Дмитро Марценюк — шеф-дипломат МЗС України. Тривалий час він був шеф-кухарем культового українського ресторану Veselka в Нью-Йорку, а згодом відкрив власний заклад. Нещодавно на World Chef King Summit в Японії Дмитро приготував борщ, який отримав звання “найкращої національної страви”, а кілька днів тому робив сніданок для Бориса Джонсона.
Ми поговорили з Дмитром про те, скільки тонн борщу готують у Veselka, про відкриття нового закладу “РУТА” у Вашингтоні, про безліч відзнак та нагород на конкурсах, культурну дипломатію і благодійні заходи та прийоми для перших осіб України та США.
Читайте також: Від Варшави до Токіо: 21 ресторан, який відкрили українці за кордоном
Я залишився в США, а вже за три роки, коли отримав легальний статус з можливістю продовження освіти, замість навчання на міжнародних економічних відносинах я пішов у Французьку кулінарну школу. Я зрозумів, що мені подобається професія кухаря і тому продовжив навчання в цій галузі.
Після студентської літньої праці я почав шукати роботу в Нью-Йорку. Першим місцем, куди я зайшов, був український ресторан Veselka. На той момент там не було вільних позицій. Але мені пощастило, що зустрів боса. Він повірив в мене та, напевно, побачив мій потенціал, тому взяв на роботу. З того часу я пропрацював там 12 років.
Починав я, звісно, з того, що чистив цибулю та картоплю. Я не мав конкретної посади, робив різні дрібниці на різних процесах, аж поки це не перетворилося на постійний обсяг задач. В закладі працювало багато українців і було заведено йти у відпустку рік через рік хоча б на 4-5 тижнів. Я завжди всіх підміняв на різних напрямках. Так, за два роки вивчив повністю все меню, позиції та процеси, повністю розумів роботу ресторану та полюбив цю справу. Паралельно навчався у кулінарній школі. І по закінченню мене вже зробили шеф-кухарем Veselka. На цій позиції провів десь 7- 8 років.
Зараз про Veselka знають по всьому світу та в Україні. По-друге, багато страв удосконалив та змінив презентацію. Тобто намагався з простої їдальні зробити ресторан. Також завдяки цьому закладу розвивався я сам. Була величезна кількість різних інтерв'ю, участь у конкурсах, фестивалях та шоу, де я отримав багато перемог. Квиток в цей світ мені давала Veselka. А далі вже все залежало від мене та мого досвіду.
У ресторані знімали голлівудські фільми, а компанії Apple та Show Time – серіали. Заклад відвідувала величезна кількість спортсменів, акторів, політиків та дипломатів. З Євгеном Клопотенком ми робили звані вечері. Це все – величезний досвід та багато різних історій.
95% клієнтів у Нью-Йорку — це американці та туристи. Можливо, відсотків п'ять були мігранти та українці або східноєвропейці, які приходили до українського ресторану. Наразі через війну інтерес до України, в тому числі й до української кухні, сильно збільшився. Якщо раніше багато людей взагалі мало що знали про нашу країну, то зараз Україна та українська кухня – в тренді. Тому у нас дуже великий потенціал бути успішними та ми маємо його реалізувати.
Захід відвідало багато видатних та визначних гостей. І згодом ми почали обговорювати важливість відкриття українського ресторану у Вашингтоні. Сам Вашингтон невеликий, але поряд є два штати. І ані в столиці, ані в цих штатах немає українських ресторанів. Так я прийняв непросте рішення та переїхав до Вашингтона, щоб відкрити новий заклад.
Було декілька варіантів назви ресторану. Одна з попередніх версій була “Мавка”. Але, перебравши велику кількість назв, зупинились на “РУТА”. Тому що це потужний український символ, а ще це слово легко вимовляють американці.
Будемо робити великий акцент на презентацію та посуд. Звісно, бездоганний сервіс. І те, за що я відповідаю — смак. В меню буде декілька варіантів борщу, вареники, голубці, котлета по-київськи, мої чемпіонські деруни. Як мінімум, на 70 відсотків будемо тримати меню українським, щоб знайомити американців з українською кухнею. Ресторан у нас невеликий, тому у команді 15-20 осіб. Більшість з них — біженці з України.
Як переможцю цього фестивалю організатори запропонували мені відкрити на півдні Японії український ресторан. Я погодився. Можливо, колись це все ж таки вистрелить. Я готовий розвиватись не тільки в Америці, а й в Японії.
Взагалі я планую відкривати українські ресторани у великих містах, де немає жодного українського закладу.
Останній рік, коли я був вже у Вашингтоні, я робив дуже багато різних подій для дипломатів, військових, біженців, для гостей з України, офіційних делегацій, американських військових генералів. Серед гостей були і прем'єр-міністр Денис Шмигаль, і перша леді Олена Зеленська, і державний секретар США Ентоні Блінкен, і представниця конгресу Ненсі Пелосі.
Я дуже пишаюся силою духу українців! Вірю в краще майбутнє для України та українців. І підтримую, як можу. Після відкриття повноцінного відкриття ресторану у Вашингтоні будемо робити ще більше подій на підтримку України й допомагати ще більше.
Текст: Наталія Лук'янець