У серії матеріалів Історії про бізнес” за підтримки Нова пошта власники локальних бізнес-проектів розповідають про те, що надихнуло їх розпочати власну справу, яким був шлях розвитку та про що мріють молоді підприємці.
YouTube / Нова пошта - via Iframely
Цей матеріал присвячений творчій майстерні з Карпат - “Котилася торба” — виробникам шкіряних речей та аксесуарів. Засновники майстерні — подружжя Гриньків.
Інна Гриньків розповіла нам про те, як відбувається процес пошиття шкіряних речей, звідки приходять ідеї для оздоблення та хто є прихильниками виробів “Котилася торба”.
Майстерня «Котилася торба» з’явилася чотири роки тому в містечку Косів на Івано-Франківщині. Олег отримав освіту за спеціальністю художньої обробки шкіри у Косівському інституті, а згодом почав працювати зі шкірою у майстерні знайомих. Інна навчалася автоматизації виробництва, але після знайомства з Олегом почала переймати ремесло роботи зі шкірою. Згодом подружжя вирішило розпочати власне виробництво.
«Можна сказати, що ми займаємось всією шкіргалантереєю. Шиємо сумки, гаманці, паски, шкіряні панно, часом корсети. Тобто, все окрім одягу і взуття», — говорить Інна.
Назва майстерні була придумана за мотивами народного дитячого вірша «Котилася торба».
Олег та Інна починали просування своїх виробів з допомогою груп в соцмережах, де зараз сумарно мають більше 7 000 підписників. Перші півроку Інна займалась регулярною розсилкою реклами їхньої майстерні серед прихильників хендмейду. За словами дівчини, це допомогло знайти перших клієнтів.
У виробництві «Котилася торба» використовується шкіра Crazy Horse від київського виробника. Процес виготовлення виробу має кілька етапів.
«Все починається з викрійки, яка малюється на папері. Потім ми підбираємо шкіру. Залежно від конструкції виробу підбирається підкладка і допоміжні матеріали, які тримають форму. Ми використовуємо в роботі звичайну радянську швейну машинку і одну німецьку», — пояснює Інна.
Головна відмінність виробів «Котилася торба» від більшості виробників шкіряних виробів – автентичне оздоблення.
«В багатьох орнаментах ми спираємось на українську вишивку, гуцульські килими, традиційні орнаменти. З часом почали від себе щось більш сучасне вносити. Технічно – це перфорація, коли фігурні дірочки вибиваються на шкірі. Також користуємось випаленням, різьбою по шкірі, аплікацією, плетінням та обкидкою. Це наші основні техніки», — розповідає Інна.
Зараз Олег та Інна мають чергу клієнтів на виготовлення, тому замовлення потрібно чекати не менше місяця. Їхні техніки побудовані переважно на ручній роботі, які потребують уважності та ретельності.
«Ми не використовуємо тиснення, коли є кліше і просто під пресом можна відтиснути орнамент. Нам доводиться вручну вирізати кожну дірочку. Процес абсолютно не автоматизований, крім того що ми шиємо це на машинці», — говорить Інна.
Наразі, команда «Котилася торба» — це Олег та Інна, які мають різні напрямки у виготовленні виробів, і одна помічниця.
«Ми обоє беремо участь у розробці дизайну і шитті. Самостійно розробляємо і конструкцію і оздоблення. Але в кожного є свої напрямки. Якщо Олег більше працює з твердими конструкціями, то я частіше з м’якими», — пояснює Інна.
«У нас працює одна дівчинка, яка зараз навчається в інституті на тій же спеціальності що й чоловік колись навчався. Вона приходить на допомогу, бо самі ми не дуже встигаємо», — говорить Інна.
У майстерні «Котилася торба» є постійні замовники, які купують вироби і для себе, і на подарунки.
«Ми намагаємось адаптувати наші вироби, щоб вони були багатофункціональні. Постійно оновлюється асортимент. Замовник може внести зміни в будь-яку з наших моделей, якщо ми технічно можемо це виконати. Наприклад, змінити розмір чи зробити орнамент з однієї сумки на іншій», — говорить Інна.
Географія доставок майстерні дуже широка, вироби від «Котилася торба» доставляли в Південну Африку, Японію, Норвегію та Канаду. По Україні більшість замовлень приходять з великих міст: Львів, Київ, Харків, Одеса, які в 99% випадків доставляють Нова пошта.
