За даними Міністерства розвитку громад та територій України, станом на 2021 рік в Україні утворилось понад 10 млн тонн сміття. Воно гниє на 6 тисяч полігонах загальною площею майже 9 тисяч гектарів.
Читайте також: На власному досвіді: Я свідомо відмовився від купівлі авто і пересів на альтернативний транспорт
Журналістка Валерія Гуржий рік тому почала сортувати сміття і змогла зменшити відходи своєї сім‘ї у 7 разів. А тепер розповідає про свій досвід і лайфхаки.
Як і більшість людей я не сильно замислювалася над тим, що відбувається із сміттям після того, як його викидаєш у великий сміттєвий бак у дворі.
Все змінилося в один день, коли я отримала журналістське завдання поїхати на місцевий полігон твердих побутових відходів, що під Миколаєвом. Побачивши його, я була шокована. Це були величезні гори сміття по яким спокійно їздив трактор. Більш того, він здавався дуже малим, наче іграшковим на цих горах.
Тоді я вперше задумалася про те, як це сміття отруює землю на площі кількох сотень гектарів, як ці купи тільки збільшуватимуться із року в рік і ніколи не зникнуть. Час від часу думки про цей полігон вспливали у свідомості. Також на мене мали вплив новини та відео у мережі, де птахи та тварини вмирали через те, що з’їли або заплуталися у пластику.
Неодноразово бувало таке, що приходила на пляж і бачила там купу цигарок, пакетів, стаканів з-під пива та купу всього. У морях та річках також плавали пляшки і пакети, мене це дратувало та засмучувало.
Після переїзду до Києва у 2019 році думки про сміття стали з’являтися все частіше. Лише за офіційними даними, у столиці живе близько 3 млн жителів. Тож не важко було здогадатися, що тут полігон – у рази більший.
Перші кроки до зменшення кількості сміття були легкі та швидкі. Я повністю відмовилася від пакетів – купила близько 6 еко-пакетів та велику еку сумку. З цим набором ходила до магазину.
Вже після цього з’явився невеликий результат – мій домашній пакет з пакетами перестав рости. Також у цей період я купувала не пластикові ватні палички та зубні щітки, а бамбукові.
Щітки для прибирання теж замінила на бамбукові, а класичні губки для миття посуду на губки з люфи.
Всі ці невеликі кроки не доставляли дискомфорту. До того ж, було відчуття того, що я можу зробити більше для зменшення відходів.
Повне усвідомлення того, що я буду сортувати сміття з’явилося через півроку, коли я вирішила зробити повне генеральне прибирання. Я вирішила перебирати все, що є у столах, ящиках, комодах.
І от, коли я навела лад в одному столі, то зрозуміла, що смітник вже майже заповнений. Глянувши на це, я зрозуміла, що так справа не піде. Відклавши прибирання, пішла гуглити інформацію, про те, де у Києві можна здати сміття на переробку.
Як виявилося, це зовсім нескладно, і сміття можна поділити на три основні групи: те, що підлягає переробці, те, що не підлягає переробці і органіка.
У той момент мені на допомогу прийшов вже згаданий пакет з пакетами, і я почала складати сміття у ці пакети за категоріями, а не у смітник.
З тих пір я сортую сміття, а органіка продовжує йти у смітник – для цього я використовую біопакети, які в умовах компостування швидко й безпечно розкладаються.
У квартирі нас живе дві людини, і до початку сортування сміття, ми його виносили щодня. Тобто у середньому виходило, що тільки ми вдвох за місяць викидаємо близько 28 пакетів сміття. Це 336 пакетів на рік, більше половини з якого може розкладатися сотні років.
Зараз ми викидаємо один пакет з органікою в біорозкладному пакеті раз на тиждень. Отже, після того, як ми почали сортувати сміття, наша сім’я зменшила кількість відходів у 7 разів.
Зі свого досвіду я пам’ятаю, що коли виносиш один пакет сміття на день, то тобі не здається, що його багато. Але коли починаєш сортувати – бачиш, що за тиждень збирається близько двох пакетів добре утрамбованого пластику.
Якщо ви тільки думаєте почати сортувати сміття, але думаєте, що не зможете займатися цим на повну, або боїтесь, що це буде важко – почніть з малого. Наприклад, зменшіть кількість пластику у своєму житті чи почніть сортувати лише деякі види сміття та по можливості додайте нові види. Адже хоча б одна перероблена пляшка – це вже, хоч маленька, але перемога.
Чому я акцентую увагу саме на пластику? Бо звичайна пляшка може розкладатися до 450 років, а пакет – 10-20 років.
Але це ще не вся шокуюча інформація. Скляна пляшка може лежати у землі до тисячі років. Тому для початку можна розпочати сортування сміття з пластику та скла, адже окремі контейнери для них є під кожним будинком, що доволі зручно.
Також замість пакетів можна купити багаторазові торбинки і у них складати овочі та фрукти у магазинах. Або якщо товару небагато, можна клеїти стік прямо на них. Також спершу рекомендую відмовитися від пластику, термін використання якого кілька хвилин, наприклад – соломинки для напоїв.
Я використовувала спеціальні контейнери для скла та пластику біля будинку. А також одразу почала ходити на сортувальну станцію “Україна без сміття” на Саперно-Слобідській. Якщо ви живете далеко, можна викликати кур’єра, який забере ваше сміття. На сайті УБС є детальна інструкція із сортування.
Організація Ecola теж займається сортуванням сміття, з нею можна співпрацювати через Telegram-бот.
А ще у 2021 році в Україні створили національну мапу прийому вторсировини, де можна знайти пункти прийому у вашому місті.
Отже, сортувати сміття не важко, це не займає багато часу та сил. Якщо щось незрозуміло – на допомогу завжди прийде Google. Починайте з малого, а далі по можливості збільшуйте свою допомогу нашій планеті та країні.
Фото: GreenPost, Ecola, Україна БЕЗ сміття.