Як живеться в першому київському колівінгу для айтішників

У кінці листопада минулого року анонсували запуск першого київського колівінга для айтішників Domivka Coliving.

Зараз більшість його квартир вже заселені. І ми подумали, що саме час заглянути до молодиків у гості й дізнатися, як там все влаштовано і як це взагалі — жити в «IT-комуналці».

До речі, про життя у справжній київській комуналці ми теж якось писали.

Колівінг — це такий формат спільної оренди житла. Ви знімаєте собі окрему квартиру або кімнату, але кухню, зони відпочинку або інші локації ділите з сусідами. Так, схоже на гуртожиток. Але ні, це не він.

По-перше, ваші сусіди — невипадкові люди. Найчастіше це люди, які працюють в одній сфері. По-друге, в колівінгах зазвичай класний ремонт, сучасні меблі та господарі, які стежать за тим, щоб усім завжди було добре.Проект заснували подружжя Юлія Обозна і Микита Постолакій, які останні 12 років працюють у сфері IT. Влітку вони знайшли інвесторів, спільно з якими викупили поверх у житловому комплексі Smart House на Відрадному.

Сам будинок — не новобудова.

Раніше це була заводська будівля, яку забудовник реконструював під житловий фонд.

Ремонт ще триває, будинок заселений не повністю і поки поруч дуже не вистачає супермаркетів, кафе, банків, аптек та інших закладів першої необхідності. Найближче метро — «Берестейська», і до нього їхати кілька зупинок трамваєм або маршруткою.

Всього в колівінгу є 26 квартир. Двадцять з них площею 17 кв. м, ще п'ять — по 25 кв. м і одна двокімнатна — 44 кв. м. Також є загальна вітальня і кухня, а незабаром, можливо, облаштують невеликий спортзал.

Дизайн квартир схожий: багато білого кольору, спокійні пастельні тони, світле дерево. Є кухонна плита на дві конфорки, раковина, душ, туалет і пральна машина. Мешканці самі можуть вибрати, що саме з техніки й меблів їм потрібно. На вартість оренди це не впливає — маленька квартира обійдеться в 7500 грн, побільше — у 8500 грн, а кімната в двокімнатній квартирі — 6000 грн. Зняти їх можна не менше, ніж на три місяці.

18 квартир вже заселили, хоча охочих в'їхати було набагато більше — близько сотні.

Відсівали тих, хто просто полював за житлом, і брали тих, хто поділяв ідеї добросусідства та розумів, що це взагалі таке. Ще один важливий критерій — робота в IT. Тут все просто: творці колівінга хочуть зібрати людей, які будуть корисними один одному в професійному плані.

Я сама з Харкова, до Києва переїхала 12 років тому і за цей час змінила 20-25 квартир.

Моя остання квартира була на Лук'янівці. Двокімнатна, ми знімали її з подругою. Класна квартира з дизайном а-ля прованс і гарною кухнею. Але звідти довелося з'їжджати. Я близько місяця шукала нове житло і все те, що бачила, дуже засмучувало в плані дизайну. У людей абсолютно не було смаку.

В результаті знайшла однокімнатну квартиру на Татарці за 12 тисяч, яка мене більш-менш влаштовувала. Вона була не ідеальною, скоріше — з терпимим дизайном і таким же ремонтом. А потім я натрапила на Facebook на пост про колівінг. Дизайн квартир дуже сподобався, ціни теж порадували, і я вирішила з'їздити подивитися на все наживо.

Ось уже півтора місяця живу тут. Подруга, з якою ми орендували квартиру на Лук'янівці, тепер теж знімає одну з сусідніх квартир. А днями сюди вселиться ще і моя колега з мопсом. І я була б не проти, якби мій хлопець теж оселився в колівінгу.

Тут у мене є 17 квадратних метрів і це більше, ніж було в 2-кімнатній квартирі на Лук'янівці. Там я жила в кімнаті десь на 12 квадратів. Навіть телевізор стояв в іншій кімнаті, тому що не поміщався в моїй — в ній вистачало місця лише для ліжка і робочого столу.

Кухня на минулій квартирі теж була менша, ніж наша загальна тут. Плюс — у колівінгу в мене є велика вітальня з настільним тенісом і буде невеликий спортзал. Тут все нове і чисте, швидкі ліфти і їх багато. Щоб спуститися до таксі мені потрібно 30-40 секунд, у попередньому будинку на це йшло 2-3 хвилини. Начебто і дрібниця, але теж важливо.

Тут класні сусіди, і всі з моєї сфери. Завжди можна обговорити роботу і навіть придумати спільний стартап. Адекватні орендодавці, які вирішують всі твої проблеми.

Баланс одержуваних бенефітів, якості та ціни, після всього, що я бачила під час пошуків квартири, — космічні.

Відчуття, що живу в квартирі мінімум за 15 тисяч. Хоча я плачу тут 7,5 тисяч плюс комунальні.

А ще мені дуже сподобався номер моєї квартири — 444. Це ж круто.Комплектацію квартири можна зібрати, як конструктор. На вартість це не впливає. Можеш попросити диван іншого кольору, обрати, який саме комод або столик ти хочеш, і чи потрібні вони тобі взагалі. Посуд також є.

Коли в'їжджаєш, у тебе в квартирі стоїть купа коробок з технікою — мікрохвильова піч, чайник, пилосос, роутер, телевізор на 32 дюйми, невеликий холодильник. Усе нове. Щоправда, я від більшості цього відмовилася, оскільки у мене була своя техніка і телевізор на 40 дюймів. А холодильник я вирішила використовувати загальний.