«Для нас це мобільність. З допомогою Нова пошта ми можемо дістатись в будь-який куточок України. І ми знаємо, що посилка буде вчасно і якісно доставлена», — говорить Інна.
Коли Олег з Інною починали, то в Косові ще не було відділення Нова пошта, тому вони їздили відправляти вироби до Коломиї. Навіть так це був найпростіший та найшвидший спосіб доставки по Україні.
Для Олега та Інни їхня майстерня – це основний вид діяльності, якому вони присвячують більшість свого часу. На разі їм не вистачає часу та ресурсів, щоб виготовляти вироби не лише під замовлення, але й мати у наявності. Але подружжя має багато планів по розвитку свого бізнесу.
«В планах у нас все-таки побудувати окрему майстерню, оновити обладнання. Також хотілося б мати магазин, але для цього потрібне суттєве розширення, тому що все, що ми зараз виготовляємо – під замовлення», — пояснює Інна.
Комментар эксперта:
Сьогодні ринок хендмейду як і раніше на підйомі, але з’явилися деякі нюанси, що не були важливі півтора-два роки тому, коли на хвилі патріотизму всі масово зацікавилися українськими брендами. Тепер люди як і раніше з радістю купують українське, готові платити за якісну ручну роботу – але, підкреслюю, саме якісну: до вітчизняних виробників покупці тепер підходять з тією ж вимогою, що й до іноземних брендів, не роблячи знижок на «ну це ж своє, рідне!». Це загальні тенденції, які, звичайно, стосуються і виробників сумок і рюкзаків.
Що стосується конкретно проекту «Котилася Торба», то у них однозначно є своє обличчя – наявність вишивки, гуцульських візерунків, орнаменту. Таку продукцію із задоволенням купує аудиторія, яка цінує авторську, ручну роботу з елементами етніки в одиничних екземплярах. Бренд пізнаваний в своєму сегменті, і це вигідно відрізняє його серед конкурентів.
На мою думку, зараз засновникам необхідно визначити стратегію розвитку – в якому напрямку рухатися далі: розширювати штат і виробництво і, відповідно, виходити на великі обсяги продажів, або розвиватися горизонтально і залишатися в ніші «індивідуального пошиття». Це різні шляхи розвитку, і в залежності від обраного вектора формуються маркетинг стратегія, просування, канали продажів.
Що стосується формування і просування образу бренду, то, по-перше, потрібно «відсікти зайве» в соцмережах. Щоб не плутати людей, на facebook повинна бути сторінка бренду «Котилася Торба», а не так, як зараз – персональна сторінка «2 в 1», де представлений і бренд, і власник.
У сегменті hand-made візуальний момент дуже важливий. Нещодавно фотобанк Depositphotos сформулював 12 головних трендів візуалізації на майбутній рік. Один з них – це історії Diy: Do It Yourself. Міським жителям у всьому світі дуже цікаво робити щось самим – своїми руками, а також спостерігати за роботою справжніх майстрів хендмейд різних напрямків, вчитися у них чогось. Цей тренд існує давно, але зараз він перейшов на якісно новий рівень. Фото незвичайних прикрас, цікавих сумок тощо збирають тисячі лайків в Instagram, Pinterest і facebook. Людям дуже цікавий такий контент, але – тільки якісний. Яскраві, професійні фото в соцмережах повинні супроводжуватися хорошим описом – варто більше розповідати про модель, історію її створення, легенду бренду. А також – давати практичні поради: з чим краще носити таку сумку або як поєднувати.
Згодом вже можна було б підключати додаткові канали, що формують впізнаваність бренду: PR, колаборації з брендами одягу.
Бренди для магазину «Всі. Свої» відбиралися з учасників наших маркетів. Ми брали тих, хто зарекомендував себе найкраще, і у кого були ресурси, що дозволяють забезпечити необхідний асортимент. Спочатку в магазині представлено 100 виробників: на даний момент ми попрощалися тільки з одним – як раз через те, що він виявився не в змозі забезпечити необхідної потужності виробництва. Чи поповнюється цей список новачками? Фізично в магазині є можливість комфортно розмістити 150 брендів, але ми спеціально залишили вакантними 50 місць, щоб з часом заповнити їх виходячи з реальних потреб наших покупців. Тепер потихеньку додаємо нові марки з нашого «листа очікування» і дивимося, як на них реагує аудиторія. Але, так чи інакше, на наших маркетах ми завжди раді новим цікавим брендам, що потрапляють в наш формат і концепцію: в кожному у нас бере участь 30-50 новачків.
