Автор музики для серіалів «Доктор Хаус» і «Теорія брехні» Fink, один з кращих британських гуртів 2015 року Bring Me The Horizon, відомі бельгійські музиканти Balthazar, електронник з Берліна Apparat, британці Everything Everything, Hurts і Slaves, каліфорнійські рокери The Neighbourhood. У цьому сезоні в Києві пройшла серія гучних концертів.
А вже цього літа до Києва знову увірвуться Red Hot Chili Peppers і Muse, виступить британський соул-музикант Kwabs, а в квітні – лондонський електронний дует Monarchy. Це не рахуючи регулярних концертів українських молодих гуртів і музикантів.
Ми запитали в організаторів концертів та музичних журналістів, чи дійсно Київ стає цікавим світовим виконавцям і чи варто чекати хороших новин у майбутньому.
У найближчі роки нас чекають переважно концерти гуртів другого ешелону. Але ми намагаємося трохи виправити ситуацію.
Дмитро Сидоренко, власник клубу Atlas
У перший рік після Майдану в деяких іноземних артистів в Україні елементарно не спрацьовувала страховка (особливо після того, як збили перший літак над Донбасом). А для багатьох західних зірок та їх менеджменту – це критична обставина.
До того ж, багато українців психологічно ще не були готові розважатися. Тому концертів було мало. А через нестабільний курс валют складно було прогнозувати, чи вийде повернути хоча б інвестовані в концерт гроші. Багато не сприймали нові ціни на квитки. Але наприкінці 2015 – початку 2016-го ситуація почала змінюватися. Прийшло розуміння, що у західних зірок гонорари вимірюються в валюті, і саме тому, а не через жадібність організаторів, ціни на квитки стали в 2-3 рази вище.
Попит на виступи закордонних артистів повертається, а значить і круті групи будуть приїжджати все частіше. Назріває тенденція концертів середньої величини – десь від 1000 до 3000 осіб.
Тогорічний Atlas Weekend
Возити в Україну групи першого ешелону з мільйонними гонорарами зараз свідомо збитково. Ті кілька організаторів, які привозять таких артистів, роблять це суто заради того, щоб виграти оффер і зробити тур у всьому СНД. Втрати від концертів у Києві в такому випадку перекривають іншими містами. У той же час гуртів з доступними гонорарами і реальною можливістю зібрати хоча б Палац Спорту не так вже й багато.
На жаль, в нинішній економічній ситуації Київ не дуже цікавий іноземним гуртам. Якщо порівняти гастрольні графіки в Україні та, наприклад, Польщі, це стає очевидним.
Тому найближчими роками нас чекають переважно концерти груп другого ешелону. Але ми намагаємося трохи виправити ситуацію, і на фестиваль Atlas Weekend привеземо відразу кілька десятків західних артистів (всього буде близько 130 гуртів на 5 сценах). Сподіваємося, це щось змінить. Тим більше, у нас дуже хороші ціни на квитки.
Оскільки для іноземних туристів Київ – економічно привабливий варіант, ми сподіваємося через кілька років отримати стабільний серйозний трафік не тільки з СНД, а й з країн Європи.
Концерт The Neighbourhood в Atlas
Дуже шкода, що наша влада ніяк цьому не сприяє, а тільки годує обіцянками. Не втрачаємо надії на те, що в найближчі роки все зміниться. Адже, в першу чергу, саме місто Київ може на цьому добре заробляти.
У зарубіжних артистів з'явилося більше довіри до України, що дало можливість включати її в гастрольний графік.
Євген Кібець, арт-директор клубу Sentrum
У першу чергу, за два роки на ноги встали організатори, які весь цей час нічого не могли робити через ситуацію в країні. Те ж саме стосується публіки. Люди знову починають ходити на концерти.
Судячи з публікацій у пресі, обстановка стабілізувалася – і у (зарубіжних – авт.) артистів з'явилося більше довіри до України, що дало можливість включати її в гастрольний графік.
Концерт у Sentrum
Поки ситуація з концертами зарубіжних артистів в Україні залишиться на тому рівні, на якому вона є. В кращому випадку. Оскільки в Києві, на жаль, все ще немає достатньої кількості майданчиків, які можуть прийняти багатьох артистів. Це велика проблема.
Що стосується артистів, які не їздили в Україну через політичні причини або з причин безпеки, то вони досі відмовляються сюди повертатися.
В Україні є багато якісної музики. Але не всі артисти збирають зали. А возити по колу одних і тих же нецікаво.
