Ми вже писали, що в Києві планується відкриття громадського ресторану за моделлю Urban Space. Днями менеджмент проекту визначився з місцем для відкриття закладу.
Заплановано 80% прибутку ресторану віддавати на реалізацію проектів розвитку Києва. А щоб запустити сам заклад, його команда шукає 500 соціальних інвесторів — людей, які готові вкласти в Urban Space тисячу доларів і надалі брати участь у відборі проектів, які фінансуватиме ресторан.
Уже знайшлися 300 інвесторів. Ми поговорили з деякими з них і дізналися, навіщо їм це потрібно та які міські проекти, на їхню думку, Urban Space 500 має підтримувати в майбутньому.
Марія Насєдкіна, громадська діячка
101-й інвестор із 500 (далі — 101/500)
Я взяла гроші в борг, щоб увійти в проект — настільки я ним захоплююсь і вірю в його успіх та важливість.
Уявіть: 500 людей об’єднуються і мають сформувати спільноту, щоб ефективно та відповідально менеджерити процеси. Як буде формуватись ця спільнота? З якими викликами та перемогами ми зіткнемося? Спостерігаючи за процесом, буду шукати відповіді для себе.
А ще це можливість розказати про цінність соціальних проектів ширшій спільноті. Це можливість знайти цікавих людей та партнерів не тільки серед співзасновників, але й серед проектів, які ми підтримаємо у майбутньому. Переконана, що обмін досвідом і реальні партнерства — запорука позитивних змін у країні.
Я залишаю тут простір для неочікуваних сюрпризів. Особисто буду вболівати за тих, хто буде пропонувати «довгограючі» та системні проекти.
Роман Cах, архітектор (51/500)
Я дуже радів, коли подібний проект запустили в Івано-Франківську. Цей проект — цікавий експеримент із розбудови екосистемних відносин у суспільстві. Хочу вивчати ці процеси зсередини і бути активним учасником цього експерименту. Це неймовірний прорив для громади.
Підтримую освітні та мистецькі ініціативи. Києву бракує якісних публічних просторів, але на публічні простори повинен бути запит у громади. Цей запит потрібно виховувати. Для цього потрібна просвітницька робота та успішні приклади різного масштабу. Взагалі, чим більше нестандартних ініціатив у всіх сферах, тим краще.
Насправді справа не в тисячі доларів. Це просто умова вступу. Для більшості людей, які йдуть в Urban, питання не в грошах, тому що це більше ідейна штука. Питання в тому, чи готовий ти вступити у спільний діалог із п’ятьма сотнями людей, щоб прийняти конструктивне рішення?
Катерина Сергацкова, журналістка (215/500)
З перших днів я була під враженням від Urban Space 100, який Юра Филюк та команда платформи «Тепле місто» відкрили в Івано-Франківську, навіть спеціально їздила до них, щоб подивитися і написати репортаж. Мені до душі проект, який об’єднує людей і допомагає їм говорити про різне, особливо коли більша частина прибутку йде на суспільні та культурні ініціативи. Я чекала, коли Юра запропонує «Урбан» Києву, і без жодних сумнівів стала його фаундером.
Місту не вистачає дослідників. У мене вдома є колекція книжок, у яких люди по всьому світу вивчають міста, райони та вулиці. Насамперед це допомагає краще розуміти людину, адже вивчати місто — значить вивчати себе. Серед цих книжок не так уже й багато про Київ, хоча тут можна стільки всього вивчати, стільки всього розглядати.
Навіщо інвестувати? Припустимо, я звертаюся до самої себе. От ти, Катю, напевно, хотіла б, аби була кав’ярня або ресторанчик, в якому готували б смачну їжу і хорошу каву, де збиралися б твої однодумці та просто люди, з якими приємно знаходитися в єдиному просторі, де відвідувачів об’єднують спільні цінності. А ще цей ресторанчик на якусь частинку був би твоїм, а ще приносив би користь місту. Чому «Урбан» буде саме таким, яким я його описую? Тому що я знаю багатьох членів команди вже багато років. Це прекрасні, професійні люди, які люблять свою справу і виконують на високому рівні все, за що беруться.
Тарас Волянюк, підприємець, засновник студії інфографіки (180/500)
Urban Space — це ефективне громадське об'єднання, що матиме тривалий, а не одноразовий ефект. Києву критично необхідні історії успіху соціальних проектів. Потрібні проекти розвитку міста, потрібен «третій простір».
Як на мене, місту бракує нових інфраструктурних рішень, які б дозволили комфортно почуватися і місцевим мешканцям, і туристам. У нас проблеми з доступністю до набережної, з велодоріжками та відкритими громадськими просторами.
Якщо ваш знайомий думає, чи вкладати гроші в Urban Space — це значить, що він мислить суспільно-орієнтовано, а це вже є позитивною ознакою. Цей проект сам по собі є чудовим нетворкінгом і прекрасним майданчиком для організації нових цікавих проектів між засновниками.
