Створення сортувальних станцій, організація толок, освітніх еко-лекцій та кіноклубів, а ще облаштування публічних сад-городів і дощових садів – розповідаємо, як в українських містах ініціативні люди дбають про збереження довкілля.
Минулого року я працював директором в комунальному підприємстві і шукав місце для вигулу собак. Друг, який займається плоггінгом, запропонував для цього один сквер. Та у цій локації було не зовсім чисто, тому в одну із субот ми вирішили прибрати там. За один раз не вдалось все очистити, тож зібрались знову наступної суботи. Потім зрозуміли, що треба робити якийсь чат для зручності і назвали його “Екорейдери”. З того часу щосуботи збираємось для прибирання, вчимось самостійно сортувати сміття проводимо фрімаркети (заходи, де люди безкоштовно віддають свої старі речі), а ще створюємо мапу з пунктами прийому вторсировини.
Зазвичай, на прибирання приходить від 2 до 25 людей, а якщо локація у центрі, то долучається й по 50-60 містян. У нас є власний інвентар, який ми придбали за допомогою донатів. Ми сортуємо медичні відходи та скло. Співпрацюємо із двома приватними компаніями, які надають нам контейнери і відвозять відходи на сміттєзвалище.
Наша перша ціль – об’єднати активних і небайдужих містян в ініціативний рух. Також хочемо звернути увагу мешканців міста на проблеми в Чернівцях.
Нам вдалось зробити так, щоб міська влада помітила ті об’єкти, які ми прибирали. В подальшому у цих місць є шанс стати публічними просторами. Наприклад, ми очистили від сміття закинутий парк Шиллера в центрі міста, який немає балансоутримувача. Зараз вже створюється робоча група щодо цього парку. Ще один таким об’єктом стало єврейське кладовище. Після нашої роботи міська влада планує виділити додаткові кошти на благоустрій цього місця.
Також ми моніторимо ситуацію із чистотою і стимулюємо прибирати балансоутримувачів. Якщо забруднена прилегла до будинку територія, то я пишу звернення до міськради, щоб вони вплинули на власників.
Ми з друзями почали осмислювати тему екології десь у 2016 році після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові. Вирішили заснувати наш проєкт, хоча й всі ми не експертні аналітики у цій сфері. Хтось – філолог, дехто – юрист, а я – програміст. В грудні цього року організація буде святкувати 5 років із першого проведеного заходу. За цей час наша команда значно розрослась і налічує 25 людей.
Мета нашого проєкту – поширювати ідею сортування відходів у місті задля зменшення впливу на міський полігон, а ще формувати колективну звичку раціонального споживання та дбайливого ставлення до ресурсів.
Ми заснували SEP service – це сервіс вивозу сортованих відходів з приватних будинків та житлових масивів. Орендуємо склад, маємо вантажівку і кожні три тижні вивозимо сміття на переробку. Містянам надаємо матеріали для сортування. Зараз цим сервісом користуються 150 сімей одного із приватних секторів, а ще обслуговуємо десь 20 багатоповерхових будинків.
Важливою частиною нашої роботи є еко-просвітництво, тому ми постійно проводили тематичні лекції у школах. Зараз разом із з Docudays заснували кіноклуб “Обскура”. А ще в нас є партнерство з місцевою регіональною газетою “Вільний голос”. Туди дописуємо статті для старшого покоління. Також займаємось напрямком zero waste – намагаємось розповідати про культуру споживання, бо бачимо що люди досить імпульсивно ставляться до покупок.
У 2015 році ми придбали з родиною дачу в селищі під Покровськом. Виявилось, що біля будинку на подвір’ї закопано в землю багато сміття. Річ у тім, що донедавна його там не вивозили взагалі – мешканці викидали непотріб в річку, ліс чи навіть закопували біля себе. Тому все сміття довелось вивозити з села самостійно. У 2019 році випадково натрапила на оголошення в Покровську щодо купівлі і вивезення вторсировини. Ми почали прибирати зупинки в селі, ліс, річки тощо. В тому ж році разом з друзями, знайомими та родичами зібрали більше 3,5 т вторсировини: скла, пластику, заліза тощо. Згодом вирішила створити сторінки в соціальних мережах, де б промотувала тему сортування завдяки особистому прикладу своєї сім’ї.
“Покровськ Сортує” наразі лише волонтерський проєкт. Зараз десь 10 родин привозять до нас на дачу вторсировину, яку потім ми вивозимо на станції. У цьому році ми долучились разом із Zero Waste Alliance Ukraine до акції бренд-аудиту від міжнародного руху Break Free From Plastic (дослідження, під час якого збирають сміття і визначають, якому бренду воно належить). До Всесвітнього дня прибирання минулого року я організовувала толоки в Покровську та селі Дачинське, а цьогоріч робили акцент на сортуванні відходів.
