— Ми перепридумали БЖ. Це не перезапуск і не розширення. БЖ тепер — нове медіа.
Видання починалось як журнал про велике місто: Київ, його архітектуру, райони, людей та бренди. Старий формат став затісним. БЖ нині — це про спосіб думати й дивитися на речі. І цей спосіб нас цікавить більше за будь-яку локацію, місто чи подію.
Робити косметичний ремонт було би напівмірою, тому ми зносили стіни. Повністю оновили команду. Нові рубрики, теми, сайт, айдентика. Якщо ви бачили БЖ рік тому і заходите зараз — перед вами інше видання.
Редизайн для нас означав більше, ніж зміну зовнішнього вигляду. Ми хотіли, щоб візуальна мова говорила про те саме, що й тексти –– про нетривіальність, глибину й сміливість. Новий логотип, де «Б» танцює, а «Ж» стоїть на місці –– це не просто формальне збалансування, це характер БЖ. Основний червоний колір ми зробили яскравішим і додали насичену палітру: це про жвавість і готовність бути помітними. Коло в новому логотипі — це світло від променя: фокус на тому, що є важливим.
А от інсайд, який вийшов з інсайту. Якщо набирати «БЖ» в англійській розкладці, вийде «<:>
БЖ тепер живе і на сайті, і в соцмережах, а в планах — у друкованому вигляді та на подіях. Ми проводитимемо конкурси, лекторії, виставки. БЖ виходить за межі звичних рамок — це система, яка росте.
БЖ став повноцінним lifestyle-виданням. Слово lifestyle в українському медіапросторі дещо дискредитоване. Воно асоціюється з порадами про ранкові ритуали, рейтингами ресторанів і контентом, який зникає з пам'яті за п'ять хвилин після прочитання. Для нас lifestyle — це про культуру як спосіб існування. Про те, як люди будують своє середовище, формують смак і розуміння світу. Ми не даємо рецептів і не складаємо банальних рейтингів «найкращого». Ми обираємо те, що вважаємо цікавим, глибоким, вартим уваги — і розповідаємо про нього без снобізму, але з позицією.
Ми віримо: нашим читачам не треба пояснювати, як жити. Вони хочуть знати, що відбувається навколо, і мати навігацію в інформаційному шумі. Ми публікуємо те, що вважаємо вартим уваги. Якщо матеріал вийшов на БЖ — хтось із редакції за нього поручився. Ми пишемо повільні тексти, поки всі поспішають. І це свідомий вибір. Ми знаємо, що є люди, які хочуть читати — і саме для них працюємо.
БЖ — це не просто сайт із текстами. Це куратор змін. Видання, що виховує смаки, а не диктує їх. Ми показуємо нові обличчя — людей, брендів, явищ — і вписуємо українську культуру в світовий контекст не як об'єкт уваги, а як повноправного учасника розмови. Для цього ми скоро запустимо англомовну версію БЖ.
Україна нині — одна з найцікавіших країн у світі завдяки своїй культурі, змінам, ідентичності та людям. Ми хочемо вписати її у світовий контекст не лише через новини війни, а й через сенси. Показати, що тут відбувається щось значуще — і це важливо не тільки для нас.
Перезапуск — завжди ризик. Можна втратити стару аудиторію і не знайти нову. Але за ці пів року з новою командою ми не просто зберегли аудиторію, а й виросли вдвічі.
Найгірше — зупинитися через страх зруйнувати старе. БЖ доводить: не змінюватися в часи змін — це помилка.