У рубриці Bla Bla Bar відомі городяни розповідають про свої стосунки з алкоголем, про улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник — музикант і екс-резидент лейблу Masterskaya Костянтин Дмитрієв.
Зараз у мене помірні відносини з алкоголем. В цілому я люблю випити, щоб розслабитися. Мені подобається пити легкий алкоголь, танцювати або дивитися фільм із друзями.
Останнім часом у Києві так багато тусовок, що я став менше на них ходити. Тому що такими темпами можна спитися.
Алкоголь і творчість не завжди сумісні. Все залежить від настрою. Найчастіше я не можу їх поєднувати. Але якось ми з друзями після тусовки взяли пляшку рому і заджемили прямо в квартирі. Це було круто.
Ще пам'ятаю, як записував свій перший трек «Дороги». Спочатку був один текст, потім ми його поміняли, але щось все одно не йшло. Я збігав за коньяком, випив пару чарок, розслабився і лише тоді записав трек. Ще буває, беру додому вино, запалюю свічки і награю щось на піаніно. Самотній чіл собі на втіху.
Алкоголь — це наркоз від життєвих стресів і робочих моментів.
Зізнаюся, у мене в житті був період, коли я був на межі. Напевно, це було схоже на класичний запій. Це сталося вже після «Голосу країни». Я вчасно зрозумів, що якщо не зупинитися — трапиться щось погане. Зібрався з думками і вийшов з цього стану.
В Україні я люблю пити напівсолодкі грузинські вина, наприклад «Алазанська долина». Нещодавно я відкрив для себе ще й французькі сухі вина. Моя кума живе на півдні Франції, її чоловік давав мені на пробу місцеві вина і показував виноградники. Там я зрозумів, що таке культ вина і тонкість смаку.
На другому місці у мене грушевий сидр. Якщо є розливний, то взагалі чудово. А якщо ні, то я беру в супермаркеті грушевий Somersby, він найсмачніший.
Улюблений коктейль — це Tequila Sunrise. Але найбільше я люблю класичні шоти B52 і «Хіросіма». Ми з друзями п'ємо шоти, коли хочемо прям конкретно увірватися на тусовку.
З чистого можу випити віскі або коньяк. Ще люблю вермут, але він дуже підступний. Ти його п'єш, і начебто нічого не відбувається, але потім різко накриває.
У моєму райдері є коньяк. Перед концертами бувають всякі випадки, банальна застуда. Я бодяжу сире яйце, ложку меду і 100 грам коньяку. Це розігріває зв'язки.
Похмілля — це зло. У мене є магічний спосіб позбавлення від нього. Я не знаю, як і чому це працює. Але я купую «Мівіну», заливаю окропом, їм і після цього відчуваю себе чудово. Так дешево і просто!
Якось в Одесі ми з Cape Cod напилися «єгерем» після нашого останнього спільного концерту. Ми відзначали в якомусь одеському рок-барі.
Там грав рок, кругом бородаті волохаті чуваки з татуюваннями. А ми з Максом Сікаленком напилися і попросили поставити трек Брітні Спірс One More Time.
Потім ми напідпитку вийшли з клубу, до нас підійшли якісь чуваки, почали питати звідки ми приїхали, у мене почали витягати телефон, але я це помітив, спробував зупинити їх, але отримав хук. Нас тоді побили, це був повний факап.
Я люблю Alchemist Bar на Шота Руставелі. Там грають і джаз, і фанк з диско. У них завжди класні діджеї, які ставлять не тільки грьобане техно, яке особисто мені вже набридло. Я ж попсовик, люблю західну попсу і R'n'B.
Люблю бар N::B на Михайлівській. Тут прикольно зависати ввечері, у вихідні працює літня тераса у внутрішньому дворі. «Косатка» — транзитне місце, ми туди заходимо, щоб випити коктейль і піти далі.
Раніше ми з друзями часто зависали в секретній кімнаті бару The Bar. Там були класні вечірки для своїх, там відпочиває багато артистів і друзів з Masterskaya.
Ще нещодавно відкрився крутий хіп-хоп і R'n'B клуб Fifty. Там зависають багато моїх знайомих танцюристів. Там і бар недорогий, і музика класна.
Я народився на Сахаліні, але з двох років у Києві і виріс на Мінському масиві. Київ — моє рідне місто, тут стільки всього було. Для мене Київ — це красиві заходи та пішохідний міст на Труханів острів.
Київ одночасно живий і спокійний. Тут є рух, але він не настільки інтенсивний як у Парижі або Лондоні. Ми живемо в помірному ритмі.
Люблю парк «Наталка» на Оболоні. Ще люблю рідний ліс на Мінському масиві. Але моє найулюбленіше місце — це берег Дніпра біля станції метро Славутич. Я їду на велосипеді уздовж річки і потрапляю в якийсь інший вимір. Там є старий занедбаний причал. Там дуже тихо і спокійно. Я можу годинами безперервно втикати на воду, думати про щось наодинці.
Я шалено люблю своє місто. Я присвятив йому свій трек «Місто».
Фото: надані героєм матеріалу