Chateul Soorok Lychee
З авансом можна сказати, що соджу стане культурним дипломатом Південної Кореї, як K-Pop, техніка Samsung, дорами і фільм «Паразити». Корейці знаються на культурі споживання алкоголю — щороку вони випивають близько 3 мільярдів пляшок напою, мають близько чотирьох способів лиття соджу, а коли не п’ють, то дивляться серіал «Працюй пізніше, пий зараз», у якому соджу такий самий головний герой, як і люди.
У 1970-х через зростання цін на сировину вартість соджу збільшилася вдвічі — це так сильно бентежило корейців, що владі довелося втрутитись і попросити найбільших гравців ринку знизити ціни. Компанії зазнали б збитків, тож їм довелося відмовити владі, допоки один геніальний маркетолог не запропонував розбавити соджу, знизивши вдвічі градус і разом із ним і ціну — так у Кореї затвердився золотий стандарт соджу в 15-20 градусів. Напій став м’якшим і більш оксамитовим, а до смакового профілю почали додавати присмак фруктів.
Розробляючи Chateul Soorok Lychee — соджу зі смаком лічі, — технологи пішли далі: вони дистилюють воду через бамбукове вугілля, що робить смак ще м’якшим, а також працює як маркетинговий жест до корейської символіки (де бамбук вважається символом очищення і рівноваги). Пити Chateul Soorok Lychee рекомендуємо за затвердженим сценарієм. По-перше, корейці рідко п’ють на самоті — це вважається моветоном. Для них напій є соціальним клеєм та приводом для бенкету — радимо їм не поступатися й зібрати компанію. По-друге, після трапези стіл у корейців швидко перетворюється на ігрову арену: в країні існують десятки алкогольних ігор і фінтів, як краще налити соджу. Радимо почати із сомек — покласти на край келиха пива чарку соджу та підштовхнути її в напій. Перш ніж випити, не забудьте сказати «канбе» — так ви побажаєте здоров’я тим, із ким п’єте.
Vikingfjord
Щоб дістатися Юстедаля — найбільшого льодовика Європи — треба проїхати близько 400 кілометрів від Осло й піднятися на висоту 1400 метрів, звідки можна відчути себе натуралістом-геологом, який дивиться на утворення малого льодовикового періоду. Саме тут, з Юстедаля, береться тала вода, яку використовують для норвезької горілки Vikingfjord.
Vikingfjord комфортно почувається в середньому дивізіоні — градус напою становить 37,5 градусів. Це м’яка, легка, округла горілка без різкого смакового профілю, а не важкоатлет, який давить напором. Норвежці роблять її з картоплі й проганяють через процес п’ятикратної ректифікації, що ще більше пом’якшує палітру смаку. Для поціновувачів регалій — Vikingfjord здобув найвищу нагороду International Wine and Spirit Competition у Лондоні та International Spirits Challenge у західному Сассексі.
Часто, говорячи про рідкісний чи витриманий алкоголь, ентузіасти кажуть, що п’ють не напій, а історію. У випадку з норвежцями — п’єш Історію з великої літери, що гартувалася в геологічних породах і льоді.
Amazzoni Maniuara Lemon
Про що ми думаємо, коли думаємо про джин? Це британці? Нідерландці? Amazzoni Maniuara показує, що ми звикли дивитися лише на одну частину глобуса.
Це джин із Бразилії, який бере місцевим колоритом — до його рецептури входять цитруси, лемонграс, рожевий перець, какао, бразильський каштан і ботанікали чіпо краво та вікторія регія, які збирають в Амазонії. У глобалізовані часи, здається, екзотика як категорія майже перестала існувати, втім, джин із Амазонки досі дивує. Нестандартний, інноваційний, він не до кінця підпадає під звичні категорії джину. Що ж, місцевий джин — місцеві правила.
Партнер проєкту
Власний імпорт від «Сільпо» не лише привозить на полиці супермаркетів італійські, японські чи американські продукти — він відкриває традиції та звертає увагу на виробництва, що працюють уже кілька поколінь. Сьогодні це понад 8 000 товарів із більш ніж 60 країн світу. Команда напряму співпрацює з виробниками — від сімейних підприємств із багаторічним досвідом до локальних брендів, які складно знайти за межами їхніх країн.