Останнім часом арт-центр Closer на Нижньоюрківській весь час на слуху. Облави під час вечірок, перелік виявлених наркотиків у стилі «Страху і ненависті», рейв-демонстрація під Кабміном на захист Closer. Рішення суду про закриття простору і, ось тепер, постанова Апеляційного суду про його скасування.
Тепер про Closer багато чули навіть ті, хто всі два роки його діяльності й не здогадувався про його існування.
З такої нагоди ми вирішили розповісти трохи про історію цього місця і про те, чому все ж клуб називають арт-центром. Для тих же, хто бував на Нижньоюрківській, 31, дізналися трохи про плани Closer на майбутнє.
У кінці минулого року Closer відсвяткував своє дворіччя, але його історія почалася ще чотири роки тому. Спочатку це був проект вечірок, що кочують з місця на місце. Два роки знадобилося організаторам, щоб знайти собі притулок на Подолі. Втім, в освоєнні нових просторів теж була своя принадність, тим більше, для вечірок прагнули обирати нестандартні місця.
«Ми з компанією тоді всі відсвяткували Новий рік хто де, а після вирішили зібратися й провести вечірку, – згадує один із творців Closer Тимур Баша. – Вел знайшов приміщення – ресторан »Асахі«, що не працює, був колись такий біля Республіканського стадіону. Там ми й провели першу вечірку, зібрали близько сотні осіб, а назвали її Closer. Так і залишилося».
Після цього вечірки майже ніде не проводилися двічі, команда переїжджала то в тоді ще неосвоєну Малу оперу, то в галерею «Цех». Одного разу ледь не влаштували вечірку в цирку «Кобзов», але в останній момент не вийшло – перенесли в колишній Sullivan Room.
У 2013 у проекту з'явилося постійне місце на Нижньоюрківській, на території колишньої стрічкоткацької фабрики. Після всіх експериментів з непристосованими для вечірок просторів кращого годі було й бажати. Дизайн вирішили зробити максимально простим, щоб запам'ятовувався зміст, а не форма, проте з ремонтом все ж довелося заморочитися.
Влітку встигли відкрити тільки «Лісовий причал» – літній майданчик у вигляді палуби, а вже до осені доробили ремонт у приміщенні й запустили основний майданчик з танцполом. Залу розділили на дві частини: для танців і для спілкування. На м'яких диванах у далеких кутах приміщення багато відвідувачів примудряються навіть виспатися. Але заклад, звісно, в першу чергу для тих, хто звик не спати до світанку – раніше півночі у вихідні тут зазвичай нічого не починається.
Те, що це буде не бар і не клуб, організатори вирішили з самого початку. Хотіли створити місце, куди будуть приходити люди, які поділяють одні інтереси, охочі послухати музику прогресивних європейських виконавців, познайомитися з молодими українськими художниками.
У просторі незабаром відкрилась галерея, курирує яку OK Project.
«Ми самі не очікували, що все так розростеться. Робили перші вечірки, тому що просто хотіли розважитися. Насправді, до цього часу основна наша рушійна сила – бажання себе розважити. Те, що це розважає тепер все більше і більше людей навколо – це добре», – пояснює Тимур.
Ще одним важливим напрямком роботи Closer стали лекції про кіно, літературу, і музику. До речі, всі вони безкоштовні й проходять на тому ж танцполі.
Closer – далеко не єдині орендарі фабрики. По суті, тут вже давно утворився свого роду кластер, де на одній території існують, наприклад, художня, репетиційна і фотостудія, тенісний клуб, концепт-стор 24:00 із затишним садом з чайною, невеликий клуб Otel і простір Mezzanine.
А фестиваль електронної музики Strichka, який цієї весни пройде на Нижньоюрківській вже втретє, охоплює також згадані Otel, Mezzanine, внутрішній двір будівлі та «Лісовий причал», що оживає з потеплінням.
Загалом, таксисти вже давно не питають, навіщо вам потрібно їхати до прохідної покинутої фабрики. Та й фабрика вже давно не покинута: фактично вона є одним із рідкісних прикладів ревіталізації промислових просторів у Києві.
