Культурна спадщина Швеції: як традиція снюсу відкрила шлях для ZYN та інших нікотинових паучів

Стокгольм знають як місто каналів, місце зародження відомого синдрому та мегаполіс, який не дуже-то й нагадує мегаполіс. Потрібен час, щоби помітити: тут майже немає гулу автомобільного трафіку через обмеження швидкості, немає сміття і не помітно курців. Місцеві кажуть, що куріння — звичка, яку імпортували іммігранти і яка так й не стала шведською. За наявністю сигарети чи її відсутністю можна й досі судити про національність людини: якщо в Швеції хтось димить, найімовірніше, перед вами турист.

Пофарбована у кремовий колір п’ятиповерхівка у стокгольмському районі Квартерет Монополет — кузня паучів. Білі приміщення лабораторії тут і там нагадують субмарину: віконця на дверях замінюють ілюмінатори, а сходи підмінили вертикальні трапи — це данина поваги екіпажам підводних човнів, одним з перших покупців снюсу, який згодом дав поштовх появі нікотинових паучів, які тут розробляють.

Ті, хто служать на субмаринах, із зрозумілих причин не можуть палити. Заміною сигаретам став снюс. І згодом саме він дав поштовх до виникнення нікотинових паучів, котрі й розробляють в лабораторії Swedish Match. Саме так мореплавання підштовхнуло всю Швецію стати однією великою субмариною.

На перший погляд маленька біла подушечка не здається приголомшливим винаходом — вона мала стати кращою версією снюсу, коричневого попередника сучасних паучів. Утім, в розробку ZYN* вмістилося більше десятиліття досліджень. Прототип паучів почали розробляти ще в 2000-х. Науковці шукали спосіб зберегти в продукті нікотин, але усунути негативні властивості тютюну: запах, присмак і шкідливий вплив на здоров’я. Так у 2014 році з'явився ZYN*.

Снюс та паучі змінили культуру повсякденності шведів. 2025 року рівень куріння у країні впав до 3.7%. Наймолодші покоління шведів від 18 до 44 років уже навіть не придивляються до сигарет. На думку колишнього віцепрезидента із комунікацій Swedish Match Патріка Гільдінгссона, паучі не тільки змінили ринок, вони змінили звичку — другу натуру шведів, і, можливо, змінять її в інших країнах.

Відстояти право

Коли Швеція вирішувала, чи вступати до ЄС, однією з головних перешкод була зовсім не політична невідповідність скандинавської країни правилам Союзу. Перешкодою був снюс.

З 1992 року ЄС тримає заборону на снюс, і правило мусило розповсюдитися і на нову країну — учасницю Союзу. Відповіддю стали наліпки, які шведи клеїли на машини: «ЄС? Тільки разом із моїм снюсом!».

Патрік Стрьомер був одним з таких «протестувальників». Споживач снюсів та паучів із 30-річним досвідом, генеральний секретар Шведської асоціації виробників паучів Стрьомер каже, що інші країни спокійно прийняли заборону — вони просто не мали цієї «суто шведської звички». Але шведи знають, що звички — це друге «я». Для країни зробили виняток — стаття 151 угоди між Королівством Швеція і Європейським Союзом дозволяє їм і надалі використовувати снюс.

— ЄС досі соромиться тієї безглуздої заборони 1992 року і не хоче змінювати рішення, — каже Стрьомер.

Спроба забрати звичку у випадку шведів майже нагадує заборону їсти національні страви та святкувати специфічні для країни свята. Річ у тім, що це стало частиною їхньої ідентичності вже як 200 років.

Музеєфікація снюсу

Етнопарк Скансен у Стокгольмі — це Швеція в мініатюрі. Сюди звезли будинки різних старих типів з усіх кутків країни: характерну для півночі архітектуру — на північ парку, південну — на південь. Якщо пройти повз ферми, вітряки і традиційні садиби, можна побачити будинок — єдиний у світі музей снюсу та сірників.

На одній зі стін музею висить карта Стокгольма 1805 року, де зеленими мітками позначені тютюнові плантації, здебільшого зосереджені в робітничому районі Седермальмі, який охрестили місцевою Гаваною. Однак на початку XIX століття паління почали витісняти снюс, а ще за два століття — паучі.

До появи мануфактурного снюсу шведські фермери змішували тютюн із сіллю і водою та клали суміш під губу (перший такий мікс датований 1822 роком). Якщо, як писали дослідники Голлівуду, вміння актора тримати сигарету розкривало вдачу його персонажа краще за репліку, то коробка для зберігання снюсу багато чого розповідала про його власника. Усередині вітрини з підсвіткою лежать коробки палітурника, шевця, капелюшника та навіть коробка у формі Біблії, яка належала священнику.

Патрік Стрьомер переконаний, що снюси та паучі вплинули на світ куди більше, ніж здається. На його думку, шведи довели, що країни smoke-free — це цілком реально. Якби решта ЄС споживала нікотин так само, як Швеція, каже він, щороку можна було б зберігати 350 000 життів. Шведи випередили решту країн, вважає Стрьомер. За нинішніми темпами світ досягне цього показника не раніше 2063 року.

Парадоксально, але футуристичність Швеції як першої smoke-free-країни полягає в її ж консервативності — шведи трималися звички в часи тренду на сигарети. Їхній секрет вмістився в чотири слова: «Звичка — це друга натура».

*Не виключає усіх ризиків. Містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми особами.