У кожній квартирі встановлені лічильники — нічний і денний. Вночі електроенергія значно дешевше, тому на ніч можна, наприклад, ставити прання або нагрівати бойлер. Виходить дешевше в рази. Кімната обігрівається електробатареєю, її температуру також можна регулювати — від 15 до 33 градусів. Коли їдеш у відпустку, все можна залишити на мінімалці й платити менше. Взимку на комунальні послуги йде до тисячі гривень.

Раз на два-три тижні квартири прибирають. Це входить у вартість оренди. Сама я за ці півтора місяця ще жодного разу серйозно не прибирала. У мене навіть немає віника і сміттєвого відра.

Диван дуже зручний. Я його, до речі, майже ніколи не складаю. Шафи дуже глибокі, там помістилися всі мої речі.

Я від усього тут тащусь. Немає відчуття, що винаймаю квартиру. Це мій дім. Я із задоволенням сюди повертаюся.

Це як гуртожиток, але без усіх мінусів класичного гуртожитку.

У нас, айтішників, дуже високі вимоги до сервісу через те, що у всіх високі зарплати й усі звикли до хорошого. Я не буду жити в убитій квартирі за чотири тисячі просто тому що не буду — мені важливий простір, який мене оточує, і комфорт. А цей колівінг надає сервіс нашого рівня. І за ці гроші просто десь у місті я не отримаю і половини зручностей, які є тут.

Звісно, ми розуміємо, що з часом вартість оренди буде зростати, але це ок.

З мінусів — звукоізоляція в квартирах [власники колівінгу вже закупили звукоізоляційні матеріали, якими невдовзі обладнають усі квартири— БЖ].

Одна стіна взагалі не пропускає звук, а ось через другу чутно все.

У тому числі через розетки — вони тут наскрізні. Завжди намагаюся залишати в розетці зарядку від мобільного або щось ще.Тут всі айтішники — тестувальники, фронтенди, біг дата. Хлопці з різних міст. Наприклад, є хлопець з Керчі. Він 12 років працював моряком, потім три роки вивчав програмування на онлайн-курсах, і ось зараз влаштувався на свою першу роботу в IT. Є дві сімейні пари, вони винаймають квартири побільше, на 25 квадратів. Є кошеня, кішка і незабаром з'явиться мопс.

Мій сусід через стінку любить слухати рок. І коли я їду на вихідні до хлопця, то можу написати сусідові, що мене не буде, і він може хоч підірвати тут все. І навпаки — якщо приходжу втомлена додому, а у нього голосно грає музика, завжди можу попросити зробити тихіше. Знаю, що він адекватно відреагує. Якось я прокинулася о другій годині ночі через те, що він голосно говорив телефоном. Крізь сон написала йому повідомлення, і він тут же завершив розмову.

І, що найдивніше, — це не дратує. Ось коли ми жили з подругою в одній квартирі, такі речі дратували набагато більше. Але мені було незручно просити її приглушити музику. Адже ми жили як сім'я, і я думала, ок, хоче вона послухати музику, добре, я потерплю. А тут все інакше. Добросусідські відносини, але при цьому є межа. Є можливість комунікації й адекватний фідбек. Відповідно, це не злить і не напружує.

Думаю, навіть якщо ми з сусідами роз'їдемося, то будемо продовжувати спілкуватися.

Нещодавно закінчився ремонт загальної кухні й ми влаштували бранч. Це був перший офіційний зліт жителів — щоб усі з усіма познайомилися ближче. Мій хлопець теж зайшов, хоча не живе тут, і отетерів від нашого ком'юніті. Він думав, що всі будуть сидіти й тихо їсти, айтішники ж зазвичай інтроверти, а ми всі так розговорилися, веселилися, грали в настолки.

Якщо зняти таку ж квартиру на будь-якому іншому поверсі цього будинку — це було б не те. Квартира поза контекстом і ком'юніті — це зовсім не те.

У нас є чат у Viber для всіх мешканців і закрита група на Facebook. Там вирішується багато питань. Наприклад, я запропонувала «очолити» замовлення води. Поки кожен замовляє собі окремо, а я хочу дізнатися, кому скільки води на місяць потрібно, зібрати гроші й замовляти централізовано. Плюс — щоб уся вода стояла на загальній кухні, адже так економиться місце в кімнатах.

Також ми запропонували встановити на кухні загальну мультиварку, кухонний комбайн, соковидавлювач. Засновники колівінга підтримали.

Взагалі, колективний шеринг ресурсів — це дуже зручно.

Більшість мешканців колівінга люди не сімейні, у них немає купи дітей, яким постійно потрібно щось готувати. Відповідно, вся ця кухонна техніка потрібна кожному з нас кілька разів на місяць. Ділитися дуже зручно.

До того ж на кухні є велика посудомийна машина. Адже зазвичай як — купуєш комбайн і незабаром перестаєш ним користуватися, тому що запарюєшся щоразу вимивати вручну. А тут закинув все в машину і забув.

Мені дуже подобається, що поруч «Мегамаркет» і ТРЦ Більшовик. Пішки до них хвилин 15, на машині — п'ять. А в кінці лютого на першому поверсі нашого будинку також повинен відкритися супермаркет.

Працюю на Видубичах. На таксі до роботи їхати 35 хвилин, це обходиться в 120 гривень, громадським транспортом добиратися 45 хвилин — на трамваї чи маршрутці кілька зупинок до метро «Берестейська». Мені подобається мій дім настільки, що навіть всі ці пересадки дорогою туди й назад не дратують.

Трохи не вистачає ресторанчиків і кав'ярень поруч. Але ми з подругою думаємо про те, щоб ближче до літа відкрити в нашому будинку власну кав'ярню.

Фото: Юлія Вебер