Вкотре говоримо про те, що національна кухня – важлива частина культури та усвідомлення власної ідентичності.
Українська кухня, з неймовірним різноманіттям продуктів та кулінарних технік, виходить далеко за межі «сала, вареників та борщу». Розширюйте гастрономічні горизонти, на честь свята спробуйте гуцульську вегетаріанську варю, лазанки, меживо, хрумкі вергуни або ще будь-яку страву з переліку, який ми підготували.
Андрути
100% львівський десерт. Хтось може сказати, що це просто «вафлі зі згущівкою», але ми так ризикувати не радимо. Бо все не так просто.
Це повноцінний торт, в якому має бути багато шарів з виключно хрумких вафель та різноманітної начинки. Наприклад, одні вафлі перемащують згущівкою з коньяком, інші – шоколадним кремом, інші – улюбленими конфітюрами. Хтось додає зефір, хтось мармелад, хтось безе. Головне, щоб всі смаки врешті-решт гармонійно поєднувалися.
Тоді це будуть справжні «львівські андрути».
Бузинник
«Бузиновий мед», який готують на Черкащині, одна зі страв, яка входить до нематеріальної спадщини України. Приготувати його нескладно, але процес потребує часу: спочатку треба прокип’ятити бузиновий цвіт, залишити на добу, поцідити, додати в рідину цукор і ще раз проварити протягом 2-3 годин.
Варя
Чудова гуцульська вегетаріанська страва. Готується з печеного буряка, квасолі, маринованих слив, квашеної капусти та заправки з олії та гірчиці.
Вергуни
Вони ж «хрусти», смужечки з бездріжджового тіста (в нього додають горілку або інший алкоголь та кисле молоко або сметану), які смажать в киплячому смальці або у фритюрі.
Гокачі
Цікава страва, рецепт якої дослідники записали під час експедиції Кропивниччиною. Млинці з густого тіста, в яке додають сушені або свіжі фрукти, виливають на капустяний листок та печуть на печі.
Гурка
Закарпатський варіант кров’яної ковбаси з рисом, м’ясним фаршем та прянощами.
Гуслянка
«Карпатський йогурт». Для приготування гуслянки кип’ятять молоко, охолоджують, переливають у глиняний горщик та ставлять на 12 годин у тепле місце заквашуватися.
Драглі
Слово «екзотичне», а страва старовинна і добре знайома. По суті це холодець: дуже густий м’ясний або рибник бульйон зі спеціями, який охолоджували та нарізали шматочками.
Завиванець
Так називають цілу низку страв, в яких щось «закручують», «завивають», але найчастіше йдеться про святковий рулет з дріжджового тіста з маком.
Затірка
Старовинна українська страва з борошна, які раніше готували чи не щодня. Для того, щоб приготувати «затірку», пшеничне тісто з яйцями змішували з борошном і розтирали руками або спеціальною ложкою до утворення дрібних кульок. Ці «кульки» варили в окропі чи молоці та їли, заправляючи олією, смальцем або іншими продуктами.
Зінківська ковбаса
М’ясний спеціалітет з Хмельниччини. Її особливість – чорни колір та дуже виразний запах. А все тому, що під час коптіння її кілька разів змащують кров’ю.
Качана каша
Кашу, яку на Полтавщині готують на честь особливих подій. Щоб приготувати, треба довго і важно працювати: залити пшоно великою кількістю збитих яєць і додати трохи борошна. А далі, як у випадку з затіркою, потрібно довго розминати все це руками, аж доки не утвориться безліч дрібних кульок: в центрі кожної «горошинки» з тіста – пшоняне зернятко.
Потім ці «качану кашу» варять в м’ясному бульйоні та подають з різними улюбленими продуктами.
Коцюрба
Поживна старовинна страва, поширена на Поділля. Ви колись змішували варену картоплю з галушками? Спробуйте, тільки ще додайте шкварки, часник та кріп.
Лазанки
Італійський слід в традиційній українській кухні. Існує версія, що страва ця виникла тоді, коли Бона Сфорца, герцогиня Міланська, стала королевою у Кракові та почала виїжджати на відпочинок до Бару на Вінниччині. Справді, «лазанки» за технологією віддалено нагадують лазанью. Або, скоріше, просто будь-яку італійську пасту.
Спочатку з пшениці та яєць готують тісто, тонко розкочують, ріжуть квадратами та підсушують. Потім цю «пасту» варять та подіють буквально з чим завгодно: копченим м’ясом, сиром, грибами, шпинатом, капустою та різними соусами.
