П’ятий сезон «Хлопаків»: чи ми заслужили на такий фінал?

«Хлопаки» — графічна антисупергеройська сатира Гарта Енніса — почала виходити в середині 2000-х, але набрала популярності як серіал наприкінці 2010-х — саме тоді, коли мультивсесвіт Marvel почав кульгати, а глядачу приїлися епоси про перекачаних надлюдей у кумедних костюмах.

Задуманий як деконструкція супергероїки, твір Енніса ставив під сумнів психічне здоров’я людей, яким спала на думку ідея надіти маску, стати вігілантом і ночами ламати злочинцям руки. «Хлопаки» Енніса швидко стали феноменом — нарівні з «Вартовими» Алана Мура і «Невразливим» Роберта Кіркмана, які також є графічними романами для дорослих на тему «супергерой не завжди янголятко».

Зображення: Jan Thijs / Amazon / Everett Collection

Серіальні «Хлопаки» повторили успіх коміксу не тільки завдяки вдалому переказу сюжету й основних ідей — річ у вдало підгаданому часі. Шоуранер Ерік Кріпке випустив серіал у 2019 році — в найуспішніший період історії голлівудської супергероїки (і початок її ж занепаду). Тоді надблокбастер «Месники: Фінал» зібрав у світовому прокаті понад $2 700 000 000. «Хлопаки» не йшли за Marvel протоптаною супергеройською стежкою: вони виступали як хоч і мейнстримна, але опозиція. Чорний гумор та ультранасильство, супергерої, які в найкращому випадку нагадували антигероїв, вигідно виділяли серіал серед «безпечних» картин Marvel і DC про однотипних надлюдей, які по черзі рятують планету. Так комікс і серіал стали дивною альтернативою супергеройського мейнстриму. Пронизані духом цинічного і хвацького бунтарства та панку, «Хлопаки» швидко обросли паствою фанатів.

Серіальні «Хлопаки» повторили успіх коміксу не тільки завдяки вдалому переказу сюжету й основних ідей — річ у вдало підгаданому часі

Сюжет серіалу вже п’ять сезонів крутиться навколо ідеологічного протистояння двох спільнот: супергеройської команди «Сімки» (аналог «Ліги справедливості») та бунтарської групи «Хлопаків». Перші — щось на кшталт офіційної силової структури, яку підтримує влада США. Другі, суворо кажучи, терористи, хоч із благородною метою. «Сімка» рятує світ, їх противники чомусь намагаються вбити «Сімку» — принаймні так здається.

Зображення: Jan Thijs / Amazon / Everett Collection

Річ у тому, що медіа, команда топпіарників, іміджмейкери на стороні перших, тоді як другі знають справжніх «суперів» (кожен із «Хлопаків» якимось чином постраждав з вини героїв). На публіці, перед телекамерами «супери» прикидаються совістю нації, проте насправді в їхніх лавах є нацист, ґвалтівник жінок і підводних тварин та наркоман. «Хлопаки» відверто знущаються з того, що прийнято вважати каноном, — образу бездоганного з моральної точки зору супергероя.

«Суперів» покриває могутня корпорація Vought, і конфлікт «Хлопаків» із «Сімкою» набуває ще й політичного забарвлення — ліві революціонери борються з правими капіталістами, що в останніх сезонах серіалу стає очевидною алюзією на трампівські реалії. На чолі «Сімки» — харизматичний Гоумлендер, всесильний супермен з розладом особистості та манією величі, а на чолі «Хлопаків» — Вільям Бутчер, безпринципний радикал, готовий піти на все задля знищення супергероїв, яких вважає абсолютним злом. Бутчер і Гоумлендер неодноразово протистояли один одному в битві — причому обидва не гидували найбруднішими прийомами задля досягнення поставленої мети: від масових вбивств Гоумлендером до використання смертельного вірусу Бутчером.

