У будинку №1 на вулиці Васильківській у Києві кілька років тому працювала анімаційна студія «Борисфен». Тут же знаходиться кіноархів Центру Довженка і арт-простір Plivka, де проводять концерти та фестивалі.
Будівля анімаційної студії довгий час пустувала, та ось уже майже два місяці тут функціонує один із проектів "ГогольFest-2017" ArkSquat.
З 7 по 17 вересня в ArkSquat будуть одночасно проходити понад сто заходів — перформанси, виставки, кінопокази, музичні і театральні дійства. Після цього будівлю разом із розписаними за два місяці стінами, інсталяціями та роботами художників знесуть.
Про те, як з'явився ArkSquat, що в ньому буде відбуватися і чому художникам не шкода своїх робіт, БЖ розповів директор «Гогольфесту» і куратор ArkSquat Максим Демський.
ArkSquat — одна з основних локацій ГогольFest-2017. Тема цьогорічного фестивалю — ковчег, тому назва сквоту символічна: аrk перекладається з англійської як «ковчег». На будівлі ArkSquat намальована мандала. І це теж символічно. Знаєте, як буддійські монахи, які створюють мандалу протягом багатьох років, викладають кожну піщинку, а потім стирають усе однією рукою? Так і у нас.
Ця мандала символізує те, що станеться з простором після фестивалю — його знесуть
Ще є ідея України як міфічної країни. Ми то з Росією, то з Європою, і ніяк не можемо знайти свій шлях і свій міф. Він є у Франції, у Німеччини, у Росії — фейковий міф, але він є, і люди в нього вірять. Коли ми створимо свій міф на світовій мапі, тоді й будемо реальними гравцями у геополітиці. Якраз Гоголь — найпотужніший чувак для цього. (Цю фразу Максим промовляє, вказуючи на скульптуру носа Гоголя, що стоїть у дворі сквоту. — Ред.) Ми вирішуємо завдання загальноукраїнського масштабу — створення ідеології країни та її міфу.
Наша концепція — захист від інформаційного божевілля та хвиль інформації, які є зовні
Приходячи в цей будинок, ви потрапляєте в зовсім інший інформаційний простір. Тут люди по-іншому спілкуються і взаємодіють. А головне — це відбувається в реальності. Не через Facebook та інтернет, а наживо.
Під час підготовки до ГогольFest у будівлю ArkSquat можна зайти з двору. Коли фестиваль почнеться, вхід буде відбуватися через головний будинок — той, у якому знаходиться арт-простір Plivka.
Ми приїхали, подивилися на цю будівлю і зрозуміли, що вона нам підходить. Вийшли на її власників — це якась девелоперська компанія, і вони дали її нам у користування на два місяці. Будівля була в досить непоганому стані. Тут чотири поверхи і більше ста приміщень — великих і маленьких. У них під час фестивалю будуть розміщені понад сто різних проектів.
Ми в'їхали в будівлю 10 липня, і тоді тут не було нічого — ні води, ні світла. За тиждень нам повністю провели всі комунікації та зробили туалети на чотирьох поверхах.
Ми приїхали, подивилися на цю будівлю і зрозуміли, що вона нам підходить. Вийшли на її власників — це якась девелоперська компанія, і вони дали її нам у користування на два місяці. Будівля була в досить непоганому стані. Тут чотири поверхи і більше ста приміщень — великих і маленьких. У них під час фестивалю будуть розміщені понад сто різних проектів.
Все відбувалося стихійно. Ми в'їхали в цю будівлю і сказали: «Художники, заходьте». Приїхали якісь художники, почали тут бухати, курити, гуляти. Ми досить швидко зрозуміли, що діла не буде, і такими темпами сквоту потрібно проіснувати років десять, щоб тут хоч щось почало створюватися.
Так минуло два тижні. Ми побачили, що це повний трешняк, взяли замок і ключ, вигнали всіх цих нахабних художників і влаштували брейнстормінг.
Протягом тижня розробили цілу систему, як тут усе має працювати. Наприклад, у нас тепер є офіс. Поки що це офіс ArkSquat, але після початку фестивалю він стане загальним офісом ГогольFest. Зараз в офісі хлопці працюють над театральними проектами.
Є схема будівлі — кожна кімната пронумерована, і окремими кольорами виділені різні зони: місця, де програми будуть змінюватися, статичні місця (хостел, їдальня, склади) і локації художників, які до нас заїжджають. Зараз схема здається простою, але щоб дійти до цієї простоти, ми перемалювали купу інших схем. Коли ми це зробили, все потихеньку почало ставати на свої місця.
Наприкінці липня ми почали запускати у сквот художників. Для цього провели конкурсний відбір — особисто зустрілися і поговорили з кожним.
