Фашист, лавандовий хлопець, багатій, який б’є бідних: як сьогодні сприймають Бетмена?

Червоний чи синій?

«Я не хочу бачити Бетмена президентом» — це фраза з інтерв’ю Френка Міллера, сценариста коміксів, який зробив людину у чорному плащі такою, якою ми знаємо її сьогодні. У його інтерпретації Бетмен був темним боком правосуддя, що ламає суглоби злочинцям і сам вирішує, яким має бути закон. Вочевидь, Міллер не хотів бачити в Овальному кабінеті людину, яка перетворила б поліцію на загони спецпризначення з розширеними повноваженнями й переписала б Конституцію.

Про те, яка краватка ховається за супергеройським кевларовим костюмом — республіканська червона чи демократична синя, — сперечаються давно. Хоч сценаристи коміксів, які працювали над аркою супергероя, відкрито не заявляли про його політичну орієнтацію, читачі здебільшого вважають Бетмена правим радикалом.

Хоч сценаристи відкрито не заявляли про його політичну орієнтацію, читачі здебільшого вважають Бетмена правим радикалом

Груба сила завжди була знаряддям Бетмена — він без зайвих сумнівів роздає лиходіям різні ступені інвалідності, більше нагадуючи поліціянтів правих режимів, ніж героя, що знає, як удосконалити корумповану систему. Бетмена часто називають неофіційною правою силовою структурою — він існує окремо від держави, пише закон за власною примхою і забирає у влади монополію на насилля.

Оцінка радикальності політичних поглядів Бетмена — справа смаку. Після виходу коміксу «Kingdom Come» Марка Вейда, де Бетмен створив роботизований костюм, щоб патрулювати вулиці і не стримувати себе у відновленні справедливості, читачі називали героя фашистом.

Або ж лібертаріанцем із великими грошима, який діє жорстокіше (проте ефективніше) за владу. За великого бажання в Бетмені можна побачити навіть китайську Комуністичну партію — у фільмі Крістофера Нолана Брюс Вейн встановлює по всьому місту камери та запускає систему, яка дає змогу зчитувати приватну інформацію всіх, у кого в кишені завалявся смартфон.

Мільярдер, плейбой, філантроп

В Брюса Вейна $7 мільярдів. Якби журнал Forbes провів аналіз інвестицій Вейна у бетспорядження та в соціальну інфраструктуру Готема, то, ймовірно, зрозумів би, що технологічні іграшки посідають у його серці важливіше місце.

Вейн справді інвестує у відкриття клінік, шкіл, будинків для сиріт та закладів ментальної допомоги, але чи достатньо? Фінансова неграмотність Бетмена змушує замислитися: маючи мільярди, чи міг би він більше вкластися в соціальну інфраструктуру, щоб злочинці, які пішли в криміналітет не від хорошого життя, мали достатньо грошей на хліб з маслом? Але якби він так учинив, чи було б Бетмену що робити?

Брюс Вейн інвестує у клініки, школи й будинки для сиріт, але чи достатньо?

Грант Моррісон, ще один зірковий сценарист, який працював над Бетмен-сагою, в інтерв’ю Playboy казав, що Брюс Вейн — дивна фігура. «Мене зацікавив класовий аспект Бетмена. Він багатий чоловік, який б'є бідних людей. Досить дивна місія — щоночі перевдягатися кажаном, виходити й вибивати дух з наркоманів. А потім він повертається додому й живе у своєму маєтку».

Лавандова паніка в Готемі

Одним із перших, хто вказав на можливу гомосексуальність Бетмена, був психіатр Фредерік Вертгайм. У книжці «Спокуса невинних» Вертгайм писав: «Лише людина, яка не знається на основах психіатрії та психопатології сексу, може не помітити тонкої атмосфери гомоеротизму, що пронизує пригоди дорослого Бетмена та його юного друга Робіна».

Книжку Вертгайм написав у 1950-х, коли США охопила лавандова паніка — кампанія з виявлення геїв серед політиків і в масовій культурі. Лавандова істерія завершилася, але ідея Вертгайма прижилася. Можливій гомосексуальності Бетмена досі присвячують академічні статті, форуми та відеоесеї, а читачі рахують, скільки сторінок коміксів присвячено його взаємодії з Робіном, а скільки — з жінками (останні майже не користуються попитом).

«Гей-складова закладена в Бетмена. Бетмен дуже, дуже гомосексуальний. Тут просто нікуди не подітися від цього. Очевидно, що це вигаданий персонаж, якого задумували як гетеросексуального, але сама основа всієї концепції — абсолютно гомосексуальна. Усі жінки сохнуть за ним. Йому байдуже — він більше зацікавлений у тому, щоб проводити час зі старим дідом [дворецьким Альфредом] і дитиною [Робін]», — казав Грант Моррісон.

Коли Моррісон говорив про задуману гетеросексуальність Бетмена, він мав на увазі (непрості) стосунки з Жінкою-кішкою та наявність у Вейна сина. Утім, серед комікс-сценаристів є й ті, хто вважає, що Бетмен не має часу на секс, адже його головний фетиш — це боротьба зі злочинністю. «Бетмен був би куди більш [ментально] здоровим, якби був геєм», — казав Френк Міллер.