Зображення: Jasper Savage / Amazon / Everett Collection

Перші три сезони «Хлопаків» задали високу планку. Брутальна сатира торкалася питань соціально-політичного характеру — моральна відповідальність сильних перед слабкими, зловживання суперсилою, правий політичний поворот, корпоративна монополія, гарасмент, нацизм. Граничний реалізм «Хлопаків», їхнє поєднання «натурального» і «коміксового», «постмодерного» і «традиційного» стало візитівкою серіалу. Завдяки цьому «Хлопаки» припали до душі як коміксовим гікам, так і любителям нежанрових серіалів.

Граничний реалізм «Хлопаків», їхнє поєднання «натурального» і «коміксового», «постмодерного» і «традиційного» стало візитівкою серіалу

Однак четвертий сезон різко змінив курс. Все, за що любили «Хлопаків», — насильство, секс, лайка, вульгарність, деконструкція супергеройського міфу — несподівано перетворилося на штамп. Фірмовий чорний гумор і ультранасильство відійшли на задній план, а серіал мутував у нудну та сумну сповідальню, в якій кожен антигерой переживає свої травми, ниє і проситься на ручки. Навіть холоднокровний Бутчер раптом став мямлею і ганчіркою, а Гоумлендер — похмурим підстаркуватим нацистом. «Хлопаки» перетворилися на свою повну протилежність — «Disney» категорії «18+». А досвід перегляду серіалу почав нагадувати перегляд «Клану Сопрано», якби сценаристи вирішили на четвертому сезоні викреслити кримінальну лінію, чи «Саус-Парк», який вирішив перетворитися на «Сімпсонів».

Зображення: Panagiotis Pantazidis / Amazon / Courtesy Everett Collection

Політичний фон «Хлопаків» і думки серіалу про авторитаризм — те, що раніше було лише однією з численних складових серіалу, — потіснили собою все інше та стали головною його темою. Здається, сценаристам серіалу було значно важливіше адаптувати сюжет під новини про витівки Дональда Трампа, ніж розвивати власну історію. Останні два сезони — сатира над правими режимами, дозоване псевдошокуюче насилля в кожному епізоді і дедалі більша поляризація умовних демократів та республіканців.

Автори «Хлопаків» повторюються, ходячи по колу одного сюжетного конструкту — вже кілька сезонів Бутчер і Гоумлендер не можуть вбити один одного, хоча цього хочуть, здається, вже всі. Головні герої «Хлопаків» перетворилися на картонні фігури, яким неможливо співпереживати. З цієї причини смерть одного з ключових персонажів у п’ятому сезоні майже не викликає емоцій. Головне, «Хлопаки» втратили змістовність, перетворившись на карикатуру на самих себе, а все брутальне в них, що раніше шокувало, стало існувати наче окремо від історії серіалу. Наприклад, летючі вівці-зомбі з четвертого сезону, які пожирали людей, не відігравали жодної ролі в сюжеті — вони з'явилися виключно заради дешевого вау-ефекту, яким «Хлопаки» почали зловживати так часто, що ніякого «вау» вже не залишилося.

Зображення: Jasper Savage / Amazon / Everett Collection

«Хлопаки» страждають від типових проблем серіалів, що не можуть вчасно завершитись, — їхні автори змушені відтворювати одні й ті самі події: конфлікти інтересів, мелодраматичні пристрасті, пафосні монологи. У фінальному п’ятому сезоні присутня мінімальна інтрига — ми знаємо, що сторони знову намагатимуться вбити одна одну. Команда Бутчера, який знову об’єднав «Хлопаків» під одним дахом, збирається знищити Гоумлендера за допомогою вірусу, що пожирає «суперів» зсередини. Водночас лідер «Сімки» досяг абсолютної влади в США — йому підкорились і президент, і віцепрезидентка. Все це вже було у четвертому сезоні, тільки трохи інакше: противники майже знищили один одного, ось-ось, — але фінальні титри, ще один сезон на додаток. Якщо ці двоє не можуть вбити один одного, сподіваємося, що все завершиться нещасним випадком.

Опубліковано: 13 квітня 2026