У Львові Інститут міста і активісти #ZeroWasteLviv провели соціальний експеримент - група добровольців мала прожити сім днів і не продукувати сміття.
Для учасників створили спільноту у Facebook, де щодня публікували нові завдання і просили постити результати за тегами #ZeroWasteLviv і #zwl_experiment. До акції долучилися близько 300 людей, 50 з яких робили пости щодня. Організатори обіцяють, що у травні проведуть складніший експеримент, який триватиме вже місяць.
«Ми не вимагали нічого складного, просили звертати увагу на кількість одноразових речей у побуті, ходити у супермаркет зі своїми полотняними торбами, відмовлятися від целофанових пакетів. Усі учасники мали сфотографувати свій Zero Waste набір: термогорня, пластиковий чи скляний посуд для їжі і будь-які інші речі, які багаторазово використовують у побуті», - розповідає активістка #ZeroWasteLviv Юлія Юрченко.
Троє учасників експерименту розповіли БЖ, як тиждень без відходів вплинув на їхнє життя.
Христина Коростіль, дієтолог, 25 років
Мета участі в експерименті
Раніше я зацікавилася роздільним сортуванням сміття і компостуванням органічних відходів. У рамках експерименту намагалася проаналізувати: що роблю не так? Хоч я багато знаю про повторне використання речей і намагаюся обмежити покупку нових, але все одно до кінця не можу позбутися поліетиленових пакетів у побуті.
Від чого відмовилася
До експерименту я не була настільки принципова, а тут вже вирішила повністю себе забезпечувати натуральною упаковкою. Тепер ходжу у магазин з пластиковим посудом, пошила собі полотняні мішечки.
Коли продавці мені простягують пакет - я відразу починаю монотонним голосом пояснювати, що вони мені не потрібні, забруднюють планету і таких фріків, як я, стає все більше, тому не треба усі продукти замотувати у безкінечні пакетики.
Лайфхаки
Одне з завдань під час експерименту - це повторне використання речей, які мали б потрапити у смітник. Я ніколи над цим не задумувалася, а тут довелося. Я вирішила зробити з консервної банки спеціальний писачок (дерев’яний пристрій з металевим резервуаром для воску) для розпису великодніх яєць, по-моєму, креативно. Насправді нелегко придумати друге життя всім тим речам, які мають піти на смітник. Висновок - найкраще не створювати сміття.
Вдома я маю кошик для органіки, там збираємо протягом 1-2 днів шкірку від картоплі, моркви, цибулиння. Потім кладемо це у ящик для компостування на дворі. Результат - просто чудо! Коли ми заїхали в дім, земля довкола була не придатна для рослин. Все гинуло і нічого не хотіло рости. Земля повністю складалася з будівельного сміття, яке накопичувалося і не вивозилось, коли будували поруч багатоповерховий будинок.
Поступово і впевненими кроками родючість землі відновилася, тепер замість каміння тут можна викопати і черв’яка.
Результат
Я пройшла експеримент до кінця і мені усе сподобалось, ідея хороша. Навіть друзі, які читали мої пости, тішилися і надихались. А це головне. Хочу взяти участь у місячному експерименті.
Усе, чого навчилася під час експерименту, буду використовувати і надалі. Досвід кошика з органікою – тепер невід’ємна частина нашого побуту, про який ми з сім’єю розповідаємо усім друзям.
Діана Попфалуші, студентка, 22 роки
Мета участі в експерименті
У Львові цей експеримент назрівав давно. Сміття не вивозять вчасно і люди задумуються: як кожен може зробити так, щоб відходів було менше.
Переворот мого світобачення стався більше чотирьох років тому, коли я пішла на співбесіду в організацію «Екосфера», претендуючи на роль волонтерки та участь у літній школі у Німеччині.
І от, коли я почала жити у енергонезалежному будинку, я зрозуміла, що зі мною щось не так. Тоді і почала змінювати середовище і свої звички. Спочатку зрозуміла, що я реально споживачка і пора зважати на екологію. Пригадую перші рази у супермаркетах в Україні бачила у очах продавщиць Error 404, коли відмовлялася від безкоштовних пакетів.
Від чого відмовилася
Під час експерименту намагалася структурувати свій досвід.
Я маю свій набір: кіп-кап (багаторазова чашка з кришкою для кави з собою), екоторба для покупок (одну з них отримала, коли брала участь у марафоні у Ризі, торба складається у маленьке яблучко), кілька маленьких торбинок.
Лайфхаки
Я купую тільки те, що справді потрібно. Перед походом у магазин обов'язково складаю список покупок. Якщо ж вже не вдається втриматись від спонтанних речей, то намагаюся купувати те, що пригодиться.
Наприклад, у мене виникло бажання купити фету. Вибираючи, надала перевагу продукту у пластиковій коробочці - тепер там зберігаю та ношу з собою горішки та сушені яблука. Це практично і не одноразово. Це ж стосується одягу та косметики.
Результат
Експеримент я пройшла до кінця, найважче було знайти замінники поліетиленовим упаковкам. Максимально використовую торбинки з тканини, буду збільшувати їхню кількість надалі.
Михайло Кекляк, скелелаз, 28 років
Мета участі в експерименті
Про ініціативу я дізнався з Facebook. Раніше я перейшов на живе харчування, це означає, що мій раціон складається здебільшого з фруктів і овочів в сирому вигляді. Харчуюся винятково свіжими продуктами без термічної обробки. Можу їсти також ягоди, гриби, горіхи.
Коли перейшов на таке харчування, зрозумів, що це реально в кілька разів зменшило кількість сміття в мене вдома.
Від чого відмовився
Першим завданням було проаналізувати одноразові речі, які мене оточують. Їх було дуже багато, я навіть втомився їх перераховувати. Навіть почав збирати сміття у лісах, бо став дуже сенситивний до цієї теми, тепер я постійно приглядаюся до того, що ми повністю у смітті.
Інше завдання - показати свій zero waste-набір. У мене це була дерев’яна тарілка та ложка.
Також я зробив удома майстерню з глини та соломи. Це стара технологія природного будівництва, яка не шкодить довкіллю. Чудова альтернатива класичним будматеріалам. В майстерні збираюся робити різні вироби ручної роботи з дерева, зокрема, посуд.
В мене теж була екологічна мотивація, оскільки будівельне сміття - одне із наймасштабніших забруднювачів.
Можна сказати, що під час експерименту відмовився від власного часу, тепер пояснюю людям, що таке живе харчування і чому воно важливе.
Лайфхаки
Використовую речі природного походження, від тканин до будматеріалів. Якщо потрібно купити щось у супермаркеті, то цінники клею прямо на овочі та фрукти. Використовую речі якомога довше, не потрібно багато пар взуття, краще одне, але комфортне.
Результат
Я виконував завдання протягом трьох днів, далі вирішив просто засвоювати вивчене. Мені було насправді нескладно, бо у мене майже немає продуктів в упаковці, я ж купую свіжі овочі та фрукти.
Під час експерименту навчився кілька разів думати перед тим, як брати речі, які можуть стати сміттям. Дозволяю собі взяти поліетиленовий пакетик тільки тоді, коли купую фініки, бо вони липкі й інакшої упаковки поки не придумав.
Також під час цього тижня я знайшов багато друзів і однодумців, особливо мені сподобалася фраза одного із учасників «Активна меншість може змінити пасивну більшість». Усе, чого навчився, планую використовувати надалі і готовий ділитися своїм досвідом з усіма, кому цікавий мій спосіб життя, зокрема, живе харчування.
Фото: учасників #ZeroWasteLviv, Елена Черепнина