Ян Шкуро, івентор
В останні два роки нашим громадянам було не до концертів світових зірок. Та й ситуація в Україні не була безпечна. Зараз же ми пройшли етап боротьби, стали сильніше, і готові жити далі, в реаліях, які нас оточують.
На тлі великої кількості музичних фестивалів минулого року, особливо вибухового успіху Atlas Weekend, стало очевидним те, що в Україні є багато якісної музики. Але, на жаль, не всі артисти збирають зали. Возити ж по колу одних і тих же нецікаво.
Slaves у Sentrum
У той же час у Києві освоюються нові локації, які створюють новий формат концертів. Арт-завод Платформа, ВДНГ, Sky Family Park повертають в столицю формат open air. Є хороші криті майданчики – Atlas, Forsage, Sentrum, Bel Etage, які все частіше привозять зарубіжних артистів.
Все йде до того, що Київ і Україна будуть більше і більше залучати музикантів та їхніх шанувальників.
Як би нам не хотілося стати центром всесвіту, без позитивних змін в економіці/політиці/якості життя уваги до нас буде не більше, ніж до будь-якої країни пострадянського простору.
Сергій Малецький, директор концертної агенції H2D
Ситуація з концертами та музичними фестивалями в цілому непогана. Заходів багато, ми бачимо часті написи Sold-out на афішах, що не може не радувати.
До нас повернулися імена першої величини, й артисти вже стали терпиміше до Східної Європи. Але хоча зараз ми й бачимо зростання, я впевнений, що воно закінчиться в той момент, коли почнуться серйозні коливання на валютному ринку. А якщо ситуація з валютою буде стабільною, 2016 рік подарує нам ще багато нових і цікавих імен.
На жаль, у самих західних зірок інтересу до України ніколи не було, і в цьому році фундаментальних змін не передбачається. Як би нам не хотілося стати центром всесвіту, без позитивних змін в економіці/політиці/якості життя уваги до нас буде не більше, ніж до будь-якої країни пострадянського простору.
А ось попит на західних артистів в Україні збільшився в порівнянні з 2015 роком. Але і популярність української музики також продовжує тільки зростати.
Організатори особливо не ризикують – всі намагаються виїхати на перевірених музикантах, які виступали вже не раз.
Сергій Яценко, співзасновник арт-клубу Closer
У клубній сфері все стало тільки гірше, ніж було. Начебто й відчувається загальний підйом, люди хочуть щось робити, але в поточній економічній ситуації це складно. Після Closer нових великих концертних майданчиків так і не відкрилося. Дрібні проекти на кшталт 56 або Otel працюють досить успішно, збираючи свою аудиторію, але це не ті масштаби.
Одна з основних проблем – економічна. Багатьом відвідувачам банально складно платити високу ціну за вхід. Інша проблема – швидше загальноосвітня. Наприклад, далеко не всі розуміють, що таке Closer, якою буває електронна музика і для чого вона потрібна.
Альт-саксофоніст і репер Соуето Кінч у Closer
Якщо говорити про концерти, то в цій сфері все ж щось відбувається, є кілька майданчиків у місті, які намагаються конкурувати. Але організатори особливо не ризикують – всі намагаються виїхати на перевірених музикантах, які виступали вже не раз. У результаті з боку здається, що концертів у Києві дуже багато, але коли я намагаюся моніторити, куди піти, нічого вибрати не можу. Ходжу на концерт у середньому раз у два місяці.
Українська музика виходить з умовного «гетто», її починають сприймати не як щось сумнівне, а як самодостатнє та цікаве культурне явище.
Олексій Бондаренко, засновник LiRoom
Звісно, на тлі затишшя в концертному житті, яке було в 2014 і 2015 роках, зараз просто свято якесь. Справи насправді пішли набагато краще. Зарубіжних артистів приїжджає навіть не кілька, а багато – і найрізноманітнішого ешелону.
Минулого року British Council і Sentrum ризикнули й повезли до Києва молоду британську кров. Цього року до нас вже їдуть групи першого ешелону, а на європейських і американських «середнячках» – повні зали.
Концерт Hurts у Stereo Plaza
До того ж, у ситуації 2014-2015 років був і плюс: люди стали звертати набагато більше уваги на молоду українську музику. І зараз ця тенденція триває – українська музика виходить з умовного «гетто», її починають сприймати не як щось сумнівне, а як самодостатнє та цікаве культурне явище. А раз ходять на концерти, значить – підтримують українську культуру грошово.
