Головна редакторка cultureversus Юлія Нікітіна запустила Енциклопедію цивільного активіста. За словами Юлії, це і літопис, і практичний підручник, і завод із виробництва інформаційних патронів для тих, кому вони потрібні. У ній зібрані історії активістів і практичні поради.
Читайте також: У Київській області відкрили пам'ятник Кузьмі Скрябіну
Зараз у ній всього одна довідка про протест і 5 довідок про правила та принципи. Але до публікації готуються близько сотні довідок про організації, активістів, акції та різні поняття.
БЖ поспілкувався з Юлією і дізнався, як створювався проєкт.
Як давно ви працювали над проєктом і як з'явилася його ідея?
Рівно два роки – ідея енциклопедії з'явилася восени 2017-го. Ідея з'явилася відразу ж після оглушливого програшу мною, Олею Балицькою та Сонею Кошкіною протесту по Сінному ринку, коли наш єдиний на той момент союзник у КМДА – Віталій Кличко, підписав меморандум із забудовником і ми зрозуміли, що наші ходи на цьому вичерпані. Я подумала, що потрібно зробити щось, щоб про цей його вчинок ніхто не забув. А потім, за два роки опрацювання ідея трохи підросла.Навіщо потрібна ця енциклопедія, кому і як вона покликана допомогти?
Енциклопедія – проєкт про тих і для тих, хто щиро хоче щось змінити навколо себе і не чекає, що прийде месія і зробить це за них, якщо нити голосніше. Вона буде вирішувати цілий спектр завдань:
Ви сама активістка? В яких акціях ви не могли б не взяти участь?
Так, я трохи брала участь у кінці протесту «Пейзажних котиків», а потім активно брала участь у протестах по Десятинному провулку і Сінному ринку та просуванні мораторію на нове будівництво в буферній зоні Софії. Крім цього, як найманий консультант компанії «Еста Холдинг» групи компаній СКМ я робила два незвичайних рекламно-меценатських-активістських проєкти – суспільно-експертна рада «Юності на Андріївському» та встановлення та погодження боллардів на Андріївському узвозі. Мене за них досі називають запроданкою Ахметова – то в жовтих виданнях під час протесту по Сінному, то ось позавчора народний депутат, якому не подобається критика кошмарного «Закону про столицю». Що смішно, оскільки обидва ці проєкти з Естою з морально-етичної точки зору чисті як сльоза і я ними дуже пишаюся.
Що було найскладнішим у створенні цього проєкту?
Найскладніше ще не почалося – найскладніше буде створення мануалів (покрокових інструкцій, – ред.).
Трапилися у вас які особисті відкриття під час роботи над енциклопедією?
Мені довелося багато чого придумати, інакше працювати з такими масивами даних було б неможливо. Наприклад, специфічний спосіб створення довідок – мої довідки починаються не з історії, а з документів, з яких ретельно виписуються та розпихуються різними довідками всі значущі дані, історія пишеться вже поверх цього. І файлова система у мене відрізняється від класичної – замість звичайних папок у папках, у мене є величезна хмара протеганих гіперпосиланнями довідок, що, до речі, дуже зручно. Працювала б я де-небудь у корпорації – я б і там таку ввела.
Читайте частіше