У рубриці Bla Bla Bar відомі люди розповідають про свої стосунки з алкоголем, улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник – Діма Зезюлін, соліст гурту Latexfauna (розмовну мову героя збережено).
Потім я сів під дерево на автовокзалі і випив 0,5 пива. Мені було не зрозуміло, чого мужики в заводській бані, куди мене водив батько, так його (пиво, не батю) хлещуть.
Але я усе зрозумів, коли мою голову почало приємно крутити.Я сів на велик і поїхав кататися по району. Особливо мені сподобався ефект, коли різко крутиш головою, а картинка докручується вже після.
На одній з перших робіт мій шеф познайомив мене із сухим вином і прищепив любов до нього.Раніше мені здавалося, що це кислятина, а ось кагорчик – клас. Дякуючи шефу, я полюбив вино Нового світу з солонуватим відтінком та усякі приколи, як хамон, чіабата з оливковою олією і сіллю.
А через декілька років мене дуже поперла вся ця домашня і проста естетика під горілочку і закусь. Так я й розповнів.
Уся ця сільодочка, картопелька, келішок, генеральське сальце, мариновані корнішони, чорний хліб. Я сильно приохотитився до такого застілля і розповнів на 15 кілограмів.Добре, що я зрозумів, що у мене з алкоголем проблеми. Мій зовнішній вигляд мене засмучував, проблеми зі здоров’ям ставали все гострішими. Одного разу навіть приїжджала швидка. Рік тому я сильно збавив з алкоголем і скинув 12 кілограмів. А останні сім місяців я зовсім не пив алкоголь, чому дуже радий.
Одного разу у Харкові сильно перебрав, і ми таке там зробили на сцені, що досі соромно. Пам’ятаю лише, як грав другу пісню з плейлиста. І бац, прокидаюся в готелі посеред ночі. Було тривожно, але ми все відіграли, хоч і дуже погано.
Оскільки я дуже досвідчений алкоголік, то я любив бухати будь-де.Випити водочки з домашнім борщем біля тєліка, дивлячись якийсь фільм зі Шварцом – клас. Влупить перцовки з колегою – супер. Бахнуть нефільтрата в спеку на Подолі – ідеально. Насинячитись в гримерці з незнайомцями – питань немає. Але найбільше полюбляв сімейне коло і душевне застілля.
Кльово випити зі старшими дядьками і послухати історії риболовлі та з полювань, а також жарти за 50. В цьому є таке тепло, як у старому светрі під горло, який уже не вдягнеш на парад, але носиш вдома, коли приїжджаєш до мами.
Перший серйозний алко-тріп був в дев’ятому класі.Ми з моїм однокласником Яриком прийшли до нього додому, а там вже сидів його гомосексуальний дядько, який приїхав з Німеччини зі своїм бойфрендом.
Дядько попросив, щоб ми його хлопцю показали природні красоти — річку Гірський Тікич, балку Макотерчик і танк. Прихопивши з собою пляшку «Пшеничної» й «Живчик» для запивона, ми швидко нагулялися і накидалися в мотлох, бойфренд дядька навіть намагався до мене позалицяти, але я дав йому зрозуміти, що я не по таким справам. Тоді навіть про себе відмітив, що я не гомофоб.
Ще в інституті мене забрали в міліцію, коли я був бухий.Ні за що. Мене просто зупинили і спитали документи, а я почав гнати, що я син депутата. Один раз це пройшло, але не тоді. От мене й замели в каталажку. Потім за мною прийшла заступниця декана Юлія Миколаївна Нестеряк. Соромно було, але тоді не захотілося кинути пити. Це вже сталося, коли набралася критична маса незадоволення собою.
В лазні ніхто не понтується і не намагається показатися кращим, ніж він є насправді.Також у бані мене веселять всякі життєві історії від мужиків в дусі Леся Подерв’янського. Там можна назбирати фольклорів і випити пиво з феноменальною рибкою.
Я не великий фанат конкретних закладів і їхніх напоїв, але, якщо говорити предметно, то люблю пшеничне пиво в Beer Online.
Колись в Living Room було домашнє вино, яке штирило «мама не горюй».
Їй, мені і моїй дівчині подобається Виноградарський ліс, Пуща-Водиця, Жуків острів, канал на Київському морі, Лиса гора на Новообухівській трасі.