Я дуже хочу масштабувати проєкт. Мрію про те, щоб відкрити у місті еко-хаб – маленьку сортувальну станцію. Наша велика ціль – змінити ментальність власним прикладом, адже однодумців у маленькому місті знайти досить важко.
У 2017 році ми з командою об’єднались навколо одного із основних промислових забруднювачів ДТЕК Придніпровської ТЕС. Всі ми були недотичні до еко-тематики. Провели велику адвокацію – залучали представників місцевої, центральної влади, містян до вирішення цієї проблеми.Результатом цього стала велика екологізація підприємства: встановлення електричних фільтрів, які вже працюють декілька років, озеленення, моніторинг щодо поводження з відходами тощо.
Тоді ж постало питання, що в Україні немає агрегованої інформації по забруднювачам. Дані щодо обсягу викидів на підприємствах можна було отримати через спеціальні дозволи. Все це було складно для людей, які недотичні до екологічної тематики. З’явилась ідея створити SaveEcoBot, який надаватиме таку інформацію в уніфікованому вигляді. З часом цей проєкт значно виріс.
Ми почали розробляти недорогі станції моніторингу для індикативних вимірів якості повітря для громадськості. Людина може встановити в себе за вікном станцію і стати частиною великої мережі. Тепер можна в реальному часі дізнатись про якість повітря. Наша філософія була у тому, щоб кожен зміг попередити небезпеку від забруднення. Наш бот працює вже у 15 країнах світу в категорії повітря, його додали більше 1,5 млн людей, а в Україні є близько 400 тисяч активних користувачів.
Зараз за підтримки Нідерландів ми реалізовуємо систему е-Повітря для Міндовкілля. Це механізм видачі дозволів на викиди в атмосферне повітря. Така система досі є повністю паперовою, що створює незручності.
Наша організація заснована в січні 2019 року. Усі ми мали власний бекґраунд у темі екології чи активізму.
Вирішили створити кліматичну організацію, бо зрозуміли що це питання актуальне і ним мало хто займається.Працюємо над двома напрямами. Перший – адвокація комплексної кліматичної політики у Львові. Хочемо, щоб було прийнято на рівні міста план адаптації до наслідків кліматичної зміни. Це питання повільно рухалось останні два роки, тому нещодавно ми запустили петицію до міської ради. Набрали 500 необхідних підписів і зараз воно має додатково розглядатись на сесії міськради.
Другий напрямок пов’язаний із просвітництвом. Ми поширюємо знання і практично створюємо природоорієнтовані рішення у міському просторі. У травні 2020 року облаштували перший у Львові дощовий садок у публічному просторі (озеленили стіну опорядження та створили систему водовідведення дощової води з сусіднього житлового будинку з дренажною технологією). З квітня цього року разом з місцевою владою працюємо над публічним садом-городом в парку у центральній частині міста.
Ми обрали чотири проєкти, які будемо реалізовувати. Це озеленення бетонного простору на перетині декількох вулиць в Рівному, створення у цьому ж місті кишенькового парку, облаштування невеликого скверу у Мирнограді та дооблаштування городу на даху у Кропивницькому.
Я професійний фотограф, але після Революції Гідності почав цікавитись громадською діяльністю. Організовув різні соціальні акції, зокрема, волонтерські прибирання та посадки дерев. Все це призвело до того, що ми з однодумцями та друзями заснували громадську організацію “Еко місто”. ГО налічує сім учасників, а ще ми активно залучаємо волонтерів. Свою громадську сортувальну станцію “Supersorters” створили за прикладом “Україна без сміття”. У вересні цього року відкрили майстерню з переробки пластику “Plastic Fantastic”.
В майстерні вже є 5 невеличких станків. За допомогою цього обладнання виготовляємо дизайнерські фруктовниці, мильниці, стакани, дитячі іграшки, штучну тканину та інші цікаві речі.
Приблизно 3 роки поспіль проводимо освітні проєкти. Влітку навчаємо учнів старших класів та студентів, яких називаємо еко-менторами. Потім вони беруть менторство над однією із чернігівських шкіл і проводять там лекції про сортування, цінність ресурсів тощо.
В минулому році ми підписали меморандум із НУ "Чернігівська Політехніка. Нам виділили приміщення колишніх майстерень, які не використовували більше 15 років. Ми їх ремонтуємо власним коштом. Хочемо перетворити це місце в культурний і креативний простір: створити сад на даху, зробити цех із переробки пластику тощо.
Фото: надані героями, із соціальних мереж організацій, unsplash.com