Всі ми знаємо абревіатуру БДСМ і краєм вуха чули, що це щось про домінування і наручники в постільних іграх.
Чим відрізняється реальний світ БДСМ від кіношного, де і як організовують фетиш-вечірки в Києві і чому на них заборонений секс — розповідає наш герой, 31-річний Іван Грашин.
У звичайному житті він працює масажистом, а в «іншому» — він риггер, або майстер шибарі — тобто зв'язує людей мотузками. І їм від цього добре.
Я потрапив у тусовку кілька років тому, хоча тягу до цього всього підмітив у собі набагато раніше — років у 14, після перегляду японського аніме, в якому дівчину красиво та еротично зв'язували. Пізніше я бачив це й у фільмах. Давно хотів спробувати сам, але нагода трапилася лише п'ять років тому.
А зараз я вже володію навичками майстра шибарі — зв'язую людей мотузками.
Техніка шибарі родом з Японії. За однією з версій, прабатьком шибарі було стародавнє бойове мистецтво ходзе-дзюцу: винахідливі японці використовували мотузки, щоб знешкодити полонених, перевезти їх з місця на місце або навіть для тортур. А сьогодні це частина БДСМ — людину зв'язують, а іноді ще й підвішують під стелею для створення почуття польоту.
Для шибарі використовують натуральні мотузки з джуту, льону і конопель, які пройшли цілий цикл обробки.
Спочатку їх виварюють, щоб пом'якшали і щоб видалити сміття, потім сушать, витягують, обпалюють, щоб видалити зайвий ворс, і натирають воском або олією
Я купую мотузки з німецького джуту — у них гарна однорідна структура, до того ж вони міцні, що важливо для зручності роботи і безпеки моделі. Коштують такі від пари сотень гривень до десятків євро, продаються в інтернет-магазинах.
Стандартний набір для шибарі складається з восьми мотузок по 8 м, карабінів і стропоріза або ножиць для екстрених випадків.
З новачками і малознайомими моделями працюю м'яко і спокійно, а з постійними моделями ми відриваємося по повній.
Крім шибарі, вмію працювати з девайсами для шмагання: нагайками, хлистами і батогами, флогерами, стеками, кішками і так далі. Є дуже багато моментів, які потрібно враховувати: як правильно підготувати партнера, куди і як завдавати удари, як доглядати за партнером після сесії. Для навчання цьому всьому проводять тренінги.
Також я люблю ігри з воском і рольові ігри.
Мені подобається через таку взаємодію працювати з емоціями людей, витягувати ці емоції назовні. Багато людей занадто затиснуті, а за допомогою шибарі можна побачити людину такою, якою вона є насправді.
Я не приховую своїх інтересів, але й не розповідаю про це спеціально. Мої родичі, друзі та знайомі знають, чим я займаюся. Деякі з них відвідують мої заходи, а деякі просять не згадувати про це в розмовах.
Дратує, коли люди, дізнавшись, чим я займаюся, починають вважати мене маніяком, який жадає отримати їхнє тіло, відшмагати, зв'язати і жорстко змусити до сексу
Це не так. Для мене це досить інтимний процес, щоб так ось шмагати всіх підряд. Так, я беру участь у фотосесіях і зв'язую людей на вечірках, але це відбувається для естетичного задоволення і за взаємної згоди. Моделей для приватних сесій я підбираю вкрай акуратно, виходячи зі своїх уподобань. І зазвичай з цією дівчиною я перебуваю у стосунках.
Головні принципи БДСМ — БРД: безпека, розумність і добровільність. Добровільність, мабуть, ключовий момент, з якого зрозуміло, чим БДСМ відрізняється від насильства.
Ніхто не зробить вам боляче, якщо ви цього не захочете, а як саме це відбуватиметься, обумовлюється заздалегідь.
Фільм «50 відтінків сірого» — це взагалі не про БДСМ
Головний герой Грей вводить Анастейшу в сферу своїх інтересів досить агресивно, фактично змушує її. У реальності так не буває. Якщо хтось когось змушує — це вже насильство.
Іноді практики бувають дійсно травматичними, особливо через незнання. При невмілому поводженні з мотузкою можна пошкодити сухожилля, нерви, шкіру, перетиснути кровоносні судини. Відновлення після цього може тривати від кількох годин до півроку.
Настійно рекомендую перед тим, як щось пробувати, ґрунтовно вивчити питання, а ще краще — пройти основи з майстром. На будь-яких тренінгах у першу чергу вивчають техніку безпеки і правила першої допомоги при травмах.
Не всі БДСМ-практики мають на увазі секс. Наприклад, плей-пірсинг — больова практика, коли «верхній», домінуючий, заганяє в тіло «нижньому», що підкоряється, спеціальні голки таким чином, щоб не покалічити і не залишити шрамів, а лише принести фізичне задоволення.
Або петплей, коли один партнер виступає в ролі господаря, а інший — у ролі домашньої тварини, наприклад, собаки. До речі, це дуже популярний варіант петплею.
«Нижній» надягає собачу маску, латексний костюм з нашийником, пересувається рачки і їсть із собачої миски
Коротше кажучи, повністю вживається в роль — аналогічно з практикою поніплей, коли «нижній» на час ігор стає конем.
Не можна просто так прийти і сказати: відшльопай мене. Партнери підбираються ретельно: це психологічна взаємодія, симпатія, обопільне бажання та емпатія — тобто вміння відчувати свого партнера і те, що з ним відбувається.
Люди, котрі практикують БДСМ, зазвичай більш чутливі коханці
Вони краще відчувають партнера, знають, чого він хоче, чого хочете ви обоє.