«За весь цей час (з моменту скандалу – авт.) нам часто дзвонили, особливо в п'ятницю-суботу, питали, працюємо ми чи ні. Думали навіть автовідповідач поставити з програмою ночі, вартістю входу й відповіддю, що так – ми працюємо», – згадують організатори. – Ще до повідомлення можна додати, що у нас не резервуються столики. Про це досі не всі знають. Тим більше, після всього цього галасу часто приходять люди, які про нас раніше не чули. І залишаються з нами".
Дійсно, за час скандалу Closer продовжував працювати.
«Що буде, якщо ми все ж закриємось? Але що значить – закриємось? Це приміщення? Ну так відкриється інше, – відповідає Сергій Яценко, співорганізатор Closer. – Хоча з цієї ситуації не хочеться виходити переможеними, тому що це може позначитися не тільки на нас, а й на інших закладах міста. На нас усі зараз дивляться».
За час свого існування Closer пережив різноманітні експерименти. І якщо джазові вечори та лекції про літературу поруч з техно-вечірками вже давно виглядали цілком органічно, то, наприклад, спортивні тренування, які влаштовували прямо на танцполі минулого літа, були вже зовсім раптовими.
Також влітку почалася «Парусель» – серія п'ятничних вечірок-балаганів з різною тематикою, де було, здається, все – переодягання, жива музика, хіп-хоп, театральні вистави, тварини, цирк. Організатори пояснюють, що це все були, звісно, дурощі, міні-проект не стільки про музику, скільки про публіку та боротьбу з нудьгою.
Найближча велика подія – звісно ж Strichka 21 травня, цього разу одноденний, але дуже концентрований фестиваль. У програмі – більше десятка зарубіжних музикантів. До речі, засновники Closer задумали провести в цьому році ще один масштабний фестиваль, але деталі поки не повідомляють.
Зате охоче розповідають, що восени тут буде також великий триденний фестиваль джазу.
"Фестиваль проведемо з 7 до 9 жовтня, на ньому буде не тільки джазова, а й електронна музика. Так, я дуже розраховую на підтримку техно і мені дуже хочеться показати джаз як урбаністичну музику. Просто всі звикли, що він зазвичай оточений таким собі флером романтики, джаз взагалі позиціонується як музика для духовно багатих, високоінтелектуальних особистостей. Ні, мені не хочеться спрощувати цю музику, просто хочеться показати, що насправді джаз зовсім не для снобів, – ділиться Оля Бекенштейн, куратор джазового напряму Closer.
Також відновиться і лекційна програма, але з деякими змінами. Оскільки лекцій останнім часом стало дуже багато, цей напрям вирішили не розширювати, а зробити більш вузькоспрямованим. Лекцій про кіно і театри найближчим часом не планується, але ось про мистецтво і музику, як основні напрямки діяльності арт-центру, розповідатимуть.
Крім того, новий сезон «Звуку» будуть вести безпосередньо організатори і резиденти Closer, а присвячений він буде сучасній танцювальній музиці. Таким чином молоді люди також хочуть трохи краще познайомитися зі своєю аудиторією та більше розповісти їй про те, чим вони тут, власне, займаються. Жартують, що після лекцій можна буде в якості домашнього завдання відправляти всіх на наступні вечірки.
Вечірки, звісно, нікуди не дінуться. Також незабаром планується відкриття нового галерейного простору на третьому поверсі. Він більше попереднього в кілька разів і пофарбований в чорний колір. Втім, на масштабних вечірках його вже використовували – хто був, міг бачити. Планують і далі раз на місяць перетворювати нове приміщення на танцпол, але в інший час там будуть виставлятися молоді художники.
На місці колишньої галереї облаштується шоу-рум, де можна буде купити меблі й одяг.
На відкритті великої галереї обіцяють поєднати виставку з вечіркою. Втім, синергія в Closer проявляється у всьому, а одна аудиторія постійно перетікає в іншу.
«Ми хочемо продовжувати експериментувати й далі приносити сюди ще щось, крім музики. Не можна конкретно сказати, це ми таким способом хочемо урізноманітнити мистецтво або мистецтвом урізноманітнити вечірки. Важливо, щоб людина прийшла до нас на будь-який захід і побачила щось нове. Ми просто намагаємося не ставити собі ніяких рамок».
Фото: Julia Kafizova, Устье Реки, Наталка Дяченко
