З початку повномасштабної війни сотні українських пам’яток культури зазнали значних пошкоджень. Український культурний фонд створив «Мапу культурних втрат», яка, на жаль, майже щодня поповнюється новими позначками. А Український інститут запустив проект «Листівки з України» зі зображеннями культурних пам'яток, яких зруйнувала російська армія.
Ми певні, що зможемо відбудувати міста і відновити пам’ятки. А поки розповідаємо історії 10 визначних зруйнованих споруд з різних регіонів України.
У 2004 році на базі цього будинку було створено «Київську малу оперу». Тут часто відбуваються театральні вистави та інші культурні події, хоча і реконструкція будівлі, і повноцінний запуск проекту «Мала опера» все ще залишаються проблемними питаннями.
15 березня будівля зазнала пошкоджень від бойових дій: вибуховою хвилею розбито віконне скло, пошкоджено склопакети, вхідні двері, внутрішні двері, тинькування на стелі холу.
Через влучення снаряду будівля повністю згоріла, однак місцеві жителі встигли врятувати частину колекції, коли почалася пожежа: картини Марії Примаченко, рушники Ганни Верес, фотоальбоми та предмети побуту.
7 березня 2022 року будівлю було знищено: паркан церкви російські війська розстріляли з кулемета. Крім того, снаряд влучив у купол, почалася пожежа, яка зруйнувала храм.
За ідеєю створення спеціального будинку для українських письменників стояли Остап Вишня, Петро Панч та інші. Над проєктом працював Михайло Дашкевич. Умови в будинку були майже зразковими: сквер у внутрішньому дворику, власний спортивний майданчик, солярій на криші, просторі квартири з телефонами та іншими досягненнями цивілізації. Життя в такому просторі мало б бути ідилічним, якби не радянський терор.
Дім, який мав прихистити українських літераторів, став міцно асоціюватися з арештами та вбивствами інтелігенції. За це Іван Багряний почав називати його «Крематорієм».
Арешт Михайла Ялового, самогубство Миколи Хвильового, арешт Антіна Крушельницького, арешт Василя Вражливого… «Чорні воронки» приїздили до будинку «Слово» так часто, що до кінця 30-их років в ньому майже не залишилося тих людей, які його заселяли на початку. Десятки людей було заслано в табори та вбито.
7 березня 2022 року внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу російськими військами будинок було пошкоджено: вибито вікна та посічено стіни.
Протягом ХХ століття вигляд будинку дещо змінився: зник великий щипець, однак все одно цей будинок був яскравою архітектурною пам’яткою міста.
Внаслідок ракетного удару будинок було знищено: вся центральна частина будівля зруйнована, а під завалами, на жаль, загинули люди.
Заснований в ХІ сторіччі князем Святославом монастир було зруйновано під час монгольської навали, але відбудовано в 1623 році. Ще за 20 років його перебудували в стилі українського бароко.
В 1921 році радянська влада закрила монастир, однак зберегла будівлю і передала її філармонії. В 90-і тут відновив діяльність монастир, але жіночий, а не чоловічий, як це було спочатку.
До архітектурного ансамблю Єлецького монастиря входять Успенський собор, церква-усипальниця Якова Кіндратовича Лизогуба (1689 рік), дзвіниця (1670—1675 роки) — найдавніша висотна споруда Чернігова, Петропавловська церква XVII століття над Єлецькими печерами (1069 рік), старовинні келії, мурована огорожа, найдавніша дерев’яна будівля Лівобережжя - будинок архімандрита Феодосія Углицького (1688 рік).
Снаряд влучив у будинок поряд з монастирем. Внаслідок обстрілу були пошкоджені фасади монастирських мурів та брами з дзвіницею XVII ст., а також барабани куполів Успенського собору XII-XVII ст.
Цю чудернацьку споруду, архітектура якої тяжіє до «історизму», побудовано наприкінці ХІХ столітті: в різні часи тут розміщувалися ремісничі класи для дітей-сиріт, Музей старожитностей з унікальною колекцією художніх творів, експозиція Чернігівського історичного музею, а з 80-их років ХХ століття – бібліотека для юнацтва.
16 березня 2022 року під час бомбардування Запоріжжя вокзал було суттєво пошкоджено: постраждали фасад, вікна та покрівля.
Комплекс садиби, крім величезного замку з п’ятьма вежами, об’єднував також флігелі, стайні, фонтани та парк.
За часів СРСР на території садиби знаходився свинарник, замок зруйнували, аби з цих матеріалів побудувати будинок культури, в стайнях садиби розмістили школу для дітей з ментальними захворюваннями. В 80-их роках почалася робота зі збереження комплексу. В 1993-ому році в Північному флігелі було відкрито музей. А в січні 2022-ого Садиба Попова вперше відкрила для гостей всі будівлі комплексу.
7 березня російські окупанти обстріляли «Садибу Попова», а 15 березня вибили всі вікна і двері, пограбували та розтрощили музей.
21 березня 2022 року прямим попаданням авіабомби будівлю музею було зруйновано. За попередньою інформацією, оригіналів робіт Архипа Куїнджі в музеї не було, однак є ймовірність, що в музеї знищено роботи Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської та інших художників.