Віолета Симканич, лікарка, психологиня-консультантка (149/500)
Я хочу, щоб Київ став кращим за Цюріх. Я вірю і знаю, що це реально. Беручи безпосередню участь у цьому проекті, я зможу підтримати і втілити багато задумів для покращення якості життя міста і його трансформації.
Міським ініціативам бракує відповідальності, системності та глобальної концепції розвитку. У нас домінує хаос і безлад.
Потрібно навести лад з паркувальними місцями, громадським транспортом, ефективною утилізацією сміття, зовнішньою рекламою тощо.
Треба інвестувати, якщо вам близькі цінності унікального соціального проекту. Зараз уже є приміщення майбутнього ресторану, і сумнівів щодо реалізації бути не може. Бути засновником — це означає нові знайомства і можливості. Робити добру справу — це завжди правильно і потрібно. Хто, як не ти, змінить світ на краще.
Борис Даневич, юрист, адвокат (96/500)
Потрібні зміни у свідомості містян: відхід від пострадянських і дикунських уявлень про «спільне — значить нічиє», «під’їзд — це ж не моя квартира», «всі так паркуються, і я буду». У таких змінах велику роль відіграють відповідальні городяни.
Я мрію, щоб з обличчя Києва зникли зруйновані майданчики та сміттєзвалища. Мрію, щоб він став доступним і зручним для людей з інвалідністю, для батьків маленьких дітей і людей літнього віку. Зміни потребують ініціаторів. Ініціатори потребують всебічної підтримки. Я бачу таку можливість саме у проекті Urban Space 500.
Треба працювати над доступністю міста, розвивати свідоме добросусідство, захищати історичні пам’ятки та збільшувати туристичну привабливість. Необхідно відкрити міські дані, в тому числі бюджети і різноманітні реєстри, зробити їх зрозумілими для городян.
Навіщо ставати фаундером? Щоб зробити місто кращим для себе і своїх близьких.
Денис Стегній, режисер, рекламіст (52/500)
Спілкувався з людьми, які долучилися до франківського «Урбану». Вважаю такі проекти дуже корисними для міста та активної частини громадськості. Коли з’явилася новина про відкриття в Києві, я одразу долучився.
Мені здається, що існує безліч людей з прекрасними ідеями, в яких немає коштів на реалізацію цих ідей. «Урбан» стане прекрасним вирішенням — це майданчик, де поєднуються ініціативи з одного боку та фінансові можливості з іншого.
Багато людей ставляться скептично до інвестування через брак довіри до проектів, бо вважають це черговим обманом. Головне — показати, що такий досвід уже впроваджувався і дає чіткі результати.
Андрій Бовсуновський, програміст (276/500)
Ідея створення закладу, який інвестує свій прибуток у громадські проекти розвитку міста, сама по собі дуже крута. Хочу прискорити реалізацію корисних ініціатив.
Всі інші проекти мають якусь конкретну спеціалізацію, а Urban Space надає можливість для підтримки будь-яких громадських проектів та ідей поліпшення міста.
Потрібно більше ідей, пов’язаних зі спортивною інфраструктурою: скейт-парки, велопарковки, спортивні майданчики. Також треба втілювати проекти, які б допомогли людям з обмеженими можливостями почуватися більш комфортно в умовах міста.
Тут усе просто. Якщо ти хочеш щось змінити, потрібно підняти одне місце і почати робити зміни. Якщо людина бажає витрачати свої ресурси на громадські проекти, то це ідеальний варіант для інвестиції.
Анастасія Туманова, координаторка лабораторії дизайн-мислення (197/500)
Я майже рік працювала у платформі «Тепле місто», координувала роботу відділу зі співпраці з бізнес-середовищем. Дуже добре знаю команду зсередини, розумію наміри та поділяю цінності. Через це не могла не приєднатися до поширення найкращих практик по всій Україні.
Хочеться більше ініціатив на перетині підприємницької діяльності та культури. Наприклад, філософія акторської гри у театрі імпровізації дуже нагадує основи корпоративних культур для адаптації бізнесу до змін.
У кожної людини своя причина долучитися. Я просто вірю, що саме бізнес може бути рушієм змін у суспільстві. У нас досі мало бізнесменів вірять у свої сили. Нам треба створити приклад такого підприємства, щоб інші могли наслідувати.
Олександра Білязе, менеджерка проектів (40/500)
Urban Space — це проект від людей для людей. Я хочу бути частиною створення сталого проекту. Команда з 500 засновників буде підтримувати тільки максимально корисні ініціативи.
Хочеться більше мистецьких проектів. Не великих фестів, а саме ультра-локальних мистецьких подій.
Мій знайомий вагався, чи вкладати гроші в проект. Я розказала йому про синергію між п’ятьма сотнями засновників. Сказала, що це реальна можливість зробити одну інвестицію, яка буде тягнути за собою багато корисних рішень. Тобто «вкладаючись» в один Urban зараз, по суті «вкладаєшся» в усі наступні проекти, які будуть підтримані.
Фото: Facebook-сторінки героїв матеріалу