Ми продовжуємо досліджувати тему ревіталізації індустріальних об’єктів. Вже писали, як старий завод у Львові перетворюють на кластер, а в будівлі колишньої фабрики «Союз Сортсемовоч» у Харкові відкрили коворкінг.
Цього разу історія про Івано-Франківськ. Там засновники громадського ресторану Urban Space 100 з партнерами планують викупити завод “Промприлад” і перетворити його на інноваційний кластер. У ньому розмістяться проекти і бізнеси, які займаються альтернативною освітою, сучасним мистецтвом, новою економікою та урбаністикою.
На старому місці: магазин 482 Store у маєтку на Ярвалу
Про концепцію оновленого «Промприладу», інвестиції і те, як все працюватиме, ми поговорили з Юрієм Филюком, керівником платформи “Тепле Місто”, яка й виступила ініціатором проекту. Завод «Промприлад» знаходиться у центрі Івано-Франківська. Понад сто років тому ця територія вважалася приміською зоною. Там розміщувалися промислові цехи, де працювали ковалі та ливарі.
На початку 90-х завод приватизували, а його територію частинами розпродали. Більшість корпусів самого заводу пустують, а в кількох все ще виробляють механічні газові лічильники.
Нині на колишньому «подвір’ї» підприємства є недобудований торговий центр, офіс ІТ-компанії, університет права імені короля Данила Галицького, будується житловий комплекс.
Йшлося і про реновацію “Промприладу”, а це чотири 2-3 поверхові заводські корпуси та подвір’я площею понад 2 га.
«Ми розуміли, що завод працює формально і без модернізації він рано чи пізно зупиниться. Найбільш ймовірний сценарій — ділянку віддадуть під забудову. Тому почали дізнаватися, що роблять у світі з постіндустріальними об’єктами і вивчати потенціал »Промприладу« у цьому напрямку», — розповідає керівник платформи «Тепле Місто» Юрій Филюк.
Команда два роки працювала над концепцією “Промприладу” і баченням ревіталізації заводу. Врешті-решт вирішили створити на його базі інноваційну платформу на перетині чотирьох напрямків: альтернативна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика.
«Хочемо закласти нові стандарти якості організації офісних, житлових і публічних просторів».На території “Промприладу” функціонуватимуть економічні кластери. Проаналізувавши можливості міста і регіону, вирішили зосередитися на сільському господарстві з акцентом на зелене фермерство, їжі та ресторанній справі, ІТ, дизайні, деревообробці, зеленій енергетиці та кіноіндустрії.
Проект реалізують за принципом співтворення — об’єднання багатьох людей, організацій та бізнесів.«Ми відходимо від пострадянської логіки — є один або кілька інвесторів, які мають комерційні чи власні інтереси. Натомість вибудовуємо процес за логікою »знизу-вверх«, яка більше розкриває потенціал суспільства і громади, робить проект більш інклюзивним», — каже Филюк.
«Ми не створюємо »Хіпстерленд«, де працюють айтішники, а місцеві ходять за вікнами і не розуміють, що ж відбувається всередині».Ще одне завдання проекту — дати можливість молодим людям реалізувати себе в межах міста.
«Вже під час навчання у школі молода людина, яка живе в невеликому місті і відчуває в собі сили, починає думати над тим, аби виїхати. Бо у рідному місті немає можливостей для самореалізації. Наше завдання створити ці можливості тут», — каже Юрій Филюк.
У березні цього року команда орендувала один із поверхів заводу площею 1732 кв. м і вже запустила там низку проектів. Приклад цього поверху має показати громадськості та інвесторам, як функціонуватиме увесь проект “Промприлад. Реновація”.
Сам поверх пустував роками. Там зробили ремонт і внутрішнє перепланування.
На це, а також на розробку концепції та менеджмент всього проекту пішло вже близько $1,2 млн.Нині на “Промприладі” розмістилися школа танцю, барбершоп і школа перукарів, дитячий простір «Дрібнота», галерея і творча майстерня, мультимедіалаб — коворкінг для створення мультимедійного контенту, майстерня і шоурум «Шуфля», урбан-лабораторія, офіс ІТ-компанії, офіс компанії “23 ресторани”, кафе, бар, коворкінг, конференц-хол і департамент інвестиційної політики міськвиконкому.
51% акцій ТОВ належать некомерційному фонду, ще 49% — невдовзі виставлять на продаж. Будь-хто може їх купити і стати співзасновником бізнесу.ТОВ буде отримувати прибуток, здаючи в оренду приміщення екс-заводу. Орендаторів обиратимуть відповідно концепції проекту."Прибутки з оренди розподілятимуться між акціонерами. Частка, яку отримуватиме некомерційний фонд, піде на гранти на ініціативи у сфері освіти, мистецтва, нової економіки і урбаністики. Тобто проект буде сам себе забезпечувати, плюс — генерувати прибуток, який піде на розвиток міста і регіону", — каже Юрій Филюк. Наразі команда працює над тим, щоб зібрати кошти та викупити завод. У скільки саме це обійдеться, поки невідомо — тривають перемовини з власниками.
Пілотний поверх запустили, взявши приміщення в оренду на 5 років. Все оплатили з грантових коштів та інвестицій приватних осіб.
Паралельно команда працюватиме над розбудовою кластерів і подальшим наповненням простору локації.
Проект планують завершити за 5 років, а його загальний бюджет складає близько 20 млн доларів. Фото: Антон Куба