Це переважно фотографії з родинних альбомів мешканців Лівобережної Київщини та Полтавщини.
«Сьогодні ми вкотре переконуємося, як важливо берегти пам’ять — правдиву пам’ять про нашу історію та злочинні дійства ворога. Пам’ять — це дія. Зберігаючи спадщину, ми зберігаємо себе», — зазначають у музеї.
Архів зібрав колекціонер і ювелір Василь Білоножко, а придбав для музею Петро Гончар. Оцифрування стало можливим завдяки коштам, зібраним на Різдвяному Куражі.
Дві дівчини у народному вбранніВесільний гуртДівчина у народному вбранніВесільний гуртЖінка, дівчинка у вишитій сорочці та чоловікДві дівчини у вишитих сорочках та двоє хлопців, один у вишитій сорочці під верхнім одягомПогрудний фотопортрет жінки у традиційних сережкахЧоловік біля упряжки волів, жінка з велосипедом та чоловік біля упряжки конейЧоловіки співають під час застілля, образи вбрані вишитими рушникамиОстап Вересай з дружиноюЧоловік у вишитій сорочціДідусь у кожусіГурт людей на возі, запряженому воламиПогрудний фотопортрет молодого парубка в білій папасі та черкесціМолодий чоловік у вишитій сорочці, шароварах та у смушевій шапціГурт людей на зборі тютюнуМолода гуцулка з Ворохти в народному вбранніФотопортрет молодої жінки у вишитій сорочціМолода родина Івана і Євдокії Шевчуків з донечкоюЖінка у народному вбранніЧетверо дівчат у намистахРодина з Чернігівщини — батько і мати з двома синамиМиронів Петро (прадід Антоніни Іванівни Гармаш) з дочками Ганною, Параскою та Уляною
До кінця року Музей Івана Гончара планує опублікувати ще кілька сотень відреставрованих та оцифрованих фото.
22 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-33 рр. та жертв масових голодів 1921-22 рр. і 1946-47 рр.. У 2006 році Україна визнала Голодомор геноцидом українського народу. Станом на зараз це зробили ще понад 30 країн.