У соціальних мережах з'являється безліч історій про квартирні крадіжки, і їхня кількість лякає.
Ми поговорили з кількома киянами, яким довелося пережити крадіжку — про те, як вони намагалися знайти вкрадене, чи допомогли камери відеоспостереження та що зробили після, щоб убезпечити житло і майно в майбутньому.
Також поспілкувалися з інспектором поліції, яка розповіла про свій досвід виїздів на місця квартирних крадіжок.
Мешканці сусіднього будинку також впізнали грабіжників, вони там велосипеди тирили.
Цих людей неодноразово ловили й відправляли в поліцію. Там їх відпускали.У підсумку, одного разу їх просто відметелили, ну, ті й зникли, а потім перейшли на наш будинок.
Щоб були якісь докази, на техніку потрібно мати документи, а особливо — на фототехніку. Мої документи загубилися при переїзді офісу, тому що техніка, в основному, була робоча, а не моя власна. У мене ж були на руках тільки документи на макбук, але вони не допомогли в пошуках.
На сайтах типу OLX і різноманітних «блошиних ринках» в інтернеті кілька разів виставляли на продаж об'єктив 400 мм за смішною ціною, і його ніхто не брав, оскільки оптика дуже специфічна. Але без документів я зміг би її відібрати тільки шляхом розборок у стилі 90-х. Тому поліція тільки розводила руками.
Зрозумів, що на майбутнє потрібно перестраховуватися: мати десь на пошті фото всіх документів із серійними номерами. Але, знову ж таки, наша доблесна поліція це все шукати не буде — щось вийде, якщо сам знайдеш, приїдеш, викличеш поліцію на місце і покажеш усі документи на цю техніку.
Більше я не ходжу по дому з камерою — зайвий раз намагаюся не світити, що я фотограф.Ще зрозумів, що вдома обов'язково потрібно мати сейф.
Ця ситуація навчила мене, що після в'їзду в нове житло потрібно відразу ж міняти замки, ставити щось якісне та хороше.
Ну, і сподіватися потрібно тільки на себе: ні консьєржі, ні поліція, ні відеоспостереження на будинку нічим мені не допомогли.
Вийшла з дому і закрила двері не на всі замки, а тільки на один — не планувала довго затримуватися в поліклініці.Повернулася, на перший погляд все здалося, як зазвичай: двері були зачинені, замки на місці. Потім з'ясувалося, що двері були зачинені не на замок. Коли увійшла, все стало ясно.
Тоді з моєї квартири винесли два ноутбуки, навушники комп'ютерні фірми Koss, всі мої прикраси, дві пари годинників, одна з яких — досить наворочений чоловічий годинник марки Tissot, ну і гроші — валюту та гривні. На момент крадіжки загальна сума цього всього склала 35 тис. грн. Винесли все те, що влізло в сумку з-під ноутбука.
Злодіїв знайшли. Сусіди принесли фото і відеозапис, де ми побачили грабіжника, який виходить з під'їзду з моєю сумкою для ноутбука. Звідки взяли ці кадри, я точно не знаю — камери спостереження у нас на під'їзді немає, а передали мені це через треті руки, щоб не світитися. Можливо, вони просто знімали з балкона.
У той же вечір я відвезла всі фото до відділення поліції. Ті сіли їм на хвіст, бо виявилося, що це досить відомий «клієнт», на його рахунку купа подібних епізодів ще з 80-х — слідчий навіть назвав його кличку. У тому ж місяці його спіймали на гарячому чи то в Деснянському, чи то в Дніпровському районі.
З усіх моїх речей знайшли тільки одну запонку, і то, вона була біжутерною — знайшлася в машині злодія і його спільника під час обшуку. Більше нічого.
Зобов'язали відшкодувати мені 40 тис. грн. Поки що нічого ніхто не виплатив.Якщо чесно, я на це особливо і не сподіваюся. Для мене було важливіше, щоб він сів.
«Клієнт» сподівався вийти під амністію за законом Савченко, оскільки поки суд затягувався, він довго пробув у СІЗО. Вирішив подати на апеляцію, мовляв, я хворію, все таке. Але її відхилили.
Злодії перерили все, абсолютно. Викинули речі з шаф, витрусили коробки з дрібницями, розпатрали фотоальбоми та теки з документами. Зняли навіть постільну білизну з дивана і ліжка. В кінці, зверху на всю цю купу речей, розкидали голки з набору для шиття. На кухні та ж ситуація: порилися навіть у крупах, витягли білизну з пральної машини. Вкрали ноутбуки, золото, в тому числі — фамільні коштовності, які я ховала під усіма речами в шафі.
Поліція все описала, але більше ніяких звісток, опитувань і зустрічей зі слідчим у мене не було. Наступного дня я викликала майстра, щоб поміняти замки, плюс врізала ще один. Цей чоловік сказав, що останнім часом у нього багато викликів — почастішали крадіжки. Також одразу пояснив, що навіть найнадійніший замок зараз зламують максимум за 5-7 хвилин, та й то практично безшумно.
Мені тоді пощастило, що гроші я тримала на роботі. Тепер я роблю так завжди.І взагалі вдома нічого цінного не тримаю. Та я і не встигла обрости цінним після крадіжки.
Через місяць після крадіжки на мене напали біля будинку. І я навіть не стала дзвонити копам, який сенс? Але запостила на свою голову пост у фейсбуці з фотографією, і вони мені самі подзвонили з главку. Прислали машину під будинок. Втім, я все одно написала заяву, що не хочу писати заяву, поговорила з копами на прохідній і вони мені сказали, що нікого не знайдуть. Камер немає, ліхтарів та освітлення немає, все погано.
Різні «газівники», представники оріфлеймів та іншої єресі — кожен з них може бути потенційним вивідувальником обстановки.Яка б система безпеки не стояла, якщо комусь потрібно — вони зроблять свою справу. З мого досвіду, врятувати може тільки система Mul-T-Lock. У мене було два виклики, коли намагалися проникнути в квартиру, але врятував саме цей замок. У ньому є протизламна система, і якщо вона спрацьовує, то в дверну коробку висуваються штирі. Після цього двері можна хіба що вибити.
На перші та другі поверхи проникають найчастіше через вікна — шляхом віджиму металопластикового вікна. Викруткою це дуже легко робиться, особливо, якщо вікно дешеве.
Обираючи квартиру, дивляться також на наявність кондиціонерів або решіток, якими зручніше лізти вище.На моїй практиці була ситуація, коли обікрали квартиру на першому поверсі у жінки, яка часто виїжджала на тривалий термін. У квартирі була сигналізація, решітка. Приблизно за тиждень до проникнення ґрати зрізали й акуратно поставили між гаражів поруч, потім віддавили скло. Охорона їхала три хвилини, але вже нікого не застала. Щоправда, винесли дрібниці, перше, що трапилося під руку.
А повернути майно, наскільки мені відомо, неможливо — грабіжники одразу все продають, і потім шукай.
*Героїня попросила не вказувати своє прізвище
Фото: Daniel von Appen, Erik Witsoe, Igor Ovsyannykov, David East / Unsplash