Ми відкриті для всіх, але, наприклад, відразу ж прибрали весь живопис. Картини тут не потрібні. Що таке картина? Це коли ти прийшов, почепив її, викурив сигарету, щось розповів і пішов. Звичайно, ми не проти живопису, але тільки якщо він стає частиною якогось проекту, який художник створює у цих стінах.
Зараз тут працюють люди майже з десяти країн світу — художники і режисери, всього приблизно 70 осіб.
Хтось тут живе, хтось приїжджає час від часу. Ми нікого не обмежуємо за графіком. Але інші обмеження все ж є. Наприклад, у цій будівлі до початку фестивалю не можна вживати алкоголь. Коли ГогольFest почнеться, можна буде спокійно прийти в гості до художників, поспілкуватися з ними і випити.
Кожен художник повинен сам вичистити свій простір і знайти для себе матеріали. Ми вивезли з будівлі сміття, але залишили старі двері, дошки, пінопласт, плівки. Все це розходиться як матеріал для робіт. Ну, і ще я вибив у однієї компанії кілька сотень літрів фарби. Це все, що ми даємо художникам, решту вони повинні знайти самі. Думаю, це справедливо, адже ГогольFest — досить потужний бренд, і коли є бажання, для участі в ньому можна знайти матеріали.
Наше завдання — не в тому, щоб людина прийшла сюди зі своєю маленькою валізкою і вписала свою маленьку концепцію, а щоб вона включилася в процес і побачила цей простір як моноліт. Зараз тут працюють дуже різні художники.
Тут є треш, є старе і нове, є мегалевел. Наше завдання — створити з усього цього єдине ціле і дати можливість усім проявити себе. У цьому й фішка.
Ми намагаємося відійти від стерильності мистецтва, від концепції цих галерей, де білі стіни, чисто і гарно. У всіх просторах ArkSquat художники працюють не тільки над самими роботами, але й над підходом до глядача — щоб той розумів, що робить художник.
У кожному просторі глядачам будуть пояснювати, що відбувається. Це може робити сам художник, аудіосупровід або перформативна програма. Ми не говоримо, що несемо мистецтво в маси, у жодному разі. Але люди, які цікавляться і замислюються про якісь речі, повинні розуміти, що відбувається.
Зараз ми формуємо програму сквоту. Люди приходитимуть сюди і потраплятимуть у постійно діючий перформанс. Це велика кількість різних театрів, презентацій, програм, проектів зі звуком, світлом або електронною музикою. Всі вони будуть вибудовувати в послідовності концепцію кожного дня. Ми намагаємося зробити мегаперформанс, марафон, який буде змінюватися всі 11 днів фестивалю.
1Фестиваль закінчиться 17 вересня, і всі художники звідси виїдуть. Вони зможуть забрати все, що захочуть. Будівлю знесуть, а на її місці побудують щось нове.
Ми не увічнюємо малюночки. Це якраз і є совдеп у головах — у нас цінується річ, але в ній немає людини.
Люди цінують трупачину, ставлять якісь пам'ятники. Ми робимо все навпаки. Ти приходиш і бачиш: зараз тут усе відбувається ось так, а потім цього не стане. І це нормально.
Фотопроект-інсталяція «Поза часом» фотографа Кріс Кулаковскої
Цей проект — про історії самотніх літніх людей, для яких час втратив своє значення. Проект присвячений фонду «Старенькі», який збирає кошти для допомоги самотнім пенсіонерам.
Коли: відкриття відбудеться 7 вересня о 19:00, виставка триватиме до кінця фестивалю.
Виставка “Секонд-хенд” Жанни Кадирової
Виставка складається з арт-об'єктів, зроблених із плитки, відколотої зі стін будівлі ArkSquat. Таким чином художниця хоче розповісти історію цього будинку.
Коли: з 7 вересня до закриття фестивалю.
“Місто в жінці” Олександра Яценка. Інсталяція, живопис, графіка, скульптура
Дослідження того, як природа і цивілізація проникають одна в одну і намагаються гармонійно співіснувати. Це проявляється в синтезі образів оголеної жінки і скляного мегаполісу.
Коли: 7 вересня, 16:00.
Перформанс Personal Spring
Постановка з елементами танців, музики і відеоряду. Тут можна буде побачити таємниці, які зберігають міські вулиці — на прикладі однієї з центральних вулиць Любліна.
Коли: 14 вересня, 19:00.
Інсталяція “Лабораторія” Анни Надуди
Художниця відтворила обстановку кабінету техніка студії «Борисфен» Анатолія Івановича. Більшість експонатів тут — справжні речі Анатолія Івановича, через які передана його історія.
Коли: з 7 вересня до закриття фестивалю.
