Після школи ми пили горілку й заїдали хачапурі. Тепер я горілки не п'ю взагалі.За часів ліцею на Басейній був заклад. Не пам'ятаю, як ми його називали, «ригальня» начебто. Маленька забігайлівка радянського типу. У ній були зала зі столиками та зала з кабінками зі скляними дверима. Ми після школи там постійно пили горілку та заїдали хачапурі. З однокласниками згадуємо це місце з особливим пієтетом.
Після цього я горілки не п'ю взагалі. Тільки на похоронах, що буває, слава богу, нечасто.
У ті часи ще збереглися гастрономчики з високими столиками – можна було випивати, стоячи прямо там. Мені здається, варто повернути такий формат, коли ти можеш прийти в гастроном, як у бар.
Зараз моє улюблене місце – бар «Косатка». За всіма параметрами воно найдушевніше. Вдень там працюєш, а ввечері випиваєш. Там такий затишок, що відчуваєш себе, як вдома.
Добре те місце, де можна сісти за барну стійку та посидіти одному.«Паровоз» – залізно улюблене місце. Там все ідеально. По-перше, завжди грає джаз. По-друге, всього один екран, який показує якісь божевільні фільми. По-третє, там смачно та приємно випивати.
«Паровоз» ідеально підходить для того, щоб прийти в будній день і поговорити з барменом про свої недуги.
Ще мені дуже подобається «Торф». По-перше, тому що #нетникакогоТорфа. А по-друге, тому що там усі один з одним вітаються. Люблю сімейну атмосферу.
У Києві не вистачає локал-барів, як в Європі. У нас з цієї серії тільки «Торф» і "Буду позже".
Багато барменів знають, що я п'ю виключно біле сухе вино. 7 або 8 років вже. Ніяких коктейлів.
Пити тільки вино – це неправильно. Мені просто не подобається нічого іншого. Вина я можу випити ріку.