Ще одна принципово важлива тенденція – відвідувачі концертів вже готові миритися з новими цінами на квитки. Зараз ціна в 200-500 гривень вже нікого не лякає, хоча ще рік-півтора тому при тому ж курсі долара говорили б, що організатори «зажрались». Чим більше людей звикає – тим більше ходить на концерти, а це добре для всіх.
Подієвих майданчиків стає більше – значить більше публіки, яка хоче й здатна оплачувати не тільки місячний раціон, шмотки та комуналку.
Влад Фісун, діджей, журналіст
У цілому, в музичній сфері спостерігається безумовне «покращення». Багато концертних гуртів за останні літній і зимовий сезони побачили потенціал української публіки і тепер будуть щосили атакувати – і в масштабах Києва, і, сподіваюся, всієї країни.
Якщо говорити про концертні локації в Києві, то до «Платформи», що заманила на рівне місце (точніше, на заводські руїни), приєднується ВДНГ, який активно провів зиму, SkyMall, готовий не тільки отоварювати, але й веселити два величезних спальних масиви, і «Олімпійський».
Також щосили дружать між собою концертні клуби. І, звісно, вражає те, що солд-аут на артиста може бути і в понеділок.
Але Києву явно не вистачає великої та видовищної спортивно-музичної події. А ще хочеться, щоб події в зоні Труханового острова проходили цивілізованіше та видавлювали культурний шар генделів.
Влад Фісун
Повертаються великі привози – Prodigy, Muse, RHCP. Але це снаряди в ту ж воронку, «вєрняки». І добре, значить, пізніше можна чекати й чогось більш ризикового, такого, чого ще поки тут не було.
Правда, про великі фестивалі в рамках міста чутно тільки зі Львова та з Кам'янця-Подільського. Але поки зовсім нічого не чути про Харків, Дніпропетровськ (здається, Best City ще не заявляв про себе), Одесу («ДжазКоктебель», що переїхав у Затоку, для одеситів фестивалем по суті не став, вони туди не особливо їздять). Я говорю про заходи, які змушують людей сісти в потяг і приїхати в інше місто.
Ghostpoet у Києві
В цілому, сподіваюся, цей рік ми проведемо без великих концертних і фестивальних влетів. Звичайно, добре, що подієвих майданчиків стає більше – значить більше публіки, яка хоче і здатна оплачувати не тільки місячний раціон, шмотки та комуналку.
Інтерес до прогресивної української музики буде рости до певного моменту – йому не перекрити ні артистів каналу М1, ні нафталінного жанру – та й не треба. Нехай всі будуть щасливі в міру витіюватості звивин і ходять подивитися, що у сусідніх світів за парканом заради інтересу.
Поки рано говорити про розквіт концертного ринку – курс валют чекає за рогом з сокирою – але позитивні зміни є.
Сергій Кейн, головний редактор Comma
Українці все частіше розцінюють концерти як спосіб приємно провести вечір. Вони готові купувати квитки, ходити на незнайомих артистів навіть в будні просто тому, що їх порадили друзі або похвалив улюблений музичний сайт Comma. Натомість глядачі отримують емоційний заряд, і це входить в звичку.
Афіші клубів Sentrum і Atlas розписані на місяці вперед, авантюра British Council з привозом молодих і прогресивних британських музикантів користується успіхом, а влітку нас чекає два грандіозних фестивалі за один тиждень – U-Park і Atlas Weekend. Божевілля, правда?
Концерт Balthazar у Sentrum
Поки рано говорити про розквіт концертного ринку, – курс валют чекає за рогом з сокирою, готовий зрубати благодатні процеси під корінь – але позитивні зміни є. Потроху зростає попит і обережно відгукується пропозиція.
Що стосується тенденцій – частіше виникає потреба в майданчику на дві-три тисячі чоловік, десь між Sentrum/Atlas і Stereo Plaza. Зі свіжих прикладів – квитки на The Neighbourhood в Atlas продалися за лічені дні. А якби концерт перенесли в залу побільше, охочі побачили б улюблену групу, а організатори отримали б надприбуток, який додав би впевненості в наступних ризикових привозах передових артистів.
Ну, і важливо підтягувати до концертного бізнесу регіони, тому що інші українські міста теж повинні бути частиною інфраструктури зі своїми розумними майданчиками й інтересом до концертів.
Фото: Радіо Аристократи, Alyona Voynovskaya, Kool D Ua, Atlas Weekend, SENTRUM, Closer, Женя Люлько/liroom.com.ua