"Будинок з коноплі", “обсерваторія”, дім гобітів – так називають цікаву купольну споруду, збудовану на схилах Батиєвої Гори у Києві. Власник будинку, підприємець Сергій Бойко, звів його у 2020 році повністю з екологічних матеріалів.
Ми поговорили з власником будинку Сергієм Бойком про будівництво з коноплебетону, незвичний дизайн та енергоефективність дому.
Господар будинку на Батиєвій Горі – підприємець Сергій Бойко, батько п’ятьох дочок. Ідея збудувати незвичний дім прийшла йому в голову під час кризи 2008-2009 років. До цього у чоловіка був власний бізнес – він надавав послуги з утеплення будинків. Але всесвітня фінансова криза це зруйнувала.
“Тоді, пам’ятаю, у моєму середовищі поширеним був вислів "Криза – у нас в головах", і він дуже стимулював щось робити, починати з нуля нові проєкти аби вийти з критичної ситуації. Взагалі, для мене це був такий чоловічий, якщо хочете – пацанський виклик створити щось вагоме, цікаве й красиве, не маючи при цьому достатньої кількості коштів. Тобто оминути цю кризову турбулентність, можливо у жорсткий для себе спосіб”, – розповідає Сергій.
Через деякий час підприємець познайомився з людьми, що займалися та просували у життя технологію коноплебетону – її називають "хемпкрит". За кордоном, зокрема у США та навіть у Австралії, вона добре відома. Її суть полягає у тому, щоб виготовити утеплюючий матеріал на основі костриці конопель та встановити його навколо каркаса будівлі. Для цього використовують різні в’яжучі елементи, серед яких – цемент та пісок.
Так Бойко надихнувся ідеєю збудувати власний купольний будинок.
"Купольна форма будівлі зацікавила тим, що вона енергетично здорова. А враховуючи те, що у мене п’ятеро доньок, необхідно було створити для них казку. Такий собі казковий будинок гобітів. Та головна причина моєї зацікавленості у тому, що я вважаю це середовище найправильнішим житлом для людини.
І врешті ми отримали дійсно енергоефективне житло – у ньому тепло в холодну пору року, і достатньо прохолодно влітку у спекотні дні надворі.
Щодо затратної частини, то маючи загалом 225 квадратних метри, на опалення будинку у найхолодніший місяць року ми витрачаємо приблизно 7-8 тисяч гривень, і в цю суму також входить вартість гарячої води", - розповідає Сергій.
Спочатку ставлення близьких до сміливої ідеї було скептичним. Але після того як хемпкрит витримав першу зиму без жодної тріщини на матеріалі, воно змінилося. Цінним виявилося й те, що згаданий матеріал дозволяє створити будь-яку форму, що й відобразилося згодом на створенні дизайну інтер’єру: природні мотиви читаються в кольорах, формі плитки, та округлих меблях.
"Дизайном інтер’єру я займався особисто, - каже Бойко, - тому є певні недоліки, так само, як і певні оригінальні рішення. Але я слідував принципу: "це моє житло, і мені вирішувати як у ньому жити", а не просто вестись на поводу у трендів. Ну, і своє значення мала затратна політика, ми намагалися підходити з економією. Тому декому здається, що оформлення будинку виглядає занадто простим, а як на мене – вишуканим і стильним".
Подібні оселі з екологічних матеріалів не так часто, але вже можна зустріти у багатьох українських містах. Виглядають вони поки що екзотично, і ті, хто наважився в них оселитися, користуються посиленою увагою не лише сусідів та містян, але й медійників. Сергій спокійно до цього ставиться і готовий навіть проконсультувати охочих збудувати подібне житло. Бо це тепер його безпосередня робота – він партнер компанії, яка виготовляє будинки з хемпкриту.
"Це сучасний будинок з екологічних будівельних матеріалів. І це не "мазанка", не глина з соломою, а справді технологічний матеріал, якому можна довіряти, тому що є відповідні технологічні висновки, випробування й досвід. А якщо ще більш професійно оцінювати наше житло, то найважливіше у ньому – це довговічність.
Саме завдяки матеріалу – вапняному в’яжучому, правильніше було назвати його вічним.
Вапно, на відміну від цементу, - природній матеріал, і після використання повертається у свій природній стан вапняку, тому це довговічна конструкція, яка може слугувати не одне покоління", – каже Сергій.
Будинок Бойків складається з трьох куполів різних діаметрів. Найменший – вхідна зона, середній – дитяча зона. На першому поверсі живуть дві старші доньки, на другому – дві молодші, а наймолодша зовсім нещодавно з’явилася на світ.
У найбільшому куполі розташовані величезна кухня-вітальня (60 квадратних метрів) внизу і спальня батьків з гардеробною нагорі. Куполи з’єднані між собою арками, що плавно перетікають з одного приміщення в інше.
“Моє улюблене місце у будинку – спальня. Там висота стелі до 5 метрів, і коли я у цьому місті відпочиваю, то бачу не просто пласку стелю над головою, а дійсно купол угорі.
І не полишає відчуття, що психологічно та комфортніше там знаходитися краще. А от діти люблять наше загальне приміщення – просторий зал-вітальню, бо там зазвичай відбувається все основне життя.
Коли я будував цей дім, то виконував ще одну важливу функцію, якщо хочете, – місію – я хотів, щоб воно, передусім радувало мене й моїх рідних. І будівництво купольної оселі міцно об’єднало всю мою родину”.
Фото: надані Сергієм Бойком, а також hempire.com.ua, ukrainer.net