У парах є свої правила. «Нижній» не може просто так піти до іншого майстра чи іншого «верхнього». По-перше, це порушення дисципліни, по-друге, в БДСМ-парах зазвичай дуже сильна емоційна прив'язаність партнерів. Піти до іншого — це як зрада, тільки не сексуального характеру.
Прийнято вважати, що все вирішує той, хто домінує. Але насправді взаємодія йде від «нижнього» партнера. Тому майстер, напевно, більше прив'язується до «нижнього».
Багато людей не вважають БДСМ ігри з наручниками і зв'язуванням рук, шльопанням, придушуванням та іншими «перчинками». Але насправді БДСМ — це не завжди про біль. Це скоріше ігрові практики, які можуть бути як лайтовими, так і дуже жорсткими.
Легка гра з пір'їнкою, маски на обличчях, рольові ігри та ігри з температурою — це все теж БДСМ
Часто тяжіння до БДСМ-практик формується ще в ранньому дитинстві. Як приклад — відносини з батьками, до яких дитина відчуває безумовну любов. Мама може вдарити, відшльопати паском, покарати, а малюк сприймає це як ще один прояв любові. У зрілому віці це трансформується у пошук задоволення від больових практик.
Другий варіант — коли людина у зрілому віці звалює на себе дуже багато. Наприклад, керує величезною компанією, вирішує справи, роздає вказівки підлеглим. Рано чи пізно настає момент, коли хочеться все кинути, щоб вказівку хтось дав тобі, а ти її просто виконав. Тобто хочеться кардинальної зміни ролі. І цю можливість дає той же петплей.
У людей, схильних до мазохістських практик, мозок працює трохи по-іншому
Виділяється велика кількість ендорфінів і мала кількість адреналіну. Адреналін тут же гаситься, залишається тільки задоволення — ендорфіни та окситоцин. Іноді це навіть призводить до стану, схожого на транс.
Тусовка дуже різношерста в плані віку, професій і соціального статусу: юристи, політики, бізнесмени, айтішники, лікарі, психологи, вчителі. Одна з моїх моделей — фахівець з ядерної енергетики.
Любителі БДСМ розосереджені по всій Україні, але у великих містах на кшталт Києва і Харкова активності зазвичай більше. Хоча б тому, що люди там більш розкуті.
Тусовка закрита, а нові люди найчастіше чиїсь знайомі. До зовсім сторонніх ставляться скептично. Для спілкування є спеціальні групи в соціальних мережах і сайти знайомств, де можна знайти собі пару.
Пару років тому ми з моєю вже колишньою дівчиною вирішили робити свої заходи — невеликі зустрічі любителів шибарі, які ми назвали джемами.
Це як джем-сейшн в музиці, де збираються музиканти, імпровізують, спілкуються, експериментують. Тільки з мотузками
Для цих заходів я винаймаю приміщення — зараз це студія для танців у центрі Києва. Бувало, що власники відмовлялися здавати приміщення, коли дізнавалися, для чого.
Важливо, щоб приміщення було теплим і комфортним, підлога — не холодною, щоб було що постелити на підлогу і була можливість приглушити світло. І, головне, точки підвісу — гаки в стелі, до яких за допомогою кілець або карабінів майстер підвішує зв'язану людину. Для цього ідеально підходять студії флай-йоги.
У більшості випадків джеми не окупаються, частіше навіть ідуть у «мінус»
Наприклад, я витрачаю на один джем близько 1000 гривень: з них 600 — на оренду залу, решта — на невеликий фуршет і побутові витратні матеріали. Тільки одного разу було таке, що заробив більше — близько 1800 гривень.
Вхід на джем коштує 70 гривень. Мені всі кажуть, що це дуже дешево, мовляв, так ніколи нічого не окупиться. У найближчому майбутньому планую підняти ціну до 100 гривень, ну і думаю над тим, щоб робити заходи рідше — раз на місяць.
Раніше влаштовували тільки камерні вечірки і квартирники, але в останні кілька років інтерес до БДСМ зріс. Тепер фетиш-вечірки влаштовують уже в невеликих нічних клубах. Оренда такого клубу в середньому обходиться у 20 тисяч гривень. Можна знайти і дешевше, але це буде або маловідомий заклад, або місце десь на околиці.
Зазвичай для вечірок заздалегідь вибирають тему: наприклад, медичний фетиш або шкільний перший дзвінок. От саме 2 вересня в клубі «K.point» влаштували «шкільну» вечірку. Вона зібрала понад 200 гостей і стала однією з найбільших за весь час.
Там облаштували зону для шоу майстрів, вони виступали нон-стоп чотири години поспіль.
Були ігрові зони для гостей — лавки для шмагання, точки підвісів, зона для роботи з воском, кайдани
Можна було побавитися зі своїм партнером або ж прийти одному і знайти когось на місці.
Ціна на квитки стартують від 450 грн — це якщо купувати заздалегідь. Чим ближче до дати, тим дорожче.
На всіх вечірках є свої правила: не можна фотографувати і знімати на відео інших без їхньої на це згоди, влазити в чужі екшени, заважати іншим людям, приходити п'яним, брати участь в екшенах напідпитку, поводитися агресивно.
Секс строго заборонений
Так, у звичайних нічних клубах, де молодь хаває «колеса», все це є, і у великій кількості. На тематичних вечірках майстер відповідає за моделей, а організатори — за гостей.
Фото: boris.mosafir, gaellelagalle, Євген Каплинський, romebondageweek
