Майже століття тому, в квітні 1925 року, вийшов друком третій (і найвідоміший) роман Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Письменник планував назвати книгу інакше, і його редактору Максвеллу Перкінсу довелося кілька разів умовляти Фіцджеральда передумати та благати Зельду Фіцджеральд вплинути на чоловіка. Якби не їхні зусилля, сьогодні б ми відзначали день першодруку роману «Гетсбі у золотому капелюсі», «Серед попелищ і мільйонерів», «Тримальхіон у Вест-Еггу», «Під червоним, білим і синім» або «Коханець, що високо стрибає» (серйозно — Фіцджеральд пропонував і такий заголовок).
З нагоди дня народження цього видатного роману XX століття, ми вирішили поділитися рецептом Gin Fizz — одного з найулюбленіших змішаних напоїв Скотта та Зельди Фіцджеральдів. Коли Скотт дописував у Парижі в 1924 році «Великого Гетсбі», вони з дружиною дуже часто пили Gin Fizz. Можна навіть стверджувати, що занадто часто, з огляду на те, що якось у ресторані їхня трирічна донька встигла сьорбнути Gin Fizz замість замовленого для неї лимонаду (після цього Фіцджеральди нарешті найняли няньку).
Готується Gin Fizz дуже просто: беремо джин. У нашому разі це буде розкішний іспанський (або, якщо ви підтримуєте боротьбу Каталонії за незалежність, каталонський) джин Mare. Вимовляється «мáре», в перекладі — «море».
Mare виробляють у приморському містечку Біланоба-і-ла-Жалтру, що недалеко від Барселони, тож слово mediterranean («середземноморський») на пляшці — виправдане. Сім'я Гіро виробляє джини вже понад 90 років. У 1930-х Педро Гіро почав продавати джин Giró, в 1940 році його син Мануель зробив свій джин MG (названий за його ініціалами — за тих часів їхня родина, бачите, називала все на свою честь). Обидва бренди досі є, причому MG залишається одним із найпопулярніших «народних» джинів Іспанії.
А Mare, що з'явився 2008 року, — це вже справа рук онуків Мануеля, Марка та Мануеля-молодшого. Брати почали з експериментів із 45 місцевими ботанікалами (тобто рослинними інгредієнтами), які дистилювали окремо, а потім змішували ароматні спирти. Скільки саме інгредієнтів увійшло до фінальної формули, сім'я не розголошує. Найнезвичайніший інгредієнт — оливки сорту арбекіна. На одну партію джину (приблизно 100 л) їх потрібно 15 кг. Серед інших відомих інгредієнтів: кардамон, коріандр, чебрець, базилік, розмарин, місцеві ягоди ялівцю. Цитрусові теж усі місцеві: солодкі севільські апельсини, гіркі апельсини Валенсії та лимони із Льєйди. Їх разом мацерують у нейтральному спирті протягом цілого року. Решту ботанікалів вимочують окремо у спирті не довше 36 годин. Потім їх розбивають по групах і за шість прийомів переганяють у 250-літровому мідному перегінному кубі. Нарешті, з цих шести ароматних дистилятів складають купаж, додають воду, нейтральний спирт і розливають у пляшки із міцністю 42,7%.
Кінець рекламної інтеграції, повертаємось до рецепту Gin Fizz:
У коктейльному шейкері розмішайте цукор у лимонному соку до його повного розчинення. Додайте 60 мл джину, лід і добряче збийте. Процідіть в охолоджену високу склянку (220-240 мл) і долийте охолоджену газовану воду майже доверху, одночасно розмішуючи напій ложкою.
Тут треба дати пояснення щодо методу додавання газованої води, бо більшість сучасних барменів роблять це неправильно. Дієслово fizz, яке й дало назву цій групі коктейлів, означає «шипіти, пінитися». Содову у «фізи» раніше додавали із сифонів — струмінь газованої води під тиском потрапляв у склянку й одразу починав шипіти та пінитися. Потім сифони вийшли з ужитку — їм на зміну прийшли звичайні пляшки з газованою водою. З них акуратно ллють у склянку воду, й уже ніякого агресивного шипіння і піноутворення немає. Фіз перестає бути фізом.
А щоб зробити Gin Fizz саме таким, яким його пили Фіцджеральди в 1920-х, відкоркуйте пляшку газованої води, затисніть отвір великим пальцем, потрясіть пляшку, а потім трохи посуньте великий палець і спрямуйте струмінь води, який вирвався, у склянку. Ось тепер у вас справжній фіз! Наші вітання! Пити його треба швидко, поки він агресивно шипить.
Жодних прикрас і гарнішів не додавайте — для Gin Fizz вони взагалі не обов’язкові. Джин, звісно, теж можна взяти простіший і дешевший, але Mare — неймовірний у всіх сенсах, і ми готові повторити це на поліграфі.