Лемішка
«Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали…»
Це рядок з «Енеїди» Котляревського, і на сучасну українську перекладається він так: «Тут жадібно та зі смаком їли галушки з салом і швиденько ковтали лемішку і куліш».
Куліш, козацьку страву з пшона, знають майже всі, а от слово «лемішка» куди менш вживане. Це теж стародавня кашоподібна страва. Щоб її приготувати, в окріп висипали гречане борошно і добро розмішували. Загуслу масу ставили на ніч в піч, а потім їли з олією та салом.
Лопатки
«Лопатками» на Закарпатті називають зелену стручкову квасолю і готують з неї безліч страв. Можна, наприклад, запекти з морквою, іншими овочами, збитими яйцями та сметаною.
Або ж можна зробити «підбивані лопатки»: приготувати до квасолі соус на основі сметани з борошном, часником та улюбленими спеціями.
Мандрики
Традиційна ритуальна страва, яку готували на «свято Петра і Павла» 12 липня, смажені в олії або печені кульки (іноді – коржики) з кисломолочного сиру, сметани, борошна, яєць і цукру.
Мацик
Сиров’ялена м’ясна страва, поширена на Волині та Поліссі. Готується не те щоб складно, але довго. Свинину нарізають невеликими шматками та змішують зі спеціями, потім начиняють цим свинячий шлунок, кладуть під прес, а потім 6-9 місяців висушують. Наразі «мацик» знову стає поширеним і популярним, його готують різні крафтові компанії.
Меживо
Смачна закуска з баклажанів. Для приготування обсмажують баклажани, помідори та цибулю, складають у горщик, додають оцет, сіль та цукор і тушкують.
Мурза
Поліський густий «суп» з чорниць. Для нього варять чорниці з цукром, потім заварюють в гарячій воді борошно, додають його до ягід і ще раз доводять до кипіння. Виходить смачна солодка страва дуже цікавої консистенції.
Нардек
«Кавуновий мед», який готують на півдні України: сік кавуна випарюють до тих пір, доки він не стає густим, мов мед.
Пірники
Українське печиво з пшеничного борошна, цукру, яєць, сметани та масла. Також пірниками називали пряники, печиво з медом та прянощами.
Плацинда
Цю страву готують в Румунії, Молдові на та півдні України. Найбільш поширений український варіант: пласкі пироги з тонкого листкового тіста з різними начинками. Традиція приготування плацинди в селищі Фрумушика-Нова нещодавно увійшла в перелік національної нематеріальної спадщини України.
Путря
Ще одна старовинна страва, яка зараз зустрічається дуже зрідка. Щоб приготувати путрю, варили ячмінну крупу, додавали солодове борошно, заливали водою та хлібним квасом і залишати «закисати» в теплому місці.
Токан
Закарпатська страва. По суті, кукурудзяна каша з особливою подачею – шарами. На тарілку наливають олію або топлений смалець, потім викладають шар токану, потім бринзу, кисломолочний сир або квашену капусту і так повторюють кілька разів. Також часто токан подають зі шкварками.
Холодник
Чудова альтернатива окрошці, «холодний борщ» з буряка, квасу або сироватки з різноманітною зеленню та вареними яйцями.
Цвіклі
Цвіклі – «бурячки з хроном», тертий буряк з хроном, оцтом, цукром та спеціями. Неодмінна складова Великоднього столу на заході Україні. Чудово смакує з холодцем (драглями) та усіма українськими м’ясними спеціалітетами.
Шовдарь
Вуджений (копчений) свинячий окіст, «закарпатська відповідь хамону». М’ясна страва, без якої важко уявити Великдень на Закарпатті.
Шпундра
Ще одна давня страва, яка згадується у Котляревського. Взагалі, «Енеїда» – це така собі енциклопедія старовинного побуту, і їжі, зокрема. Тож, шпундра це тушкована з буряком та буряковим квасом свинина, які заправляли борошном або пшоном. Посестра цієї страви – верещака.
Шулики
Солодка страва, яку готують на Медовий Спас. Для неї випікають корж з прісного тіста з маком, ламають його на шматочки та заливають сумішшю з меду та товченого маку.
Яворівський пиріг
Це пиріг з дріжджового тіста з гречкою та картоплею, до начинки пирога також іноді додають смажену цибулю та шкварки, а їдять його з різноманітними соусами-мачанками. Як не складно здогадатися, готують цю страву в Яворівському районі на Львівщині.
Джерела: Україна. Їжа та історія, Смачна Кропивниччина, Пані Стефа, Наші бесаги.