«Плетений» — фільм-гайд, як зробити з казки камасутру
Безіменна рибалка мешкає на відшибі безіменного прибережного селища в часи, коли навіть в епохи не було імені. Немає імені й у мешканців села: чоловіків тут знають за професією — Лікар, Кравець, Пекар, — а жінок — за приналежністю до чоловіка — Дружина Лікаря, Дружина Кравця, Дружина Пекаря.
Рибалка — виняток із правила. Вона має власне ім’я-професію, не належачи жодному чоловіку. Але у свободи є ціна — вона усюди не своя. Виконуючи чоловічу роботу, Рибалка закрила собі доступ до компанії жінок. Будучи жінкою, вона не може потрапити й до чоловіків, чию роботу виконує не гірше за них. Утомившись від нападок односельчан, які вважають її самотньою дівою та дивачкою, Рибалка звертається до Кошикаря із проханням сплести чоловіка з вербової лози.
Вже за місяць приходить замовлення — і, як це буває в казках, він виявляється кращим, ніж можна було сподіватися. Ніжний, турботливий, добрий, Плетений чоловік виявляється тим, чого їй так не вистачало. Невтомний коханець, помічник у господарстві, нарешті, друг, якими чоловіки в селі, здається, просто не можуть бути. Звісно, камерне загерметизоване селище починає пручатися змінам: жінок з’їдають ревнощі, чоловіків дратує відчуття неповноцінності порівняно з чоловікоподібним кошиком, в якому більше людяності, ніж у них самих.
«Плетений» добре прикидається середньовічною байкою з казковим зачином, повчальною мораллю та покаранням за дурість наприкінці, але розказаною на сучасний лад. Мешканці селища, які живуть за зашкарублими законами, змушені страждати й примножувати страждання саме через власну нездатність звільнитися від обтяжливих соціальних пут. Рибалка ж — єдина героїня, яка відмовляється дотримуватися норм, а тому й заслуговує на щасливий шлюб. Власне, «Плетений» пропонує глядачам стандартний для Голлівуду набір чеснот: бути не таким, як усі, позбутись гнітючого суспільного контролю, самостійно формувати свою ідентичність, будувати стосунки виключно на довірі.
«Плетений» пропонує глядачам стандартний для Голлівуду набір чеснот.
Утім, фільм стає більш заплутаним, коли відступає від власних же моральних налаштувань. Наприклад, сам Плетений чоловік — поступливий і безвольний автомат, повністю підпорядкований бажанням Рибалки; ідеальний аватар її бажань і прагнень; зручний придаток — такий самий, яким для чоловіків із селища виступають їхні дружини. «Бути щасливим, коли щаслива його дружина» — промпт, закладений у його дерев’яний софт. Зрештою, цей андроїд з верби стає настільки привабливим, що героїня Елізабет Дебікі, дружина Кравця, оголошує чоловікові, що разом із сестрою залишить його та дітей, замінивши себе Плетеною дружиною. Так, ці ходячі кошики стають чимось на кшталт ChatGPT — підтакувальним дзеркалом, яким можна закрити пролом у спілкуванні зі справжніми людьми.
І хоч «Плетений» говорить про емансипацію, самотність та проєкцію бажань на іншого, найвпевненіше стрічка почувається саме на комедійному полі. Набухлий плетений член чоловіка Рибалки, сексуальні оргії, безглузді сільські танці, забобонні ритуали — у стрічці вистачає дивного, обскурного і водночас кумедного. Подібно до 2-го сезону «Чудотворців», дія якого розгортається у фентезійній епосі Темних віків, «Плетений» сатирично висміює відсталі звичаї в середньовічному антуражі, який більше нагадує сучасність, ніж минуле. Достатньо лише поглянути на деякі костюми мешканців селища, щоб упізнати в них, скажімо, мешканця Нью-Йорка.
Хоч «Плетений» говорить про емансипацію, самотність та проєкцію бажань на іншого, найвпевненіше стрічка почувається саме на комедійному полі.
Загалом, «Плетений» — «меметичне кіно», яке швидко стало віральним тільки завдяки костюму з лози та вульгарному сюжету. Покази «Плетеного» у форматі 4DX, які відбулися з ініціативи самих фанатів, лише підлили олії у вогонь — під час найпікантніших сцен глядачі вимагали від кіномеханіків викручувати трясіння крісел на максимум для повного занурення. Але, звісно ж, головний ticket-seller стрічки — не сюжет, що змішує камасутру з казкою, а грим Александера Скашґорда. Образ Плетеного Чоловіка став настільки популярним, що породив фанатський інтернет-рух, а трейлер сприйняли як підказку для тих, хто святкує Гелловін. Нічого б цього не сталося, якби постановники використали лише спецефекти. Інша справа — 3D-друк, термопластик, спандекс, накладки на обличчя та пластини на грудях.
Скашґорду довелося не лише погодитись на безліч незручностей, а й відіграти роль, спираючись тільки на скуті рухи і погляд. Серце фільму — живі очі Скашґорда, сповнені любові й розуміння. Хоч Плетений і нагадує нейромережу, але чи нейромережа колись дивилася на вас з такою любов’ю?