у пруссів, та наблизитися до фізичного ідеалу давніх греків — ви знаєте, де і з ким це можливо.